Рішення № 67443963, 29.06.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 132/3390/16-ц Провадження № 22-ц/772/1779/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 05 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н, згідно якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 3500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачем борг не сплачено, у звязку з зазначеним порушенням зобовязань за кредитним договором у відповідача станом на 31 жовтня 2016 року існує заборгованість в сумі 22649,24 грн., яка складається з наступного: 2235,34 грн. заборгованість за кредитом; 16059,17 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1054,73 грн. штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути на свою користь.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк»,подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання щодо стягнення судового збору.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

Однак такий висновок суду першої інстанції є хибним.

Судом встановлено, що 05.12.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено відповідний кредитний договір № б/н, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 3500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно із довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» №30.1.0.0/2-20161123/181 від 12.04.2017 року, клієнт ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 05.12.2012 року отримав картку №5211537443237388, термін дії якої до останнього дня 09.2016 року (а.с.64).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов при порушенні строків будь-яких платежів, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язався сплатити банку штрафи у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову. Також, відповідно до тарифів, у разі несвоєчасного погашення заборгованості, банк має право нарахувати пеню. Із заяви, підписаної відповідачем, вбачається, що вона ознайомлена з Умовами надання вказаного споживачем кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.4) у відповідача ОСОБА_2 станом на 31.10.2016 року утворилась заборгованість в сумі 22649,24 грн., яка складається з: 2235,34 грн. заборгованість за кредитом; 16059,17 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1054,73 грн. штраф (процентна складова).

Норми ст.ст. 509, 623 625 ЦК України зазначають, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Також ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (ст.1054 ЦК України).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що з останнього внесення платежу відповідачем в рахунок погашення заборгованості минуло більше 4 років, а тому позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

Однак колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, оскільки вбачається, що відповідач ОСОБА_2 07.04.2014 року здійснював погашення заборгованості за наданим кредитом в розмірі 650 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.4), доказів, які спростовують наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідачем не надано і не встановлено судом.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги, що з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся 05.12.2016 року (а.с.2), а часткова сплата боргу в розмірі 650 грн. здійснена 07.04.2014 року (а.с.4), а тому відбулось переривання строків позовної давності.

За правиламист. 610 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, договором або законом (ч.1ст. 612 ЦК України).

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитом складає 2235,34 грн., а заборгованість по процентам за користування кредитом складає 16059,17 грн., а тому колегія суддів приходить до висновку, що така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, пеню слід стягнути за останній рік від дня звернення позивачем до суду з позовом, тобто з грудня 2016 року по грудень 2015 року, що відповідно до розрахунку заборгованості складає 1100 грн.

В стягненні штрафу в розмірі 1554,73 грн. слід відмовити, оскільки відповідно дост. 549 ЦК Україништраф і пеняє одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.

Отже, є доведеним факт порушення зобов'язань відповідачем за кредитним договором, тому наявні підстави для стягнення заборгованості по тілу кредиту, по процентам за користування кредитом, пені та комісії.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки право позивача ПАТ КБ «Приватбанк» порушено невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, строк позовної давності до основної вимоги не пропущений, тому підлягає судовому захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору №б/н від 05.12.2012 року в розмірі 19394,51 грн. з яких: заборгованість за кредитом 2235,34 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 16059,17 грн.; заборгованість по пені та комісії 1100 грн.

Відповідно до ст..88 ЦПК України, Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, сплачений судовий збір в розмірі 2893,80 грн. з яких: за подання позовної заяви в розмірі 1378 грн. (а.с.1) та за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн. (а.с.82) слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованістьпо кредитному договору № б/н від 05.12.2012 року в розмірі 19394 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 51 копійки з яких: заборгованість за кредитом 2235 (дві тисячі двісті тридцять п'ять) гривень 34 копійки; заборгованість по процентам за користування кредитом 16059 (шістнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 17 копійок; заборгованість по пені та комісії 1100 (одна тисяча сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збірв розмір 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис ОСОБА_3

Судді: підписи ОСОБА_4

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом: ОСОБА_3