Рішення № 67462531, 30.06.2017, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/402/17

Провадження №2/702/182/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Чорненької Д.С.

при секретарі: Шковира А.М.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

третьої особи: ОСОБА_4

третя особа: ОСОБА_5 не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третіх осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення,

в с т а н о в и в:

Позивач 21.04.2017 року звернувся в суд із позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення. Підставою звернення із позовом вважає те, що він, ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, де фактично проживає з 2006 року. Будинок, в якому він проживає, є спорудою 1920 року, і на даний час потребує капітального ремонту. Оскільки, він є інвалідом другої групи і ніде не працює, він позбавлений можливості провести ремонт даного будинку до того стану, щоб він був придатний для проживання. Разом з цим, він є власником 14,9 кв. м. квартири №135, що по вул.Суворова,3, в м.Монастирище Черкаської області, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 26.07.1995 року. Крім нього, дана квартира на праві приватної спільної власності належить відповідачу та їхнім з відповідачем дітям-Пісному М.А. та ОСОБА_5 по 14,9 кв.м. відповідно. В 2004 році він з відповідачем розірвав шлюб, і відповідач залишилась проживати в даній квартирі. На сьогоднішній день, в силу вищезазначених обставин, він не має можливості проживати у будинку, що в Жашківському районі, та вимушений здійснити переїзд на постійне проживання до ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, відповідач чинить йому перешкоди по вселенню та позбавляє можливості користуватися його часткою житлового приміщення. Відповідач змінив вхідні замки на дверях та не пускає його до житла. З даного приводу він звертався до поліції, і по його заяві було проведено перевірку, за наслідками якої повідомлено про відсутність даних, що вказували б на наявність кримінального правопорушення. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст.155 Житлового кодексу України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків встановлених законодавством. На підставі викладеного вони мають право на рівних правах з відповідачем користуватися житловим будинком, що знаходиться за адресою: Суворова,3АДРЕСА_1, так як відповідач добровільно його до будинку не пускає, він просить суд зобов'язати його усунути перешкоди у користуванні житлом та вселити до вказаного будинку. Просить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ним, ОСОБА_6, квартирою №135, що знаходиться за адресою: вул.Суворова,3 м.Монастирище Черкаська область, шляхом вселення його, ОСОБА_6 до даної квартири та передачі йому ключів від неї.

08.06.2017 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло заперечення, відповідно до якого заперечує проти позову. Позивач ОСОБА_7, вона та її сини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дійсно є співвласниками квартири АДРЕСА_2 в м Монастирище Черкаської області. Раніше вони всі проживали однією сімєю. У 2004 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_7, оскільки спільне проживання з ним стало неможливим: він неодноразово проявляв приступи агресії, застосовував до неї фізичну силу, внаслідок травми, отриманої в дорожньо-транспортній пригоді, став психічно неврівноваженим, часто влаштовував скандали, дебоші, міг забути закрити газ і т.п. При цьому, ОСОБА_7 не приймав жодної участі в утриманні квартири. З приводу протиправних дій ОСОБА_7 вона неодноразово зверталась до міліції. З 2006 року ОСОБА_7 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинку, який йому дістався у спадщину. Наскільки їй відомо, там він теж протягом всього часу проживання за будинком не доглядав, ні поточного, ні капітального ремонту не проводив. ОСОБА_7 проживає в зазначеному будинку один, інших членів сімї немає. На даний час поведінка ОСОБА_7 не змінилась, тому вона не вбачає можливості спільного проживання з ним в одній квартирі та разом із синами готує позов про припинення його права на частку у спільному майні. Вважає, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просить його задоволити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просить уточнити дані позивача, так як він особисто помилково зазначив дані в резулятивній частині позовної заяви його як "Станіславович", а він фактично є "Степанович". Сторона відповідача не надала доказів, що позивач користується приміщенням, має доступ, а тому просить позов задоволити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, підтримала надане нею заперечення. На даний час вона дійсно змінила замки, так як після написання позову позивач намагався її вдарити, обзивав її нецензурною лайкою. З ним проживання є небезпечним.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 щодо задоволення позову покладається на думку суду.

У судове засідання третя особа ОСОБА_5 не з"явився по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає до задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основноположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.07.1995 року квартира №135, яка знаходиться по вул.Суворова,3 м.Монастирище на праві приватної власності належить ОСОБА_1 Степановичу-14,9 кв.м, ОСОБА_3 Іванівні-14,9 кв.м, ОСОБА_4 Андрійовичу-14,9 кв.м та ОСОБА_5 Андрійовичу-14,9 кв.м (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст.150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.155 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до довідки №13 від 07.04.2017 року, виданої виконкомом Олександрівської сільської ради Жашківського району Черкаської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дійно проживає та зареєстрований згідно записів в погосподарській книзі №1 Олександрівської сільської ради за 2016-2020 роки в с.Олександрівка Жашківського району Черкаської області по вул.Колгоспній,5 по даний час. Житловий будинок по вул.Колгоспній,5, 1920 року побудови, глинобитний, обкладений цеглою. В даний час ця будівля є ветхою і потребує капітального ремонту, для чого потрібні великі кошти. ОСОБА_1 дійсно є інвалідом другої групи загального захворювання, ніде не працює, і коштів для проведення капітального ремонту житлового будинку по вул.Колгоспній,5 в якому він проживає, він не має (а.с.7).

Відповідно до пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення ст.391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391,396 ЦКпозов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Відповідно до пояснень відповідача позивач дійсно позбавлений можливості користуватися спільною квартирою, оскільки йому не надано ключів до замка дверей.

Крім цього, відповідач ОСОБА_3 визнала, що позивач є співвласником спірної квартири, що має намір звернутися в суд з позовом про позбавлення його частки квартири, про що зазначила у запереченні.

Доказів неправомірної поведінки позивача відповідачем суду не надано, а тому суд вважає, що її доводи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

З метою захисту права власності позивача на квартиру, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, та вважає за необхідне усунути перешкоди позивачу у використанні квартири №135, що по вул.Суворова,3 м.Монастирище Черкаської області шляхом вселення та зобов"язання відповідача ОСОБА_3 надати йому ключ ( і-) чи дублікат (-и) ключа (-ів).

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставіст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Протоколом 1 Конвенції про захист прав людини і основноположних свобод,ст.ст.3,5,6,7,8,10,11,14,88,158-159,169,213-215 ЦПК України, ст.ст.319,321, 386, 391 ЦК України,ст.150,155 Житлового кодексу Української РСР, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою №135, що по вул.Суворова,3 м.Монастирище Черкаської області шляхом вселення та зобов"язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 ключ (- і) чи дублікат (-и) ключа (-ів) від квартири №135, що по вул.Суворова,3 м.Монастирище Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України, вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, на рахунок: ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ:-37993783; банк отримувача: ГУДКСУ у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, в сумі 640 (шістсот сорок ) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя: Д.С.Чорненька