Вирок № 67453998, 06.06.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/12312/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Городецької Л.М.

при секретарях- Скочиляс І.М., Турчин З.В., Думичі Р.М.

з участю прокурора- Козачук К.О.

з участю адвокатів- ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою середньою спеціальною, одруженого, працюючого водієм у Львівському військовому госпіталі, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3

за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 09 травня 2011 року близько 00 години 30 хвилин у м. Львові по вул. Винниченка біля будинку №12, керуючи службовим автомобілем марки «Mercedes», державний номерний знак 40-31Т9, перетинаючи нерегульований пішохідний перехід, помічений дорожніми знаками 5.35 (1.1.) та дорожньою розміткою1.14.1, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: Р.1 п. 1.5; Р. 12 п. 12.3 та Р. 18 п. 18.1, внаслідок чого вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості та не зупиняючись з місця події поїхав.

Крім цього, ОСОБА_3 09 травня 2011 року о 00 годині 30 хвилин у м. Львові по вул. Винниченка біля будинку №12, вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_5, усвідомлюючи, що потерпілий перебуває у безпорадному стані, не переконавшись чи останній потребує допомоги свідомо поїхав з місця події, залишивши потерпілого у безпорадному стані.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватість у скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав. Разом з тим пояснив, що 09.05.2011 року близько 00 годині 30 хвилин, рухаючись автомобілем марки «Mercedes», державний номерний знак 40-31Т9 по вул. Винниченка, 12 у м. Львові. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, помітив, що на пішохідному переході зліва на право рухається пішохід невпевненим кроком. Зменшив швидкість, але при цьому не зупинився. В момент розїзду біля пішохода почув удар у ліву частину автомобіля. Подивившись у дзеркало бокового виду, нікого не побачив. Розуміючи, що автомобіль контактував з пішоходом, не зупинився, не пересвідчився у безпеці пішохода, продовжив рух. Визнає, що винуватий в тому, що не зупинився та не пересвідчився, що потерпілий перебуває у безпеці. Стверджує, що наїзду на потерпілого не вчиняв, а травма, отримана потерпілим є наслідком дій самого потерпілого, який на його думку, умисно хотів нанести удар ногою по машині в результаті чого спричинив собі тілесні ушкодження.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_3 своєї винуватості у скоєнні інкримінованих злочинів, його вина повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, які дослідженні у судовому засіданні, показаннями потерпілого ОСОБА_5, іншими доказами по справі.

Згідно показань потерпілого ОСОБА_5, він 09 травня 2011 року 0 00 годині 30 хвилин переходив дорогу на вул. Винниченка, 12 у м. Львові, де розміщений нерегульований пішохідний перехід. Рухаючись по пішохідному переході, будучи вже посередині переходу, побачив автомобіль, який наближався до нього, не зменшуючи швидкість, не зупиняючись та не даючи можливість закінчити перехід. Рефлекторно підняв ногу як вияв захисної реакції на автомобіль, що наближається. В результаті чого вдарився у бокову частину автомобіля, отримавши травму ноги, та впав на проїжджу частину дороги. Водій автомобіля не зупинився, а продовжив рух та з місця події поїхав. На даний час до підсудного, не має претензій, на вирішенні цивільного позову не наполягає.

Свідок ОСОБА_6І. у судовому засіданні показав, що 09.05.2011 року о 00 годині 30 хвилин повертався додому після операції з Львівського військового госпіталя на службовому автомобілі під керуванням ОСОБА_3 Проїжджаючи по вулиці Винниченка у м. Львові у напрямку Львівської облдержадміністрації, він бачив як пішохідним переходом рухається потерпілий. ОСОБА_3 зменшив швидкість, але не зупинився і продовжив рух. В момент проїзду попри пішохода почув удар в бокову частину автомобіля, якому водій не надав значення та не зупиняючись продовжив рух.

Відповідно до висновку судово медичної експертизи №19/11 від 24.05.2011 року (т.1, а.с.36-39) у ОСОБА_5 виявлено закритий перелом правої великогомілкової кістки з крововиливом у колінний суглоб. Вказана травма заподіяна тупим предметом, можливо виступаючою частиною рухомого автомобіля по правій стороні тіла ОСОБА_5 в момент, коли він знаходився у вертикальному положенні чи близькому до нього положенні. Травма викликала тривалий розлад функцій правої ноги і за цією ознакою відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Висновком експерта (до комплексної транспортно трасологічної та судово - медичної експертизи №230 від 11.11.2016 року (т. 3, а.с.90-92) підтверджується, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлена травма правого колінного суглобу у вигляді внутрісуглобового відламкового перелому латерального виростка правої великогомілкової кістки. Враховуючи характер ушкоджень, їх локалізацію, слід вважати, що вказаний перелом міг утворитись від безпосереднього удару твердим предметом по зовнішньо боковій поверхні колінного суглобу, а вданому випадку від контакту лівої бокової поверхні кузова автомобіля з правим колінним суглобом потерпілого і за обставин, на які вказує потерпілий.

Згідно висновку авто технічної експертизи автомобіль марки «Mercedes», державний номерний знак 40-31Т9 перебував у технічно справному стані (т.1 а.с.40-49)

Висновком судової авто технічної (ситуативної) експертизи №1/253 від 27.05.2011 року, в якому зазначено, що з технічної точки зору причиною настання дорожньо транспортної пригоди стали дії водія ОСОБА_3, які суперечили вимогам чинних розділів Правил дорожнього руху України: Р.1 п. 1.5; Р. 12 п. 12.3 та Р. 18 п. 18.1та для дотримання яких у нього не було завад технічного характеру (т. 2, а.с.50-60);

Таким чином, аналізуючи наведенні докази, суд вважає доведеною винуватість підсудного у скоєнні інкримінованих йому злочинів і його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідомо залишення без допомоги особи, яку він сам поставив у небезпечний для життя стан.

При цьому суд не приймає доводи захисту, що саме дії ОСОБА_5 призвели до настання наслідків, оскільки судом достовірно встановлено і це узгоджується з доказами по справі, що ОСОБА_3, маючи значний досвід і навики водія, свідомо допустив порушення правил дорожнього руху зокрема п.18.1, міг і повинен був передбачити настання негативних наслідків.

Обставини, що помякшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує відповідно до вимог ст. 65 КК України ступень тяжкості скоєних злочинів, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який є особою пенсійного віку, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем праці, має тривалий стаж на посаді водія, шкодує з приводу скоєного ним і вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції статті інкримінованих йому злочинів.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що інкриміновані ОСОБА_3 злочини, відносяться відповідно до ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, а з часу скоєння злочинів минуло три роки, що є підставою для звільнення від покарання згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності.

Речові докази:

-Автомобіль марки «Mercedes», державний номерний знак 40-31Т9 - залишити при автомобільній службі Львівського військового госпіталю (т.1, а.с.89-90)

-DVD диск на якому міститься запис про вчинення дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 09.05.2011 року приблизно о 00 годині 38 хвилин у м. Львові по вул. Винниченка, 12 залишити при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 49, 74 ч. 5 КК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити покарання

-за ч. 1 ст. 286 КК України на 6 (шість) місяців арешту, без позбавлення права керувати транспортним засобом.

-за ч. 1ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_3 остаточне покарання 1 (один) рік позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ст. 49 КК України засудженого ОСОБА_3 від призначеного судом покарання у звязку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

Речові докази:

-Автомобіль марки «Mercedes», державний номерний знак 40-31Т9 - залишити при автомобільній службі Львівського військового госпіталю (т.1, а.с.89-90)

-DVD диск на якому міститься запис про вчинення дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 09.05.2011 року приблизно о 00 годині 38 хвилин у м. Львові по вул. Винниченка, 12 залишити при матеріалах кримінальної справи.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Л.М.Городецька