Ухвала суду № 67445623, 30.06.2017, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

__________________

Справа №503/1170/15-ц

Провадження №6/503/1/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2017 року м. Кодима, Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Гури А.І.

при секретарі Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодимі Одеської області подання начальника Кодимського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - ОСОБА_2, при примусовому виконанні рішення Кодимського районного суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Начальник Кодимського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, 26 червня 2017 року, звернувся до Кодимського районного суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

В поданні зазначив, що на виконанні у Кодимському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження №49407194 від 19 листопада 2015 року, відкрите на відповідно до виконавчого листа про виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по 600 грн. та 300 грн. на утримання дитини до досягнення ОСОБА_6 трирічного віку. Вказане рішення боржник не виконує. Станом на 13 червня 2017 року заборгованість згідно виданих виконавчих листів становить 15681 грн. 55 коп..

В судове засідання державний виконавець Кушнір С.М. не з"явився, надавши зяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подання державного виконавця та надані ним письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.2 та 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року за №606-ХІV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

В той же час, згідно з п.4 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Так, законодавством України встановлені випадки застосування таких обмежень, визначено порядок та умови їх застосування, зокрема, ці випадки передбачені ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", п.18 ч.3 ст.11 ЗУ „Про виконавче провадження", ч.1 ст.377-1 ЦПК України.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Частина 1 ст.377-1 ЦПК України передбачає, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року за №3857-ХІІ громадянинові України, який має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Аналіз наведених норм свідчить, що суд має право встановити відносно боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, та ухилитись від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.

Окрім того, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Вивченням наданих документів встановлено, що 19 листопада 2015 року постановою державного виконавця Заболотної Л.І. було відкрите виконавче провадження №49407194 відповідно до виконавчого листа про виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітніх - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у твердій грошові сумі по 600 грн. щомісяця на кожну дитину, а також 300 грн. на користь ОСОБА_3 300 грн. щомісяця до досягнення малолітнім ОСОБА_6 трирічного віку.

З досліджених судом, доданих до клопотання, матеріалів встановлено, що боржник якої-небудь сільськогоспдарської техніки у власності не має (Інформація Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №05-14/08/958 від 06 червня 2016 року), а також у нього відсутні у власності будь-які автотранспортні засоби ( довідка 31/15/5149-600 від 31 березня 2016 року регіонального сервісного центру в Одеській області № 5149). Доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, державним виконавцем також не надано.

Окрім того, державним виконавцем не надано жодних доказів того, що ним відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» було вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або всі вони виявилися безрезультатними.

Державним виконавцем не доведено, що ОСОБА_2 має паспорт для виїзду за кордон та реальну можливість для виїзду за кордон з метою ухилення від виконання своїх зобовязань.

За таких обставин та відповідно до зазначених норм права, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки на даний час державним виконавцем не доведено наявність правових підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Приймаючи доуваги викладене, керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Кодимського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції вОдеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом п»яти днів з дня отримання її копії.

Суддя А.І.Гура