Постанова № 67471724, 16.05.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17115/16-а

Провадження 2 А/638/94/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень,

встановив:

27.10.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії державному службовцю їй - ОСОБА_1 у звязку з підвищенням зарплати державних службовців (посадових осіб місцевого самоврядування) з 01.12.2015 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця їй - ОСОБА_1, у звязку з підвищенням зарплати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів» на підставі довідки УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 7919/33-04 від 07.09.2016 р., яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим держслужбовцям, із збереженням проценту нарахування на момент виходу на пенсію 13.05.2003 р. у розмірі 81% з 27.04.2016 р. та на подалі в межах шестимісячного строку позовної давності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 13.05.2003 року вона одержує пенсію, як державний службовець по інвалідності другої гр., яка була призначена відповідно до Закону України «Про державну службу » в розмірі 81 % заробітної плати.. 12.10.2016 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії, у звязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01.12.2015р., додавши довідку про заробітну плату за №7919/33-04 від 07.09.2016. 25.10.2016 року отримала відповідь від УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, відповідно до якої їй відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01.05.2016 року набув чинності новий Закон України Про державну службу, яким не передбачено проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію державного службовця.. Вважає рішення відповідача по справі протиправним оскільки статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, повязані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов на тих підставах, які в ньому викладені, справу розглядати у її відсутність.

Уповноважений представник Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судове засідання не з'явилася , подала письмову заяву, в якій не визнає позовні вимоги, просить відмовити в задоволенні позову, справу розглядати без її участі.

Від начальника управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, яке на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 реорганізовано, шляхом злиття та та змінено назву на Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ОСОБА_3 надійшли заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень на позов зазначається, що 12.10.2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії. Разом із заявою позивач надала довідку про заробітну плату, видану Управлінням ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 07.09.2016 року №7919/33-04. Згідно п. 1 постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», яка застосовується з 01.12.2015 року, були підвищені посадові оклади працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. До 1 січня 2015 року питання перерахунку пенсій державних службовців, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям було врегульоване ст. 37 1 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76 VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, були внесені зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема, статтю 37 1 викладено в новій редакції. Відповідно до даної статті, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ. Порядок здійснення перерахунку пенсії державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям був врегульований п. 4 постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Пунктом 2 постанови КМУ № 1013 були внесені зміни до деяких постанов КМУ, зокрема й до постанови КМУ № 865, з якої вилучено пункт 4 та викладено в новій редакції абзац перший пункту 5 та пункт 6, які стосувались проведення перерахунку пенсій державних службовців. Таким чином, на момент звернення позивача до управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення перерахунку пенсії у звязку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відсутні нормативно правові акти, які б визначали умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Окрім того, пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата. Тобто, з 01.06.2015 року пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 не призначаються, а призначені раніше не перераховуються. Також, з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889. Відповідно до ст. 90 зазначеного Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 втратив чинність, крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889. Стосовно вимог позивача щодо проведення перерахунку пенсії з 1 грудня 2015 року, зазначає, що строки перерахунку пенсії врегульовані статтею 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до частини 4 якої, у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок провадиться з першого числа місяця,- в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. На підставі цього просимо в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Позивач звернувся до управління із заявою 12.10.2016 року для проведення перерахунку уже призначеної пенсії. Управлінням листом від 25.10.2016 року № 16327-02/26 було повідомлено про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки, Законом України «Про державну службу» №889 від 10.12.2015 року (набув чинності 01.05.2016 року) не передбачено проведення перерахунків. Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип «можна, тільки те, що дозволено». Для публічного права характерний специфічний юридичний порядок «влади - підпорядкування», згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи - підпорядкуватися їм. Повноваження відповідача визначені законом та носять імперативний характер. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом. Таким чином, позивачеві була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». 01.05.2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, яким не передбачено здійснення перерахунку.

Чинність нормативно-правових актів припиняється внаслідок:

-перебігу строку, на який було передбачено чинність акта;

-перебігу подій (ситуацій, станів), з існуванням яких офіційно пов'язувалась чинність акта;

-скасування акта тим органом, який його прийняв, або вищим від нього органом;

-прийняття з цього ж питання іншого (нового) нормативного акта тим самим органом;

-офіційного визнання акта незаконним, недійсним (не чинним) шляхом певної, встановленої законом судової процедури.

Чинність закону (нормативного акта) у часі починається з моменту набрання законом чинності. Набрання законом чинності означає, що з цього моменту всі організації, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.

Нормативні акти в правовій державі в основному діють лише «вперед» і не мають зворотної дії, тобто приводять до виникнення юридичних наслідків тільки у зв'язку з тими фактами, що виникли після набрання ними чинності. Традиційно відзначається, що, виходячи з практики, загальний принцип, який визначає напрям дії нормативних актів, може бути визначений як принцип негайної дії. Це пояснюється тим, що держава, як правило, зацікавлена в найбільш швидкій заміні старих відносин новими, старої норми новою нормою.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Так, до 01 січня 2015 року ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» було передбачено право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-111, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, були внесені зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема, статтю 37-1 викладено в новій редакції. Так, відповідно до даної статті, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ.

З цього часу та до 09 грудня 2015 року право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям передбачалося пунктом 4 Постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року.

Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» були внесені зміни до постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року та вилучено пункт 4, яким був врегульований порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, який набув чинності з 01.05.2016 року не передбачено здійснення перерахунку пенсії.

