
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1863/16Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Скорика С.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача-1 та представника відповідача-2 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
позивача ОСОБА_3до відповідачів третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління у Полтавській області ОСОБА_2 2. Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови
В С Т А Н О В И В:
18.10.2016 ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області про скасування постанови, а саме просила:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2016 стосовно ОСОБА_3
У судовому засіданні 06.04.2017 усною ухвалою суду замінено Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на правонаступника Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області.
12.04.2017 позивач надала до суду уточнений адміністративний позов, відповідно до якого просить:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_2 від 11.01.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 49765833, яка винесена на підставі постанови № 75 від 03.06.2015 стосовно ОСОБА_3
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 змінено процесуальний статус Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 замінено відповідача державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_2 на належного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2, відповідач-1) та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі Шевченківський ВДВС, відповідач-2).
В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначила щодо неправомірності дій державного виконавця, оскільки, на думку позивача, оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Також позивач вказувала, що не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2016. Крім того, ОСОБА_3 зазначила, що оскаржувана постанова прийнята на виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2015 № 75, проте, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області у 2015 році не проводилось перевірки щодо неї.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач-1 та представник відповідача-2 у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала. У письмових запереченнях відповідач-2 зазначив щодо правомірності дій Октябрського ВДВС при прийнятті оскаржуваної постанови та відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що 03.06.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (правонаступник Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області) прийнято постанову №75 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої застосовано до ОСОБА_3 штраф у розмірі 9109,60 грн. Також зазначено, що постанова набуває чинності 03.06.2014 та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня набрання нею чинності /а.с. 106-107/.
15.12.2015 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області направлено до Октябрського віддділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (правонаступник Шевченківський ВДВС) постанову для примусового виконання /а.с. 105/.
11.01.2016 старшим державним виконавцем Октябрського віддділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49765833 /а.с.109/.
Позивач, не погоджуючись із правомірністю дій відповідачів, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Щодо строку звернення до суду з цим адміністративним позовом суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 10.10.2016 /а.с. 212/.
Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
До суду адміністративний позов надійшов 18.10.2016, тобто в межах строку звернення, який визначений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем подано адміністративний позов без порушення строків звернення до суду, визначених статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають, зокрема рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Строк предявлення виконавчих документів до примусового виконання визначено частиною першою статті 22 Закону № 606-XIV, а саме: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2016 ВП № 49765833 у графі: "назва документу" вказано: постанова № 75, видана 03.06.2015 /а.с. 109/.
Водночас у судовому засіданні 21.06.2017 державним виконавцем підтверджено, що для примусового виконання третьою особою було подано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2014 № 75.
Отже, у судовому засіданні відповідач-1 підтвердила, що в оскаржуваній постанові помилково зазначено дату документу 03.06.2015 замість 03.06.2014.
Також вищезазначене підтверджується письмовими поясненнями, наданими до суду Держспоживінспекцією у Полтавській області /а.с. 56-58/.
Відповідно до статті 23 Закону № 606-XIV строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Частиною третьою статті 23 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предявлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 зобов'язано відповідача-2 надати до суду копії матеріалів всіх виконавчих проваджень щодо пред'явлення до виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2014 № 75, з яких вбачається та підтверджено у судовому засіданні 21.06.2017 відповідачем-1, що виконавчий документ, а саме: постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2014 № 75 раніше не пред'являлася до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
Також суд звертає увагу на те, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2014 № 75, яка надана відповідачем-2, не містить відміток щодо повернення виконавчого документу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що строк предявлення виконавчого документа до виконання не переривався.
Отже, під час розгляду справи відповідачами не були надані належні та допустимі докази на підтвердження прийняття до виконання постанови від Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області від 03.06.2014 № 75 без пропуску строку, встановленого статтею 22 Закону № 606-XIV.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова від 11.01.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 49765833 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки виконавчий документ постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській областівід 03.06.2014 № 75 поданий з пропуском однорічного строку предявлення виконавчого документа до примусового виконання.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2, Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 11.01.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 49765833.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції (код ЄДРПОУ 34963066) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 26.06.2017.
СуддяТ.С. Канигіна
Судове рішення № 67481171, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 21.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1863/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: