Ухвала суду № 67459115, 30.06.2017, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1837/17

УХВАЛА

30 червня 2017 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому, просить суд стягнути з відповідача на її користь 4984,95 грн., заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення.

Ознайомившись з даною позовною заявою, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Проте, згідно ст.5 ч.1 п.1 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на день подання позову) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином за вимогу про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди сплачується судовий збір, оскільки сама по собі така компенсація не є оплатою праці.

Виходячи з приписів ч. 1, ч. 3 статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати, при цьому це є правом, а не обов»язком суду.

Як розяснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону N 3674-VI, з власної ініціативи.

Позивачем не подано докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема, законом який регулює питання про сплату судового збору, його розміру, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпаний перелік осіб які звільнені від сплати судового збору, позивач, до кола яких, не входить.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.1 постанови від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, повязані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами державиу стягненні судового збору за розгляд справ.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Розміри судового збору, в звязку з набранням з 01.01.2017 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», визначено нормами Закону України «Про судовий збір» з врахуванням змін, внесених вищевказаним законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами розмір судового збору становить за подання до суду позовної заяви майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640,00 грн. (

З цього слідує, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1920,00 грн. ( за три вимоги майнового характеру).

Відповідно до ст. 121 ч.1 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.119 і 129 цього Кодексу, або що за подання позовної заяви до суду не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, роз'яснивши, що у випадку не виправлення недоліків у вказаний цією ухвалою термін заява буде вважатися неподаною та повернута.

Враховуючи вищевикладене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст.ст. 82, 119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення недоліків та роз'яснити, що протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали вона повинна додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1920,00 грн. , а в іншому випадку - позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя : С. С. Невмержицький