На час звернення позивача із заявою до управління про здійснення перерахунку пенсії з підстави підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (власне як і на даний час), права на перерахунок пенсії з вказаної підстави жодним нормативним актом не передбачено. Оскільки чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсії управлінням позивачу відмовлено, про що позивача повідомлено листом від 25.10.2016 року № 16327-02/26.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районні м. Харкова діє в межах покладених повноважень та згідно чинного законодавства України і не порушило права та законні інтереси позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Нормами ст. 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Основного Закону України).

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15 рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності». Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Європейський суд з прав людини у справі ОСОБА_4 Дайн проти Міністерства внутрішніх справ (Yvonne Van Duyn v. Home Office 04.12.1974) висловив правову позицію, за якою принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобовязання, взяті державою, навіть якщо такі зобовязання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, ця держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відтак, обґрунтованими (легітимними) сподіваннями особи є очікування можливості ефективного здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі, якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями цих прав.

Згідно статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2003 року одержує пенсію, як державний службовець по інвалідності другої гр., яка була призначена відповідно до Закону України «Про державну службу » в розмірі 81 % заробітної плати.

07.09.2016 року ОСОБА_1 видана довідка №7919/33-04 Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про заробітну плату.

12.10.2016 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії, у звязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01.12.2015р., додавши довідку про заробітну плату за №7919/33-04 від 07.09.2016.

25.10.2016 року Управлінням ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова надано відповідь № 16327-02/26, відповідно до якої їй відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що з 01.05.2016 р. набув чинності новий Закон України «Про державну службу» (№ 889 VII від 10.12.2015 р.), яким не передбачено проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію державного службовця.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» 16 грудня 1993 року № 3723 XII у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» 16 грудня 1993 року № 3723 XII у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Приписи ст. 37 1 Закону України «Про державну службу» 16 грудня 1993 року № 3723 XII в редакції, яка була чинна на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, визначали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432 IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У звязку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, п. 5 змінений.

Згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року № 1 рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 року № 5 рп/2005 розяснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правили, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена».

У звязку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, скасування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій» є скасуванням права на перерахунок пенсії державного службовця, що порушує норму прямої дії статтю 22 Конституції України.

Позивач ОСОБА_1 працювала в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на посаді головного спеціаліста.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату районних, районних у м м. Києві та Севастополі рад (додаток № 49).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» приписано міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, повязані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

У звязку із наведеним, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 07.09.2016 р. № 7919/33-04 з 01.12.2015 року було підвищено заробітну плату заступника начальника відділу, на посаді якого раніше працювала позивач.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01.12.2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працювала позивач, що було підставою для перерахунку, суд вважає, що наявні правові підстави для перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії державного службовця.

У звязку із набранням чинності з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889 VIII, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 ХІІ втратив чинність, окрім статті 37 щодо осіб, визначених у п. п. 10 12 Прикінцевих та перехідних положень останнього.

Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 37 1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій державних службовців. Разом з тим, на переконання суду, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Слід зазначити, що питання щодо неприйняття Урядом України рішень у визначений законом строк неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10 від 26.06.2014 року), за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи повязана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя, наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Суд зазначив, що в період з квітня по грудень 2006 року Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, яка підлягала виплаті заявникам. Жодного рішення з цього питання не було прийнято. У цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу (пункти 54 56).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Будченко проти України» (заява № 38677/06 від 24.04.2014 року) суд також зазначив, що відповідне законодавство, яке звільняло заявника від певних виплат, було ухвалено у 1999 році та згідно з ним відповідний механізм мав бути запроваджений протягом чотирьох місяців. Проте його було запроваджено тільки через десять років. Для пояснення такої бездіяльності не було надано жодних доводів. Враховуючи тривалу бездіяльність держави та той факт, що заявник працював на державному підприємстві, суд вважає, що через нездатність забезпечити звільнення його від оплати, на що заявник мав право за законом в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобовязання за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції (пункти 45 46).

Згідно абз. 1 2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною пятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до п.5 «Прикінцевих положень» Закону №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до закону України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України.

З аналізу законодавчих норм вбачається, що вказана норма стосується призначення, а не перерахування вже призначених пенсій.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу», на її перерахунок у разі підвищення складових заробітної плати, в тому числі посадового окладу працюючих державних службовців

Разом із тим, на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова за перерахунком пенсії, питання вищевказаного перерахунку пенсії чинним законодавством не врегульоване, в той час як в силу приписів статті 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Відтак, суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу, у звязку з підвищенням зарплати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів» на підставі довідки УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 7919/33-04 від 07.09.2016 р., яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим держслужбовцям, із збереженням проценту нарахування на момент виходу на пенсію 13.05.2003 р. у розмірі 81% з 27.04.2016 р. та на подалі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. ст. 87,94 КАС Українив зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова на користь держави судові витрати в розмірі 551,20 грн.

На підставі ст. ст. 19, 22, 46, 58 Конституції України; Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 XII; Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 IV; рішень Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1 рп/99, від 2 листопада 2004 року № 15 рп/2004, від 22.09.2005 року № 5 рп/2005; керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 17, 69 71, 159 163 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському (Дзержинському) районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії державному службовцю ОСОБА_1, у звязку з підвищенням зарплати державних службовців (посадових осіб місцевого самоврядування) з 01.12.2015 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобовязати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, у звязку з підвищенням зарплати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів» на підставі довідки УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 7919/33-04 від 07.09.2016 р., яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим держслужбовцям, із збереженням проценту нарахування на момент виходу на пенсію 13.05.2003 р. у розмірі 81% з 27.04.2016 р. та на подалі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському (Дзержинському) районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22655247) в дохід держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 20 коп.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя : І.О.Грищенко