Ухвала суду № 67465478, 27.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15012/17

Провадження № 1-кс/761/9396/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В.

при секретарі - Вергелес Л.В.

розглянувши в судовому засіданні у залі суду у місті Києві

клопотання представника ТОВ СУРП «Орма-Олімп» - адвоката Михайловського Романа Вікторовича про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42016100000000600 від 16 червня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191,ч.2 ст.366 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ :

Представник ТОВ СУПР «Орма-Олімп»- адвокат Михайловський Р.В. 28 квітня 2017 року звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна,накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року накладено арешт на грошові кошти,які знаходяться на банківському рахунку ТОВ СУРП «Орма- Олімп» (ЄДРПОУ 34442790), відкритому в ПАТ «Діамантбанк».

Однак, клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Вільчинського О.В. про арешт майна, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва було розглянуте з порушенням вимог ч.1, 2 ст.172 КПК України, а саме без повідомлення власника зазначеного у клопотанні майна, що як наслідок потягло істотне порушення його прав, позбавило можливості надати докази та заперечення щодо наявності підстав для накладення арешту на майно.Крім того, накладення арешту на майно ТОВ СУРП «Орма-Олімп» призвело до безпідставного порушення права власності вказаного товариства. Разом з тим, прокурором не доведено, а слідчим суддею не обґрунтовано відповідність грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ СУРП «Орма-Олімп» та на які накладено арешт, критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, як і не доведено їх злочинне походження та призначення для вчинення кримінального правопорушення. Також, в порушення вимог ч.2 ст.173 КПК України, слідчим суддею не обґрунтовано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, не враховано, що відсутня підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, не перевірено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, а також відсутнє обґрунтування розумності та співмірності обмеження права розпорядження коштами завданням кримінального провадження. Разом з тим, як зазначає представник ТОВ СУРП «Орма-Олімп» накладення арешту на рахунок ТОВ СУРП «Орма-Олімп» перешкоджає здійсненню діяльності товариства, що тягне за собою збитки в господарській діяльності товариства. Таким чином, на думку представника ТОВ СУРП «Орма-Олімп» - адвоката Михайловського Р.В., слідчим суддею було поверхнево досліджено підстави та докази наведені в клопотанні про арешт майна та необґрунтованонакладеноарешт на грошові кошти ТОВ СУРП «Орма-Олімп».

Заявник - адвокат Михайловський Р.В. в судове засідання неодноразово не з'явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Прокурор прокуратури м. Києва Вільчинський О.В., за клопотанням якого було накладено арешт на грошові кошти, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки слідчому судді повідомлено не було, а тому враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності прокурора.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи,приходить до наступного висновку.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000600 від 16 червня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року за клопотанням прокурора відділу прокуратури м. Києва Вільчинського О.В. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ СУРП «Орма-Олімп».

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження,які не були присутні при розгляді питання про арешт майна,мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання,поданого в порядку ст. 174 КПК України,слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності,що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції,а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому,у відповідності до ч.2,ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 167 КПК України,тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені,пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення,у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно,в яке їх було повністю або частково перетворено.

З тексту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року вбачається,що при накладенні арештуна майно, слідчий суддя виходив з того,що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000600 наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки,викладені в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначені грошові кошти на теперішній час не відпала, оскільки обставини,на які посилається представник ТОВ СУРП «Орма-Олімп» - адвокат Михайловський Р.В. в обґрунтування клопотання,підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладено у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174,309,372,392 КПК України,слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника ТОВ СУРП «Орма-Олімп» Михайловського Романа Вікторовича про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42016100000000600 від 16 червня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В.Трубніков