Ухвала суду № 67440075, 22.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі :

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р.,

секретаря - Лучка Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100120001903 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Мацули М.Б. на вирок Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. СпеяГрігопольського району Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, зсередньою освітою, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

раніше судимий:

1) 22.10.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту;

2) 28.03.2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

3) 19.09.2014 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі,

4) 20.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за участю:

Справа № 11кп/796/1341/2017

Категорія: ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України

Суддя у першій інстанції - Голуб О.А.

Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.

прокурора - Гапон О.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Мацули М.Б.,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно з вироком суду, 20.03.2016р., приблизно о 19 год 00 хв., ОСОБА_1 зайшов до торгівельної зали магазину «Новус», який розташований за адресою: м. Київ, пр. Броварський, 17 з метою придбання продуктів харчування.

Під час знаходження в торгівельному залі магазину у ОСОБА_1 виник протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, здійснюючи який, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, він, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, взяв з полиці 8 упаковок по 8 батарейок в кожній упаковці марки Duracell Turbo Мах (артикул 205973), закупівельною вартістю 96,73 грн. кожна, а всього на загальну суму 773,84 грн., котрі заховав собі за пояс штанів, в які був одягнений.

Вважаючи, що його дії залишаються таємними для сторонніх осіб, ОСОБА_1 під час проходження крізь лінію кас не здійснив розрахунок за вказані вище батарейки та вийшов за межі кас магазину «Новус», виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення протиправного умислу до кінця, але зміг довести до кінця свій умисел на таємну крадіжку чужого майна, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.

03.05.2016р. приблизно о 17 год 15 хв. ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину «ля Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 6, де на полицях побачив виставлений для продажу товар, а саме упаковку з бритвою торгівельної марки «Gillet Flex Bail», вартістю 415,00 грн., та насадки до бритви торгівельної марки «Gillet Fusir Proglide Power», вартістю 555,00 грн.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направленій на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 взяв з полиці упаковку з бритвою торгівельної марки «Gillet Flex Bail», артикул 632957, вартістю 415,00 грн., та насадки торгівельної марки «Gillet Fusir Proglide Power», артикул 481541, вартістю 555,00 грн., що належить ЗАТ «Фоззі-Фуд», поклав вказані речі за пояс своїх штанів та направився до виходу із магазину «ля Сільпо», маючи намір винести вказаний товар за межі магазину, не розрахувавшись за нього, чим продовжив здійснювати свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Але ОСОБА_1 не зміг довести свій умисел на таємну крадіжку чужого майна до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки до нього підійшли працівники охорони магазину та при перевірці у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено товар, який він намагався викрасти,, після чого ОСОБА_1 був затриманий працівниками охорони магазину.

03.05.2016р. приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 прибув до центральної частини м. Києва, де перебуваючи біля Бессарабського ринку на площі Бессарабській, 1, в м. Києві, а саме неподалік магазину «Білла», побачив раніше незнайому ОСОБА_7, якій запропонував спільно вжити спиртні напої, на що остання погодилась, та вони разом зайшли до магазину «Білла», де придбавши спиртні напої, вийшли із магазину та почали їх вживати. В ході спілкування та спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_7. повідомила про необхідність їй їхати додому, на що ОСОБА_1 запропонував допомогти їй викликати таксі та заплатити за нього, за умови, що ОСОБА_7 піде з ОСОБА_1 на вул. Шота Руставелі у м. Києві з метою зняти грошові кошти з банківської картки, на що ОСОБА_8 погодилась, та вони разом попрямували до вул. Шота Руставелі у м. Києві.

Проходячи повз один із під'їздів будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 попросив його зачекати, повідомивши, що товариш повинен винести їм грошові кошти.

04.05.2016 року приблизно о 06 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, з метою повторного незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, що виразився в обіцянці негайно його повернути, та зловживання довірою його знайомої ОСОБА_7, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив її мобільний телефон, запевнивши її про обов'язкове його повернення, на що остання погодилась та надала йому свій мобільний телефон для здійснення дзвінка.

ОСОБА_1 здійснив дзвінок з наданого ОСОБА_7 мобільного телефону, та маючи умисел на доведення свого протиправного умислу, направленого на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 її мобільним телефоном, скориставшись тим, що ОСОБА_9 відволіклася від нього, залишив мобільний телефон при собі та з місця події зник у невідомому для ОСОБА_9 напрямку разом із телефоном марки «НТС Desire 700», білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 7000,00 грн., заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

В подальшому ОСОБА_1 був затриманий працівниками служби охорони та у нього вилучено мобільний телефон «НТС Desire 700», білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9

Не погодившись з рішенням суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Мацула М.Б.подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок відносно ОСОБА_1 змінити в частині призначеного йому покарання, пом'якшивши його, як за кожен злочин окремо, так і за їх сукупністю, зокрема призначити: за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців; за ч. 2 ст. 190 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

На думку апелянта, призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого і є занадто суворим, так як всі інкриміновані ОСОБА_1, злочини відносяться середньої тяжкості, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, є незакінченим і відповідно шкода від них не заподіяна. За ч. 2 ст. 190 КК України матеріальних претензій до обвинуваченого потерпіла не має, пробачила його та просила суд не позбавляти його волі.

Крім цього, зазначає, що під час судового розгляду встановлено наявність 2-х обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого, котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, котрий заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, за згодою сторін кримінального провадження визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювались в частині обвинувачення ОСОБА_1 за. ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У зв'язку з цим суд правомірно розглянув кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України.

Судовий розгляд в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України було проведено у повному обсязі, а саме було допитано обвинуваченого, потерпілу ОСОБА_7, свідка ОСОБА_10, досліджено протоколи процесуальних дій, на підставі чого суд, належним чином вмотивувавши своє рішення, перекваліфікував дії ОСОБА_11 з ч.2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та правова кваліфікація дій ОСОБА_1 за з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому, у відповідності до положень ст. 404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Призначаючи обвинуваченому покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, які відносяться до середньої тяжкості, дані про його особу, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, не працює та не має постійного місця проживання на території м. Києва. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, обставинами, які його обтяжують, судом не встановлено.

Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновків про необхідність обрання обвинуваченому покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції цих статей, з урахуванням при цьому вимог ч.3 ст.68 КК України при призначенні покарання за незакінчений злочин.

Призначаючи покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, суд, належним чином вмотивувавши своє рішення, визначив ОСОБА_11 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, на строк 3 роки, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, вважаючи що саме такий вид та розмір покарання сприятиме досягненню його мети.

При цьому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо надмірної суворості покарання в даному випадку є безпідставними, оскільки призначене обвинуваченому покарання, як за кожен злочин окремо, так і за їх сукупністю, не свідчать про це.

Виходячи з викладеного, апеляційна скарга захисника, підтримана обвинуваченим, про пом'якшення останньому покарання, як за кожен злочин окремо, так і за їх сукупністю, задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції також прийняте рішення про зарахування ОСОБА_1, відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України, строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 04.05.2016 року по 24.01.2017 року.

У зв'язку із набранням з 21.06.2016 року чинності змінами до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від18.05.2017 року №2046-VII) апеляційним судом слід провести зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 25.01.2017 року по 20.05.2017 року, включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Мацули М.Б. залишити без задоволення.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від18.05.2017 року №2046-VII) зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 25.01.2017 року по 20.05.2017 року, включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, у той же строк з часу отримання копії ухали.

Судді:

____ _____ _____

М.А. Ященко І.А. Мосьондз Ю.Р. Трясун