Ухвала суду № 67476016, 26.06.2017, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1049/13-а

Провадження №6-а/193/2/17

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

26 червня 2017 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка заяву ОСОБА_1, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, про встановлення способу виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2017 року до Софіївського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду.

В обгрунтування своєї заяви вказує, що 03 вересня 2013 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації неправомірними, прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

23 червня 2014 р. на виконання постанови від 03.09.2013 р. по справі (ЄУН193/1049/13)2-а/193/30/13 було видано виконавчий лист №ЄУН193/1049/13, згідно якого визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області при нарахуванні та виплаті позивачу сум щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними, такими, що суперечать ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити недораховані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2012-2013 роки з рахунку 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження ВП №43881250 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, яке було завершено 17.11.2015 р. на підставі п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1, як стягувач за постановою від 03.09.2013 р. Софіївського районного суду Дніпропетровської області по справі №(ЄУН193/1049/13) 2-а/193/30/13 звернувся з заявою про виконання судового рішення та відповідними документами до Управління Державної казначейської служби України в Софіївському районі Дніпропетровської області з проханням вжити всіх необхідних заходів направлених на виконання зазначеного виконавчого листа та перерахувати грошові кошти на його рахунок.

Однак, йому було відмовлено, посилаючись на п.1 абз. 2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 р. про затвердження «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» згідно якого цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, та відповідно до Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства та п.2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, відповідно до якого рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Управління Державної казначейської служби України в Софіївському районі Дніпропетровської області в своїй відмові зазначило, що виконавчий лист №ЄУН193/1049/13 носить зобовязальний характер до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, а органи Казначейства приймають до виконання рішення про стягнення коштів з боржників.

Таким чином, на теперішній час наявні передбачені законом обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження органами Казначейства, у звязку з тим, що резолютивна частина постанови та виконавчого листа містить необхідність виконати дії зобовязального характеру, а не виконати дії стягнення (без зазначення конкретної суми до стягнення з боржника на користь стягувача, із подальшим списання коштів та перерахування грошових коштів, на його рахунок).

ОСОБА_1 просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, а саме: замість «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити недонараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2012-2013 роки з розрахунку 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період» вказати «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_1 (із подальшим списанням коштів для перерахування на розрахунковий рахунок №29244825509100 для поповнення картки №5168757223490378 у відділенні ПриватБанку, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 30599) недонараховані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2012-2013 роки з розрахунку 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період».

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не увідомив.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

За таких підстав, відповідно до ч. 2 ст. 236 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, вважає, що заява ОСОБА_1, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, про встановлення способу виконання рішення суду не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2013 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області було прийнято постанову, згідно якої адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації неправомірними - задоволено частково(а.с.7-8).

10 вересня 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу на постанову Софіївського районного суду від 03.09.2013 року по справі №2-а/193/30/13.

03 квітня 2014 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд України постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2013 року залишив без змін.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Слід також зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Дана правова позиція викладена також в листі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13-12, відповідно до якої відповідно статтями 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту судового рішення та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Таким чином, заява щодо зміни способу та порядку виконання постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2013 року у справі № 193/1049/13-а не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті зміст постанови, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 165, 185-186, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, про встановлення способу виконання рішення суду - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Софіївський районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Софіївського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_2