Рішення № 67440162, 26.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22ц/796/75/17 Головуючий у 1 інстанції -Піхур О.В.

Унікальний №761/17590/15-ц Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Ратнікової В.М., Волошиної В.М.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 9 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 і просило винести рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь кредитну заборгованість, яка, за розрахунком позивача, станом на 12.06.2015 року становила у сумі 752.849 грн.37 коп.

Позивач послався на те, що позичальник ОСОБА_1 за кредитною угодою від №13/Ш від 20.11.2007 року отримав у банку кредитні кошти у загальній сумі 120.000 дол.США на термін до 20.11.2017 року під 13%.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 9 лютого 2016 року позов задоволено /а.с.105-107/.

Судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредитну заборгованість у сумі 683.932 грн.69 коп.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, не заперечуючи наявності свого боргу перед банком, в той же час просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зменшити борг по кредиту і відсоткам до 431.825 грн.93 коп.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки безпідставно стягнув заборгованість станом на 04.02.2016 року, в той час, як позивач просив стягнути заборгованість станом на 10.06.2015 року,

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної карги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення,, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що, відповідно до кредитної угоди №13/Ш від 20.11.2007 року позичальник ОСОБА_1 отримав у ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредит у сумі 120.000 дол.США, що за курсом валют, станом на час видачі кредиту, становило 606.000 грн., на термін до 20.11.2017 року під 13% річних з цільовим призначенням придбання квартири.

При цьому, відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 29.07.2008 року до основної Кредитної угоди від 20.11.2007 року №13/Ш сторонами передбачено, що при розрахунку відсотків за період з 29.07.2008 року по 10.06.2015 року плата за користування кредитом встановлена у розмірі 15% річних.

Відповідно до п.3.3.3. Кредитного договору позичальник взяв зобов»язання щомісячно повертати кредитні кошти, відсотки, комісійні платежі згідно з умовами, передбаченими у п.2.5.1. цього договору, згідно якого позичальник зобов»язується щомісячно, до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій Поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумі, не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів та інших плат, встановлених у Графіку.

Згідно Графіку погашення кредитних зобов»язань щомісячний платіж по поверненню кредита становить 1.000 дол.США

Із вище викладеного судом встановлено, що між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 виникли відносини договору кредита, які, відповідно до ст.1054 ЦК України полягають в тому, що банк (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Факт виникнення кредитних правовідносин та отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 120.000 дол.США, підтверджене, як матеріалами справи, так і не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Вважаючи, що за позичальником ОСОБА_1 має місце кредитна заборгованість, яка за розрахунками позивача, станом на час звернення до суду з цим позовом становить у загальній сумі 752.849,37 грн., позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся з цим позовом до суду.

В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_1, який не погоджувався з розрахунком заборгованості, наданим банком, було заявлене клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яке, з урахуванням думки представника Банку судом задоволено.

За погодженням сторін, на вирішення експертам було поставлене питання: чи мала місце кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» на час звернення банку до суду.

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ від 17.05.2017 року №19504/126-45 заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» на час звернення банку до суду з цим позовом, тобто, 10.06.2015 року, становить 23.113,68 дол.США, в тому числі: строкова заборгованість за кредитом 21.366,76 дол.США; прострочена заборгованість за кредитом 1.530,22 дол.США; строкова заборгованість за процентами 216,7 дол.США.

Колегія суддів погоджується з цим експертним висновком і вважає за правомірне покласти його в основу доказування по даному спору. Сторонами указаний експертний висновок не спростований.

При цьому, як слідує із експертного висновку, експертом не виконано розрахунок заборгованості по неустойці (штраф/пеня) за невиконання позичальником умов цього договору, оскільки, стягнення неустойки є правом кредитора.

Оскільки відповідно до розрахунку позивача неустойка, яку просить стягнути позивач, становить 37.497 грн.06 коп., розмір якої відповідачем не оскаржений, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення неустойки в указаному розмірі з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк».

