Ухвала суду № 67470731, 30.06.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1435/17

Номер провадження 1-кс/623/300/2017

УХВАЛА

іменем України

30 червня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Молодовського І.О.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_4, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.06.2017 року за № 42017221320000034 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 47, кв. 11-12, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 21

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, ОСОБА_2, працюючи з 03 січня 2017 року на посаді директора «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 1», отримав неправомірну вигоду за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 на підставі контракту від 20.12.2016 працює на посаді директора «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 1», у відповідності до положень даного контракту має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, видавати доручення, відкривати рахунки в банках, користуватися правом розпорядження коштами підприємства, у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, а таким чином виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та є службовою особою.

Як встановлено, ОСОБА_5 09.06.2017, діючи в інтересах ОСОБА_6, знаходячись у службовому кабінеті, розташованому на першому поверсі в приміщенні «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 1», за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пр. Незалежності 39/1, яке займає директор «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 1» ОСОБА_2, звернувся до останнього з метою надання технічних умов щодо збільшення потужності електроспоживання з подальшою можливістю установки індивідуального електричного опалення в квартирі № 66, яка розташована в будинку № 48-А по пр. Незалежності в м. Ізюмі, Харківської обл. та належить ОСОБА_6

Під час розмови з ОСОБА_5, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, зауважив, що в разі надання йому ОСОБА_5 неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень, він зробить необхідні технічні умови для вказаної квартири ОСОБА_6, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, тим самим вимагав у ОСОБА_5 неправомірну вигоду. У звязку з необхідністю вирішення питання щодо надання необхідних технічних умов, ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_2 щодо передачі йому неправомірної вигоди, при цьому між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 досягнута згода про передачу грошових коштів частинами спочатку у сумі 2000 грн., пізніше у сумі 3000 грн.

23.06.2017, приблизно об 11 год., ОСОБА_5, згідно з попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_2 у його службовому кабінеті в приміщенні «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства 1», розташованого по пр. Незалежності, 39/1 в м. Ізюмі, Харківської обл., де ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_5 частину попередньо обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень.

Після цього, 29.06.2017, приблизно о 12 годині, ОСОБА_7, згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_2, знову зустрівся з останнім у його службовому кабінеті в приміщенні «Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства1», розташованого по пр. Незалежності, 39/1 в м. Ізюмі, Харківської обл., де ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_5 решту обговореної суми, а саме неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду загальним розміром у 5000 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

У вчиненні вищезазначеного злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, українець, громадянин України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 47, кв. 11-12, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 21.

ОСОБА_2 29.06.2017, о 12 годині 05 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_2 30.06.2017 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, допитами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, речовими доказами.

ОСОБА_2, під час допиту в якості підозрюваного, відмовився давати покази, посилаючись на ст.63 Конституції України.

За ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 заперечували та просили суд обрати запобіжний захід, не повязаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 16 червня 2017 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017221320000034за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

30.06.2017 року о 12-00 годині в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під варто є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків, речовими доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий умисний злочини, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 80 (вісьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 134 720,00 грн. (1684 х 80 = 134 720 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Мацнеттер проти Австрії», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі, проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з 12 години 05 хвилин 29 червня 2017 року до 12 години 05 хвилин 27 серпня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 134 720 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/1435/17; н/п - 1-кп/623/300/2017 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова