Ухвала суду № 67454384, 26.06.2017, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/4455/12

УХВАЛА

26 червня 2017 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря Обертас Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву ОСОБА_1 від 07.06.2017 року про розяснення рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23.02.2017 року у справі № 1309/4455/12,

встановив:

ОСОБА_1 07.06.2017 року звернулася в суд із заявою про розяснення рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23.02.2017 року у справі №1309/4455/12 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи Управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин, Львівська міська рада, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про зобовязання демонтувати самочинну прибудову та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа ОСОБА_7, про визнання права власності на реконструйований житловий будинок. Зазначає, що рішення суду від 23.02.2017 року не відповідає вимогам законодавства, в такому допущені правові помилки, воно є незрозумілим, нелогічним, нечітким, неясним, з багатьма перекрученнями та припущеннями. З огляду на наведене, просить розяснити рішення про задоволення позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж прибудови до будинку на вул.Доробок, 22 у м.Львові та про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності на будинок на вул.Доробок, 22, якщо: положення ст.376 ЦК України не застосовуються до даних правовідносин; земельна ділянка є власністю територіальної громади, яка не звертається про повернення, а користувачем земельної ділянки є ОСОБА_7, власник будинку на вул.Доробок, 18; землекористувач ОСОБА_7 не заперечує проти прибудови та надав згоду на вулучення у нього 56 кв.м землі, на якій стоїть прибудова до будинку вул.Доробок, 22; Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради не наділена функціями розпоряджатися землею, її право не порушено, а отже вона не є належним позивачем; чому суд прийняв рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності на будинок на вул.Доробок, 22 та порушив норми закону і на підставі яких конкретних доказів суд прийшов до висновків, викладених в абзаці 8 на сторінці 3 сторінці суду.

В судовому засіданні - третя особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 проти задоволення заяви заперечила, посилаючи на їх безпідставність.

Заявник ОСОБА_1 та інші особи, які брали участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не зявились, що, відповідно до ч.3 ст.221 ЦПК України, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Заслухавши пояснення заінтересованої особи, дослідивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про розяснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Розяснення рішення це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення. Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

Судом встановлено, що 23.02.2017 року Залізничним районним судом м. Львова у справі №1309/4455/12 ухвалено рішення, якимпозовні вимоги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволено, зобовязано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 - співвласників будинку №22 на вул.Доробок у м. Львові демонтувати самочинно побудовану на землях міськземфонду двоповерхову прибудову розміром 4,6м х 6,3м до житлового будинку №22 на вул.Доробок у м.Львові та стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради по 1,87 грн. судових витрат з кожного. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та в задоволенні позову третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відмовлено.

Як вбачається із поданої ОСОБА_1 заяви про розяснення рішення суду, така зводиться до незгоди із ухваленим судовим рішенням і заявником фактично порушено питання про зміну та внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, що не може бути підставою в розуміння ст.221 ЦПК України для розяснення рішення.

Крім цього, як вбачається із тексту рішення суду від 23.02.2017 року воно є чітким та зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23.02.2017 року у справі № 1309/4455/12 не викликає труднощів в його розумінні, зокрема його резолютивна частина є ясною і зрозумілою, а тому підстав для задоволення заяви суд не вбачає.

Оскільки ухвалою суду від 08.06.2017 року було задоволено клопотання заявника ОСОБА_1 і відстрочено їй сплату судового збору до ухвалення судового рішення за результатами розгляду заяви про розяснення рішення, а суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, тому з із ОСОБА_1 на користь дердави слід стягнути 320 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 208-210, 221 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.06.2017 року про розяснення рішення Залізничного районного суду м.Львова від 23.02.2017 року у справі № 1309/4455/12 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 320 грн. судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний