Ухвала суду № 67474278, 06.05.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/764/17

Провадження № 1-кс/201/805/2017

УХВАЛА

06 травня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Ходаківського М.П.

з секретарем Пісчанською Т.М.

за участю:

прокурорів Баклана В.В., Киричок О.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42014040010000045 від 19 червня 2014 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який станом на 31 травня 2014 року проходив військову службу в військовій частині А1126 на посаді помічника командира бригади з фінансово економічної роботи начальника фінансово економічної служби, з 2015 року у розпорядженні командира військової частини А1126, у званні «капітан», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 2 ст. 410 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що 25 липня 2007 року наказом № 164 командира військової частини А1126 лейтенанта ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини А1126.

23 червня 2011 року наказом № 331 Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України старшому лейтенанту ОСОБА_2 присвоєно чергове військове звання «капітан».

29 жовтня 2013 року наказом № 648 Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України капітана ОСОБА_2 призначено на посаду помічником командира бригади з фінансово-економічної роботи начальником фінансово-економічної служби цієї ж бригади.

Капітан ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до п. 1. 10 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам - грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Однак, 18 квітня 2014 року, капітан ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи службовим становищем, відповідно до роздавальної відомості № 66 (ВКО № 46 від 18 квітня 2014 року), безпідставно, з корисливих мотивів, провів собі нарахування та виплату сум індексації у розмірі 32445,73 гривень, чим вчинив привласнення іншого військового майна у вигляді грошових коштів.

Окрім того, 29 травня 2014 року капітан ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, прибув на лікування до лікувального закладу терапевтичної клініки Головного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та 30 травня 2014 року був виписаний з даної клініки та направлений до військової частини А1126 та мав прибути до частини 31 травня 2014 року.

Однак, 31 травня 2014 року капітан ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від проходження військової служби у військовій частині А1126 взагалі, не зявився з лікувального закладу на службу, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, мір для повернення до військової частини А1126 не приймав та про своє місцезнаходження керівництву, в органи військового чи цивільного управління не повідомляв.

5 травня 2017 року капітана ОСОБА_2 було затримано внаслідок чого злочин було припинено.

Таким чином, 31 травня 2014 року капітан ОСОБА_2, вчинив дезертирство, тобто незявлення на службу з метою ухилитися від військової служби з лікувального закладу.

5 травня 2017 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затриманий на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року.

5 травня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у привласненні військовою службовою особою іншого військового майна із зловживанням службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України; а також у дезертирстві, тобто у незявленні на службу з метою ухилитися від військової служби, з лікувального закладу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42014040010000045, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 2 ст. 410 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2 є 04 липня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 64 000 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.П. Ходаківський