Вирок № 67476131, 29.06.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/225/17

Номер провадження 1-кп/194/91/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.

за участю секретаря судового засіданняКлімової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2016 року за № 12016040400000680 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого:

- 25 грудня 2006 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 15 травня 2010 роки Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.263, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнений 15 липня 2014 року на підставі ухвали Жовтоводського міського суду від 07.07.2014 р. у відповідності до Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2014 року на не відбутий строк 1 рік 6 днів.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

за участю: прокурораМухи Я.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченогоОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 приблизно на початку серпня 2016 року, шляхом підбору ключа проник в гараж №74, який розташований в масиві гаражів по вул. Івана Франка в м. Тернівка Дніпропетровської області та належить ОСОБА_2, зі злочинним умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, умисно, незаконно, заволодів автомобілем «ВАЗ» моделі «2101» білого кольору, державний номер 37725АА, шасі автомобіля №0397002, тип кузову «седан», який знаходився в вище зазначеному гаражі та належить ОСОБА_2, вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №18/12.2-014 від 23 січня 2017 року складає 13538 грн. 29 коп., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

З місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та розпорядився викраденим на свій розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно у серпні 2016 року проник до одного з гаражів, розташованих по вул. Івана Франка в м. Тернівка та незаконно заволодів автомобілем «ВАЗ» білого кольору, моделі «2101», після чого підпалив автомобіль на здав його на металолом. Щодо цивільного позову пояснив, що від відшкодування шкоди потерпілому не відмовляється, але визнає його частково на суму, підтверджену експертизой.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що ним у жовтні 2016 року було виявлено крадіжку належного йому автомобіля «ВАЗ» моделі «2101» білого кольору, який знаходився у гаражі № 74, розташований в масиві гаражів по вул. Івана Франка в м. Тернівка. Сумнівів щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до викрадення його автомобіля у потерпілого не має. Просив цивільний позов задовольнити у повному обсязі на суму 27000,00 грн. та суворо обвинуваченого не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, який правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, суд також визнає їх доведеними, а саме: фактичні обставини, пов'язані з датою, часом, місцем, способом вчинення злочину, формою умислу, кількістю, найменуванням викрадених речей та їх оцінкою.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які помякшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, судимість в установленому Законом порядку не знята та не погашена, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно характеристики скарг до ЖРЕК на ОСОБА_1 не поступали, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: активне сприяння в розкритті злочину та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого по кримінальному провадженню, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Суд дійшов висновку, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, те що він раніше судимий, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, а також ті обставини, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, попросив у потерпілого вибачення, думку потерпілого стосовно міри покарання, який просив суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75,76 КК України. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дослідивши заявлений потерпілим цивільний позов, суд дійшов висновку, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ч. 2ст. 127 Кримінального процесуального кодексу Українишкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.ст. 128, 129 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульованіКПК України, до них застосовуються нормиЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення на його користь зі ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої майнової шкоди, підлягає частковому задоволенню на суму 13538,29 грн.

Згідно висновку експертизи № 18/12.2-014 від 23 січня 2017 року, середня ринкова вартість повного колісного транспортного засобу марки ВАЗ-2101, 1972 року випуску з урахуванням фактичного технічного стану складає 13538,29 грн.

Таким чином, у звязку з тим, що до стягненню підлягає лише оцінена, реальна матеріальна шкода, яка підтверджена документально, цивільний позов підлягає частковому задоволенню на суму 13538,29 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, тому підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставіст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Зобов'язати ОСОБА_1, у відповідності до п.п. 1, 2 ч.1ст.76 КК України:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10 (ІПН НОМЕР_2)завдану злочином майнову шкоду у сумі 13 538 (тринадцять тисяч пятсот тридцять вісім) грн. 29 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська; рахунок 31118115700004; МФО 805012; ЄДРПОУ 37989274; банк: ГУДКСУ в Дніпропетровській області; призначення платежу: за експертизу № 18/12.2-014 від 23 січня 2017 року) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за залучення експерта для проведення судової авто-товарознавчої експертизи (висновок № 18/12.2-014 від 23 січня 2017 року) грошові кошти у розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Головуючий суддя: Ю.І. Соколова