Ухвала суду № 67473353, 17.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10499/17

Провадження №1-кс/760/8966/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Гаєвської С.В., прокурора Вознюк В.І., захисника Левченко І.І., підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Остапенко А.В., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Ганай І.М. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, не працюючої, без постійного місця проживання у м. Києві, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного 14.06.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090006711

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Остапенко А.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Ганай І.М. звернувся до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12017100090006711, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 14.06.2017 року приблизно о 14.00 годині, перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_1, спільно з раніше знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, помітивши раніше невідому їм ОСОБА_8, яка в цей час виносила сміття, вступили в злочинну змову між собою, направлену на таємне викрадення чужого майна, вирішивши під приводом соціальних працівників проникнути до її квартири та викрасти належне їй майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений та таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, згідно відведеної їй ролі, підійшла до ОСОБА_8 та, представившись соціальним працівником, повідомила про можливість останньої отримання безкоштовної допомоги, як пенсіонера, на що ОСОБА_8 погодилася. Після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 зайшли до будинку АДРЕСА_1 та піднялися на четвертий поверх відразу за ними до будинку зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8, будучи впевненою, що вона розмовляє зі справжніми соціальними працівниками, впустила ОСОБА_3 до приміщення своєї квартири, а остання в такий спосіб проникла до вищевказаної квартири, залишивши за собою відчинені вхідні двері до квартири, щоб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, могли безперешкодно зайти всередину.

Після цього, знаходячись в одній з кімнат квартири, ОСОБА_3, згідно відведеної ролі, попросила ОСОБА_8 надати їй для огляду та підтвердження належні їй документи, а саме : паспорт громадянина України, на що остання надала ксерокопію даного документу. ОСОБА_3 попросила у ОСОБА_8 надати пенсійне посвідчення на її ім'я, що остання відкрила дверцята шафи, та діставши з полички пенсійне посвідчення, залишивши дверцята відчиненими. В подальшому ОСОБА_3, згідно відведеної ролі, попросила ОСОБА_8 пройти на кухню, та в наданому їй зошиті остання записала свої анкетні дані та список продуктів, які вона хоче отримати в якості надання соціальної допомоги. В цей час ОСОБА_3 знаходилася поряд з ОСОБА_8, яка самостійно здійснювала відповідний запис, а ОСОБА_6, згідно відведеної ролі підтримуючи злочинні дії ОСОБА_3, діючи в групі, скориставшись відчиненими вхідними дверима до квартири, таємно проникла до квартири АДРЕСА_1 та відразу, безперешкодно зайшовши до однієї з кімнат, яку вказала ОСОБА_6, підійшла до шафи та з полички шафи, дверки якої залишалися відчиненими, з паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_8 таємно викрала гроші в сумі 1600 гривень, після чого відразу ж покинула приміщення квартири. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_3, діючи в групі, та підтримуючи злочинні дії ОСОБА_7, впевнившись, що остання вчинила крадіжку чужого майна, відразу теж покинули приміщення квартири.

ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після вчинення даного кримінального правопорушення, залишили місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядились в подальшому викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1600 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин, за який відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України, покарання передбачене у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

В діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст.185 КК України.

15.06.2017 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом - заявою ОСОБА_10 від 14.06.2017 про скоєння вищевказаного кримінального правопорушення; рапортом інспектора роти № 9 батальйону №1 УПП у м. Києві ДПП рядового поліції ОСОБА_11 про викриття у скоєнні даного злочину ОСОБА_6; ОСОБА_3, ОСОБА_7; протоколом ОМП від 14.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_1; протоколом ОМП від 12.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_2; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який віднесено до категорії тяжкого злочину, згідно ст. 12 КК України, та передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрювана та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, вважають що підозра не обґрунтована, прокурор не довів наявність ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів клопотання та кримінального провадження випливає, що ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодні з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

14.06.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090006711внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 органами досудового розслідування фактично затримано 14.06.2017 року о 16 годині 20 хвилин.

15.06.2017 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_3

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Враховуючи обставини, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі та відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи особу підозрюваної, що підозрювана ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого вона підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави їй раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_3, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їхньою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 16 год. 20 хв. 14.06.2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заходу у виді тримання під вартою до 13.07.2017 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32000 грн. (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_3, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їхньою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва Вознюк В.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.І. Кушнір