Рішення № 67463715, 21.06.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2787/17

Справа №754/452/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю секретаря Шевчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») через представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 23.03.2011 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002844 разом з додатками до нього, серед яких Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), які є невід'ємними частинами Договору лізингу. Відповідно до якого об'єктом лізингу є транспортний засіб Volkswagen Caddy Kasten 1.2 І ТSI, 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3 вартість об'єкту лізингу становить 19990 доларів США, авансовий платіж - 3998,41 доларів США, обсяг фінансування - 15992 доларів США, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців, щомісячний платіж - 452,58 доларів США, адміністративний платіж 299,84 доларів США. Відповідно до умов договору, лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем.

31.03.2011 року, згідно акту приймання - передачі до Договору лізингу №00002844 від 23.03.2011 року, ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало відповідачу ОСОБА_1 об'єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Caddy Kasten 1.2 І ТSI, 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3

ТОВ «Порше Лізинг Україна» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості, а також іншими витратами відповідно до умов договору не надає.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідач ОСОБА_1 станом на 09.12.2016 року має заборгованість у сумі 242321,90 грн., з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 134297,04 грн; сума інфляційних витрат - 58313,97 грн.; сума заборгованості по платежам за фактичне використання об'єкту лізингу - 43710,89 грн.; витрати на оплату юридичних послуг - 6000 грн.

05.10.2015 року позивачем ТОВ «Порше Лізинг Україна» було надіслано відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, однак, відповідачем не було вчинено ніяких дій для погашення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримав за викладених обставин та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності в судовому засіданні сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в Автономній Республіці Крим, яка є тимчасово окупованою територією України, згідно ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII. На підставі ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач повідомлявся про розгляд справи та викликався в судове засідання через оголошення в пресі, шляхом опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур'єр», а тому суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений, та, заслухавши думку представника позивача, вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у в матеріалах справи доказів, згідно вимог ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

23.03.2011 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002844 разом з додатками до нього, серед яких Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), які є невід'ємними частинами Договору лізингу.

Відповідно до п. 3.1 Загальних умов Сторони погодили, що Об'єктом лізингу за цим Контрактом є транспортний засіб, зазначений у Контракті та обраний у відповідності до специфікацій Лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача.

Об'єктом лізингу є транспортний засіб Volkswagen Caddy Kasten 1.2 І ТSI, 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3 вартість об'єкту лізингу становить 19990 доларів США, авансовий платіж - 3998,41 доларів США, обсяг фінансування - 15992 доларів США, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців, щомісячний платіж - 452,58 доларів США, адміністративний платіж 299,84 доларів США. Відповідно до умов договору лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Контракту, а саме: Об'єкт лізингу та його вартість, строк, на який відповідачу надається право користування Об'єктом лізингу (строк лізингу), початок та кінець строку лізингу, розмір першого лізингового платежу, щомісячний платіж, Графік платежів, умови передачі Предмета лізингу у власність Лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та інше. Своїми підписами сторони вказали на те, що повністю усвідомлюють зміст Контракту, терміни та поняття, що вживаються в Контракті, погоджуються на умови контракту та повністю усвідомлюють значення та наслідки своїх дій.

Згідно акту приймання - передачі від 31.03.2011 року до Договору лізингу №00002844 від 23.03.2011 року, ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало відповідачу ОСОБА_1 об'єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Caddy Kasten 1.2 І ТSI, 2011 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3

ТОВ «Порше Лізинг Україна» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості, а також інші витрати відповідно до умов договору не сплачує.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідач ОСОБА_1 станом на 09.12.2016 року має заборгованість у сумі 242321,90 грн., з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 134297,04 грн; сума інфляційних витрат - 58313,97 грн.; сума заборгованості по платежам за фактичне використання об'єкту лізингу - 43710,89 грн.; витрати на оплату юридичних послуг - 6000 грн.

05.10.2015 року позивачем ТОВ «Порше Лізинг Україна» було надіслано відповідачу Вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору , однак відповідачем не було здійснено ніяких дій для погашення заборгованості.

Аналізуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 ЗУ «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг», передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: 1) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; 2) платіж, як винагороду Лізингодавця за отримане у лізинг майно; 3) компенсацію відсотків; 4) інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) до Договору про фінансовий лізинг, перший лізинговий платіж підлягав сплаті 23.03.2011 року, а останній - 15.03.2016 року. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно з п.6.3 Загальних умов, сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну доларів США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (Райффайзен Банк Аваль або іншого банку), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, страхові премії, а також будь-які інші платежні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в доларах США на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку, обмінний курс, який був використаний та про який було повідомлено Порше Лізинг Україна, збільшиться більше, ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Лізингоодержувачем. Лізингові платежі будуть розраховуватися для цілих місяців.

Позивачем були виставлені Відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) Лізингових платежів, які охоплюють лізингові періоди з квітня 2014 року - по жовтень 2015 року, які в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного Контракту, відповідачем ОСОБА_1 залишилися несплаченими, внаслідок чого виникла заборгованість останнього.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо витрат на правову допомогу.

Стаття 59 Конституції України проголошує, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Право на правову допомогу також закріплено і статтею 27 ЦПК України.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати на правову допомогу (п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України).

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття.

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем ОСОБА_1 не було виконано своїх зобов'язань згідно договору та заборгованість не погашено, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 242321,90 грн., з яких: заборгованість по лізинговим платежам - 134297,04 грн; сума інфляційних витрат - 58313,97 грн.; сума заборгованості по платежам за фактичне використання об'єкту лізингу - 43710,89 грн.; витрати на оплату юридичних послуг - 6000 грн.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України та ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 629, 806, 549, 550, 625 ЦК України, ст.ст. 60, 74, 79, 84, 88, 169, 212-215, 218, 223, 224-226, 233, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (ЄДРПОУ 35571472) суму заборгованості за кредитним договором №00002844 від 23.03.2011 року в розмірі 242321 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в розмірі 2423 грн. 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий