Ухвала суду № 67466144, 29.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/19852/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Вовк Є.І.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/5581/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Невідомої Т.О.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_11 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року про повернення скарги ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича, заінтересована особа ОСОБА_7, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича, заінтересована особа ОСОБА_7, повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що на виконання ухвали суду про залишення скарги без руху ним було подано всі необхідні документи у кількості екземплярів, що відповідає кількості осіб, які приймають участь у справі. Посилався на те, що вимоги скарги, з урахуванням поданої заяви про її уточнення, є чіткими та зрозуміло викладеними, а з її змісту прямо вбачається, в рамках якого виконавчого провадження оскаржуються дії державного виконавця. Вважає, що ним було вчасно усунуто всі недоліки, визначені судом першої інстанції, а тому безпідставним є постановлення ухвали про визнання скарги неподаною та її повернення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 ОСОБА_10 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктор Степанович та заінтересована особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц ВіктораСтепановича, заінтересована особа ОСОБА_7.

Скаргу було подано та підписано від імені ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_11.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку з недодержанням вимог, встановлених ст. 119 ЦПК України, а саме: зміст вимог скарги конкретно не викладено; не надано визначеного ст. 42 ЦПК України документу на підтвердження наявності у ОСОБА_11 відповідних повноважень на подання цієї скарги.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року, у зв'язку з неповним виконанням ОСОБА_11 вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року, скаргу ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича, заінтересована особа ОСОБА_7, повернуто скаржнику.

Постановляючи ухвалу про повернення скарги, суд першої інстанції послався на положення ст.ст. 119, 121 ЦПК України, зазначаючи, що визначені ухвалою суду першої інстанції недоліки скарги не було усунено в повному обсязі, так як заява про усунення недоліків скарги та уточнення до неї не були подані в кількості, необхідній для вручення всім особам, які беруть участь у справі, вимоги скарги в достатній мірі не деталізовано, а на підтвердження повноважень представника надано копію, а не оригінал договору про надання правової допомоги.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Право особи на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця в ході виконання ним рішення у цивільній справі, порядок подання та розгляду такої скарги передбачені відповідними положеннями цивільного процесуального законодавства, зокрема Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Вказаний розділ не встановлює спеціальних вимог до форми та змісту скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

Одночасно, в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в Законі України «Про виконавче провадження». Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Так, загальні вимоги до змісту та форми заяви, яка подається до суду, визначені ст.ст.119, 120 ЦПК України.

Крім того, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року, який набув чинності з 05 жовтня 2016 року та діяв станом на дату подання скарги, додатково закріплено, що скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно вимог ЦПК України, суддя, отримавши заяву, повинен перевірити дотримання вимог законодавства щодо її змісту та форми, та, у випадку, якщо заяву подано без додержання таких вимог, постановити ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо у встановлений в ухвалі суду строк позивач виконає вимоги ухвали суду, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.(ст. 121 ЦПК України)

Таким чином, з сукупного аналізу положень ст.ст. 119, 120 , 121 ЦПК України вбачається, що підставою для повернення заяви є невиконання заявником саме тих вимог, які визначені судом в ухвалі про залишення заяви без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення скарги ОСОБА_3 без руху стало те, що вимоги скарги не було конкретно викладно, а також не надано визначеного ст. 42 ЦПК України документу на підтвердження наявності у ОСОБА_11 відповідних повноважень на подання цієї скарги.

06 лютого 2017 року ОСОБА_11, на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року, було подано до суду першої інстанції уточнення до скарги на дії державного виконавця, в яких конкретизовано зміст її вимог, а також копію договору про надання адвокатом правової допомоги від 23 травня 2016 року, укладений між ним та ОСОБА_3, відповідно до умов якого адвокату надано право здійснювати представництво інтересів клієнта в судах, зокрема, і шляхом подачі заяв та скарг.

З викладеного вбачається, що представником ОСОБА_3ОСОБА_11 було подано документи, які чітко відповідають тим недолікам, що визначені судом в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року.

Суд першої інстанції поданим документам належної оцінки не надав, не звернув уваги на те, що зі змісту скарги та доданих до неї документів чітко вбачається, в рамках якого саме виконавчого провадження та в ході виконання якого документу оскаржується постанова державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Проц Віктора Степановича про арешт майна боржника, також не врахував, що визначений договором про надання адвокатом правової допомоги від 23 травня 2016 року обсяг повноважень адвоката ОСОБА_11, як представника ОСОБА_3, на подачу заяв та скарг, не є вичерпним, а тому відсутність в даному переліку зазначення про скарги на дії державного виконавця не свідчить про відсутність у адвоката таких прав.

При цьому, варто зазначити, що договір про надання адвокатом правової допомоги від 23 травня 2016 року визначає достатньо широкий перелік повноважень ОСОБА_11 на вчинення дій від імені ОСОБА_3, а тому, приєднання до позовної заяви оригіналу такого договору, тобто, його примірника з оригінальними підписами сторін, призведе до неможливості його використання адвокатом в ході вчинення інших процесуальних дій і обмежить ОСОБА_3 в можливості отримувати компетентну правову допомогу.

Поданий на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року примірник договору про надання адвокатом правової допомоги від 23 травня 2016 року був завірений ОСОБА_11 із мокрою печаткою. Суд також мав можливість оглянути оригінал цього договору та самостійно посвідчити його копію в судовому засіданні.

З огляду на викладене, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_3 ОСОБА_11 було подано на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року про залишення скарги без руху ряд документів, які відповідають тому переліку недоліків скарги, який було визначено судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що представником ОСОБА_3 ОСОБА_11 не виконано вимог суду в повному обсязі, а подана ним скарга не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо змісту та форми.

За правилом ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 ОСОБА_11 є обґрунтованими, ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року про повернення скарги постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_11 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: