Постанова № 67459676, 30.06.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2882/17

Номер провадження 3/359/1325/2017

Номер протоколу 0108/125120101/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., розглянувши за участю представника митниці - ОСОБА_1., представника особи що притягається до відповідальності - ОСОБА_2 , адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Луганськ, постійно проживає: Україна, м. Луганськ, квартал Альховський, буд. 4Д, кв. З, працює: пенсіонерка, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕТ773724, виданий 12.03.2012, орган, що видав 4401, персональний номер НОМЕР_1.

в с т а н о в и в :

28.02.2017 о 11 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Б» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», до Німеччини, м. Мюнхен рейсом № 0415 своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МАК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці України було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що громадянка України ОСОБА_3 відповіла, що має 10 000 доларів США. Після цього громадянку України ОСОБА_3 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 13 110 доларів США, 1 250 російських рублів та 337 гривень. Всі гроші знаходились в кишені куртки одягненої на пасажирці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 Євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_3, було пропущено 10 510 доларів США, 1 250 російських рублів та 337 гривень (еквівалент 9958 євро станом на 28.02.2017). За протоколом про порушення митних правил вилучено 2 600 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на право вивезення готівки пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням банківських документів на суму яка перевищує 10 000 євро для резидентів України відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу D ДП МА «Бориспіль».

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 просить повернути вилучені кошти, посилаючись, що розмір шкоди завданої ОСОБА_3М державі Україна є незначним.

Вивезти з України ОСОБА_3 мала намір 13110 доларів США, 1250 рублів та 337 гривень, з даних коштів ОСОБА_3 було пропущеною 10510 доларів США, 1250 рублів та 337 гривень.

Грошові кошти у сумі 13 110 доларів США ОСОБА_3 зняла з рахунку у ПАТ «Приватбанк» у період з 2014 по 2015 роки.

Дані грошові кошти, є грошовими коштами отриманими нею та її донкою від здійснення продажу квартири у м. Луганск. Однак, з початком бойових дій та загострення в Україні ситуації щодо неможливості зняття з банківських рахунків депозитних коштів, ОСОБА_3 порадившись з донькою вирішили зняти кошти з рахунку в банку та зберігати їх вдома.

Отримавши доручення від доньки ОСОБА_3М, зняла грошові кошти з банківського рахунку і зберігала їх удома.

Після загострення ситуації у Луганську, донька ОСОБА_3 попросила її приїхати до Нюрнберга та привезти залишок грошових коштів, оскільки у Нюрнбергу вона народила дитину і їм з чоловіком потрібні були грошові кошти.

ОСОБА_3 погодилась та зібравши речі вирушила у політ до Нюрнбергу.

ОСОБА_3 жила в Луганську в основному на кошти від продажу квартири доньки.

В той же час, на даний момент ОСОБА_3 є безробітною жителькою м. Луганськ.

Будь-яке забезпечення від держави ОСОБА_3 не отримує, а тому навіть у перерахунку на мінімальні пенсії сума грошових коштів, що була вилучена у ОСОБА_3 більше ніж у 54 рази перевищує мінімальну пенсію в Україні.

Дані грошові кошти є дуже значною сумою для ОСОБА_3, оскільки на даний час їй вже виповнилося 57 років і вона в подальшому максимум може розраховувати лише на пенсійне забезпечення за віком.

Конфіскація у ОСОБА_3 коштів поставить її у дуже скрутне становище, оскільки, на даний час вона є безробітнею і на доданок до всього живе лише за рахунок соціальних виплат та залишку грошових коштів від продажу подружнього майна. Чоловік ОСОБА_4 помер, вона є дружиною померлого учасника бойових дій.

Відповідно пояснень ОСОБА_5, остання підтверджує той факт, що ОСОБА_3 дійсно являється її матір;ю.

ОСОБА_3 за її дорученням летіла до Нюрнберга, щоб привезти грошові кошти, які були отримані від продажу квартири ще в кінці 2013 року. Дані грошові кошти вона зберігала у Приватбанку, однак після початку військових дій, та проблем з депозитами в банківських установах України, вона видала 11.08.2014 року доручення на свою матір ОСОБА_3, яким уповноважила її представляти її інтереси у тому числі і у банківських установах та попросила поступово знімати грошові кошти з банківського рахунку і зберігати їх вдома. Крім того, вона дозволила матері частково використовувати кошти від продажу її квартири, оскільки з початком воєнних дій у Луганську, її матір втратила роботу і жити їй не було за що.

Починаючи з 2016 року в Луганську почастішали випадки крадіжок і мародерства серед мирного населення, заробіток там став взагалі відсутнім, в той же час 15.01.2017 року у неї з чоловіком народилася дитина і так як дитина була першою , їй з чоловіком звісно ж було тяжко, оскільки чоловік весь час працює і не має можливості допомогати їй у вихованні дитини, а їй звісно першопочатково було тяжко увійти у нормальний ритм життя, оскільки через фінансові складнощі, вона також вимушена була працювати вдома і у зв'язку з цим вона вирішила запросити до них у поміч матір, для того щоб і їм було легше , і матір не спостерігала весь час за всіма страшними бойовими діями, а на доданок до всього матір до моменту прильоту жодного разу не бачила онука.

Зателефонувавши матері, вона попросила її приїхати до них, у відповідь на що матір погодилася, після чого вона також попросила матір привезти їйі належні їм грошові кошти, оскільки їй з чоловіком також потрібна була фінансова допомога у зв'язку з вихованням новонародженої дитини. Матір повідомила , що у неї залишилося 13100 доларів США, які вона їй привезе.

Просить суд врахувати той факт, що дані грошові кошти матір везла їй, і те що вони дуже потрібні родині у зв'язку з народженням дитини.

Заслухавши думку представника митниці, який просить застосувати штраф та конфіскацію вилучених коштів, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_3 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 15 лютого 2017 р. вона обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.1 розділу 2Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженоїпостановою НБУ № 148 від 27.05.2008 р. з наступними змінами, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу, а п.4 розділу 2 цієї ж Інструкціївстановлено, що фізична особа має право ввезтив Україну готівку, щоперевищує в еквіваленті 10 000 євро за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ) виключно на ту суму, що перевищує 10000 євро.Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

При цьомудля осіб - нерезидентів НБУ встановивбільші обмеження, а саме відповідно допостанови НБУ №312від 25.07.2012 р. фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу валюти в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_3 перетинала "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил від 28.02.2017 р. (а.с.2-5), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № №3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС від 28.02.2017 р. (а.с.9-10), протоколом опитування ( а.с 6-9),, та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 2600 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила гр.-ка України ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію України справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов;язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судима або притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну нерезидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила гр.-ка України ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, особа підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку гр.-ка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом;якшують і обтяжують відповідальність.

Грошові кошти, які вивозила гр.-ка України ОСОБА_3 за територію України , є коштами від продажу квартири в зоні АТО, призначалися на допомогу родині доньки, в якої народилася дитини.

Дослідженими судом письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає в зоні АТО, не працює.

Чоловік ОСОБА_4 помер, вона є дружиною померлого учасника бойових дій. Документально доведено наявність у ОСОБА_5 валютного рахунку в «Приватбанку», та рух коштів на вказаному рахунку. ОСОБА_3 розпоряджалася коштами доньки на підставі довіреності. В разі конфіскації коштів , саме на ОСОБА_3 , як безробітню предпінсійного віку , буде покладено обовязок компенсувати ці втрати.

За таких умов, конфіскації вилучених коштів, ставить ОСОБА_3 в скрутне матеріальне становище, та поставить під загрозу її гідне людське існування .

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує її розмір та указані ним обставини, що він перевозив таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено ним з необережності, у зв'язку з незнанням законодавства України в частині вивезення валюти на митний кордон України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_3 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища особи , а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_3 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з правопорушника на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 25.02.2017 р. у розмірі 08грн. (а.с.20).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Луганськ, постійно проживає: Україна, м. Луганськ, квартал Альховський, буд. 4Д, кв. З, працює: пенсіонерка, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕТ773724, виданий 12.03.2012, орган, що видав 4401, персональний номер НОМЕР_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0108/125120101/17 , а саме 2600 ( дві тисячі шістьсот) доларів США повернути громадянці України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Луганськ, постійно проживає: Україна, м. Луганськ, квартал Альховський, буд. 4Д, кв. З, працює: пенсіонерка, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕТ773724, виданий 12.03.2012, орган, що видав 4401, персональний номер НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Луганськ, постійно проживає: Україна, м. Луганськ, квартал Альховський, буд. 4Д, кв. З, працює: пенсіонерка, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕТ773724, виданий 12.03.2012, орган, що видав 4401, персональний номер НОМЕР_1 на користь Київської митниці Міндоходів понесені витирати на транспортування до місця зберігання, предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 08 гривень. (Отримувач: Київська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ: 39470947, код банку:821018, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35211035089083).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Луганськ, постійно проживає: Україна, м. Луганськ, квартал Альховський, буд. 4Д, кв. З, працює: пенсіонерка, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕТ773724, виданий 12.03.2012, орган, що видав 4401, персональний номер НОМЕР_1 .в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 320 ( триста двадцять) грн.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред;явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: О.М.Гончаров