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, позичальником ОСОБА_1 не виконувались належним чином кредитні зобов»язання, з нього на користь кредитора ПАТ «ВіЕйБі Банк» належить стягнути заборгованість, яка виникла станом на 10.06.2015 року: по тілу кредита, у сумі 23.113,68 дол.США, що складається із строкової заборгованості по кредиту 21.366,76 дол.США; простроченої заборгованості за кредитом 1.530,22 дол.США; строкової заборгованості за процентами 216,7 дол.США; неустойки у сумі 37.497 грн.06 коп., а всього, у сумі 23.113,68 дол.США, що за курсом валют складає 475.887 грн.56 коп., та 37.497 грн.06 коп.

Між тим, колегія суддів не вбачає за можливе включити в розрахунок заборгованості комісійні платежі за розрахункове обслуговування у розмірі 727 грн., оскільки позивач не навів суду доказів того, що указаний вид платежу був обумовлений ним з позичальником.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами, а в силу ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів керується наступним.

Так, колегія суддів вважає, що в порушення ст.11 ЦПК України суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, нарахувавши кредитну заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» станом на 04.02.2016 року, незважаючи на те, що позивач просив стягнути заборгованість станом на 10.06.2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред»явити зустрічний позов.

При цьому, в матеріалах справи відсутня заява позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» про зміну предмета позову (тобто, стягнення боргу за інший період, ніж зазначено в первісному варіанті позовної заяви), а тому, стягнувши кредитний борг за період, за який позивач не просив стягнути борг, суд першої інстанції порушив права, як позивача, так і відповідача, що потягло ухвалення неправильного рішення. А, відповідно до ч.3 ст.335 та ч.1 ст.338 ЦПК України указане порушення процесуального права тягне безумовне скасування судових рішень у суді касаційної інстанції.

Колегія суддів погоджується з думкою відповідача і вважає, що письмові пояснення представника позивача від 08.02.2016 року, в яких він обґрунтовує заборгованість відповідача у сумі 683.932 грн.69 коп. станом на 04.02.2016 року, неправильно кваліфікувати як заяву про зміну предмета позову, оскільки указаний документ за формою та змістом не відповідає вимогам заяви про зміну предмета позову.

Крім того, доводом того, що указані пояснення представника позивача не можна розцінювати, як заяву про зміну предмета позову, свідчить також та обставина, що цей документ не оплачений судовим збором, що є обов»язковою умовою при зміні предмета позову, у разі збільшення при цьому ціни позову.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що суду першої інстанції належало запропонувати представнику позивача, якщо він дійсно бажає змінити предмет позову або збільшити позовні вимоги, викласти відповідну заяву в письмовій формі, надавши за необхідності йому потрібний для цього час і роз»яснити, що заява про зміну предмета позову або збільшення позовних вимог підлягає оплаті судовим збором. Такі дії суду забезпечили б можливість позивачу реалізувати своє право, гарантоване йому ст.10 ЦПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що за обставин, які склались, суд першої інстанції повинен був продовжувати розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до первинно заявлених вимог, зазначивши про це в журналі судового засідання та в тексті кінцевого судового рішення.

Між тим, враховуючи, що предметом даного спору є вимога позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» про стягнення з позичальника ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла лише за певний період виконання кредитного договору, тобто, з 20.11.2007 року по 10.06.2015 року, колегія суддів вважає, що Банк не позбавлений права звернутись з новими позовними вимогами до боржника про стягнення кредитної заборгованості за наступний період, після 10.06.2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, як ухвалене всупереч дійсним обставинам справи та з порушенням вимог матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 9 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №13/Ш від 20.11.2007 року, за період з 20.11.2007 року по 10.06.2015 року, що складається: із строкової заборгованості за кредитом - 21.366,76 дол.США; простроченої заборгованості за кредитом - 1.530,22 дол.США; строкової заборгованості за процентами - 216,7 дол.США; штрафним санкціям у сумі 37.497 грн.06 коп., а всього, у сумі: 23.113,68 (двадцять три тис. сто тринадцять дол.США) 68 центів, що за курсом валют становить 475.887 грн.56 коп.(чотириста сімдесят п»ять тис. вісімсот вісімдесят сім) грн. 56 коп., та 37.497 грн.06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 4.758(чотири тис. сімсот п»ятдесят вісім) тис. 87 коп.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді