Постанова № 67432255, 15.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

755/17583/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Наумовій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

30 листопада 2016 року позивач звернувся з позовом, який згодом уточнив, до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання дій незаконними, зобов»язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, в якому просить суд визнати незаконними дії ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві при винесенні постанов від 28.11.2016 р. у виконавчих провадженнях: № 40883927; № 40947644; 40948233. Скасувати означені постанови від 28.11.2016 р. та зобов»язати ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві відновити вказані виконавчі провадження. Видати дублікати виконавчих листів по справі № 2а/2604/9608/12 та поновити строки для їх пред»явлення до виконання. Стягнути із Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 96045,60 грн. на виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року. Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 107177,40 грн. на виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року. Стягнути з ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві моральну шкоду у розмірі 116018,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації судові витрати по оплаті судового збору.

Мотивуючи вимог тим, що за результатами розгляду адміністративної справи № 2а/2604/597/12, постановою Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року визнано протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови в проведенні нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при встановленні інвалідності, повязаної з наслідками аварії на ЧАЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, що відповідає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що відповідає ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровськоїрайонної вм.Києвідержавноїадміністраціїздійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже нарахованих сум.

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже нарахованих сум.

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням вже нарахованих сум.

На підставі означеної постанови було видано 29.03.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва виконавчі листи та ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві відкрито виконавчі провадження №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487.

Проте Постанова Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року не виконана.

Постановами управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві закінчено виконавчі провадження №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487.

Не погоджуючись із такими діями управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, ОСОБА_2 праці і соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування постанов про закінчення виконавчого провадження.

За результатами розгляду даної адміністративної справи за №755/4586/15-а, Постановою Київського Апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року визнано протиправними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487 .

Скасовано постанови про закінчення виконавчих проваджень №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487.

На виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в м. Києві ОСОБА_3 20.05.2016 року винесено постанови про відновлення виконавчих проваджень № 40883927, №40947644 та №40948233 з виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року за виконавчими листами виданими Дніпровським районним судом м. Києва від 29.03.2013 року по справі № 2604/9608/12.

Пунктом 2 постанови державного виконавця від 20.05.2016 року пропонувалось Дніпровському районному суду м. Києва повернути до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в м. Києві виконавчі листи від 29.03.2013 року по справі № 2604/9608/12, направлені на адресу суду разом із постановами від 24.12.2013 року ( ВП № 40947644 та ВП № 40948233) та від 20.01.2014 року (ВП № 40883927) про закінчення виконавчих проваджень.

У звязку із чим, 26.05.2016 року, 06.07.2016 року та 07.07.2016 року представник позивача зверталась до Дніпровського районного суду м. Києва із клопотаннями про повернення оригіналів названих виконавчих листів із приєднанням копій постанов державного виконавця від 20.05.2016 року про відновлення виконавчих проваджень № 40883927, №40947644 та №40948233 та отримала лист із якого убачається, що Дніпровським районним судом м. Києва оригінали виконавчих листів виданих 29.03.2013 року на адресу суду не повертались.

28.11.2016 року державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві виніс постанови від 28.11.2016 року про закінчення виконавчих проваджень №40883927, №40947644 та №40948233, через непред»явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадження у строки, визначені ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Дії ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанов від 28.11.2016 р. у виконавчих провадженнях: № 40883927; № 40947644; 40948233 позивач вважає неправомірними, що змушує його звернутись із даним позовом до суду.

Крім того, виходячи із практики Європейського суду, враховуючи, що судове рішення не виконується з вини неправомірних дій ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві понад чотири роки, чим позивачу завдано моральних страждань, оскільки для відновлення своїх законних прав він кожного разу змушений звертатись до суду, що вимагає від нього додаткових зусиль, емоційне напруження та психологічний дискомфорт, позивач просить стягнути маральну шкоду з ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві у розмірі 116018,00 грн. Вважає, що даний розмір є достатнім для компенсації втручання у його право на володіння своїм майном щодо невиплачених коштів.

Оскільки Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року так і не виплачено кошти у сумі 96045,60 грн., а ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації - 107177,40 грн., позивач просить про їх стягнення у даній справі.

З огляду на наведене позивач та його представник просять про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2017 року залучено в якості третіх осіб ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.04.2017 року за клопотанням позивача замінено третіх осіб: ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на відповідачів та залучено в якості відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 Державної казначейської служби України в місті Києві.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява з урахуванням змін та доповнень просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_6у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначила, що ОСОБА_2 праці не здійснює виплат за судовим рішенням, а здійснило відповідні нарахування, які підлягають виплаті Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. А тому вважає, що ОСОБА_2 праці не порушено права позивача, у звязку із чим вимоги до управління правці є необґрунтованими.

Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у судове засідання не зявився, направив до суду письмові заперечення. Зі змісту яких убачається, що Центром не проведена виплата суми розрахованої позивачу компенсації за відсутності коштів на виконання рішення судів.

Державною казначейською службою України згідно із частиною 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Крім того, ст. 19 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік»надано право Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку реструктуризувати заборгованість, що виникла станом на 01.01.2017 року за рішеннями судів, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років. Право видачі таких векселів надали органам Державної казначейської служби України.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві та ОСОБА_4 ОСОБА_2 Державної казначейської служби України в місті Києві у судове засідання не зявились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, із клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались. Правом на подання до суду письмових пояснень або заперечень проти позову не скористалися.

Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи, суд вирішив проводити розгляд справи у відсутність незявившихся осіб.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, матеріали справи за № 2а/2604/597/12, за № 755/4586/15-а,оцінивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Постановою Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року у справі № 2а/2604/597/12 визнано протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови в проведенні нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при встановленні інвалідності, повязаної з наслідками аварії на ЧАЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, що відповідає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що відповідає ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже нарахованих сум.

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже нарахованих сум.

Зобовязано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням вже нарахованих сум.

Метою звернення з даним позовом (по справі №755/17583/16-а) ОСОБА_1, що випливає з його пояснень, є забезпечення виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року справа №2а/2604/597/12 та Постанови Київського Апеляційного Адміністративного суду від 07.04.2016 року у справі № 755/4586/15-а.

На забезпечення виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва 29.03.2013 року було видано три виконавчі листи: на перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мін. заробітних плат за 2008, 2009 і 2010 роки ( справа № 755/4586/15-а Т.1, а.с.74); на перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення до 05 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2008, 2009 і 2010 роки ( справа № 755/4586/15-а Т.1, а.с.87); на перерахунок одноразової грошової допомоги у розмірі 45 мінімальних заробітних плат (справа № 755/4586/15-а Т.1, а.с.98).

За першим виконавчим листом (5 мін.зарплат) виконавче провадження відкрито 29.11.2013 року №40948233 (справа № 755/4586/15-а Т.1, а.с. 65-66) та закінчено 24.12.2013 (справа № 755/4586/15-а т.1, а.с. 71-72). Боржник ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

За другим виконавчим листом (3 мін.пенсії) виконавче провадження відкрито 29.11.2013 №40947644 (справа № 755/4586/15-а, т.1, а.с. 78-79) та закінчено 24.12.2013 року (справа № 755/4586/15-а, т.1, 84-85). Боржник ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

За третім виконавчим листом (45 мін.з.п.) виконавче провадження відкрито 29.11.2013 року №40883927 та закінчено 24.12.2013 (справа № 755/4586/15-а, т.1, а.с. 96). Боржник ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

24.12.2013 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ виніс Постанову про закінчення виконавчого провадження № 40947644 (справа № 755/4586/15-а, т.1, 84).

24.12.2013 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ виніс Постанову про закінчення виконавчого провадження № 40948233 (справа № 755/4586/15-а, т.1, 71).

20.01.2014 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ виніс Постанову про закінчення виконавчого провадження № 40883927 (справа № 755/4586/15-а, т.1, 96).

Постановою Київського Апеляційного Адміністративного суду від 07.04.2016 року у справі № 755/4586/15-а, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487.

Скасовано постанови про закінчення виконавчих проваджень №41356745, №41356846, №40883927, №40947644, №40948233, №44479487.

За правилами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання Постанови Київського Апеляційного Адміністративного суду у справі № 755/4586/15-а від 07.04.2016 року, державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві 20.05.2016 року винесено постанови про відновлення виконавчих проваджень №40883927, №40947644, №40948233.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 року у справі за № 2604/9608/12 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови апеляційного адміністративного суду, яка подана в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення недоотриманих соціальних виплат задоволено.

Змінено спосіб виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі №2А/2604/597/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення недоотриманих соціальних виплат, шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 96045 грн. 60 коп., які нараховані ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 175).

Постановами державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві 28.11.2016 року винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №40883927, №40947644, №40948233. (а.с 3-5) на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Мотивуючи тим, що станом на 28.11.2016 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві виконавчий документ за відновленим виконавчим провадженням не надходив.

Згідно із ч. 2ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, то суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, який регулює ці відносини є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон).

Так, відповідно до статті 1 вище згаданого Закону, - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 1 ст. 26 Закону передбачає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених ст. 3 цього Закону.

Виконавчі листи, видані судами, у розумінні ст. 26 Закону, є виконавчими документами.

Підпунктом 1 ч.1 ст. 26 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 41 Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобовязані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження предявити його до виконання.

Як убачається із матеріалів справи, постанови про відновлення виконавчого провадження від 20.05.2016 року на адресу ні стягувача ні суду не направлялась. Дані обставини також підтверджуються поясненнями позивача та його представника.

26.05.2016 року представника позивача направив клопотання на адресу Дніпровського районного суду м. Києва про повернення відділу примусового виконання рішень оригіналів трьох виконавчих листів виданих Дніпровських районним судом м. Києва 29.03.2013 року у справі № 2а/2604/597/12 із аналогічною заявою звернувся і 18.01.2017 року.

Як убачається із відповіді Відділу архівної роботи Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2017 року, згідно матеріалів цивільної справи № 2604/9608/12 виконавчі листи після їх отримання позивачем 29.03.2013 року на адресу суду не повертались. (справа № 2604/9608/12 Т.2 226).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону) та розділом 8 Інструкції про проведення виконавчих дій.

Частиною 1-3 ст.63 вищезазначеного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеногочастиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 19.08.2016 року було накладено на ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с. 70,130). Вказана постанова є чинною.

Разом з тим, державним виконавцем не було вжито передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання судового рішення в повному обсязі та своєчасно. Зокрема, виконавцем не було направлено на адресу стягувача постанови від 20.05.2016 року про відновлення виконавчих проваджень №40883927, №40947644, №40948233. Доказів, які б спростовували дану обставину суду не надано.

Більше того, враховуючи відсутність виконавчого документа у стягувача та у суду, державний виконавець не встановив підстав для наявності звернення із відповідним поданням про видачу дубліката виконавчого документа та незаконно виніс постанови від 28.11.216 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», чим в котре не виконав судового рішення з примусового виконання. А тому вимоги щодо визнання дій ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, в цій частині, незаконними та скасування означених постанов державного виконавця підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобовязання ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві відновити виконавчі провадження №40883927, №40947644, №40948233, змінивши спосіб виконання згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 року по справі № 2-а/2604/597/12 задоволенню не підлягають, оскільки за положенням ч. 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на те, постанови про закінчення виконавчих проваджень скасовані даним судовим рішенням, то вимоги про зобвязання ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві відновити виконавчі провадження є передчасними, оскільки захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року №4, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями, вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з'ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральної шкоди чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Ця норма кореспондується із нормами низки інших законів, але насамперед - з положеннями ст. 1173 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд вважає доведеною обставину того, що з вини ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві протягом чотирьох років позивач позбавлений можливості володіти належними йому грошовими коштами, які підлягають стягненню на виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року.

Неправомірність дій ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо закінчення виконавчих проваджень №40883927, №40947644, №40948233 з примусового виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року встановлена судом як у розрізі даного спору так Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року.

Відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі "Immobiliare Saffi" проти Італії", заява N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Проблема невиконання остаточних рішень проти держави розглядалась у пілотному рішенні ЄСПЛ проти України у справі "ОСОБА_7 проти України" (рішення у справі "ОСОБА_7 проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява N 40450/04), а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.

У п. 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені протиїї органів, установ чипідприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Войтенка; рішення у справі "Ромашов проти України" (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (див. рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine), N 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009 року). У зв»язку із чим суд не приймає заперечення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, щодо відсутності коштів на виплату суми розрахованої позивачу компенсації , як підстав для невиконання судових рішень.

В одній із перших справ проти України, в якій ЄСПЛ розглядав питання наявності ефективних засобів юридичного захисту щодо скаргна тривале невиконання судових рішень, Суд нагадав свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу N 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року N 18966/02).

При цьому, беручи до уваги свою усталену практику ( рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "ОСОБА_7 проти України", заява N 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) ЄСПЛ неодноразово постановляв, що у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

У той же час, Україну було зобов'язано вжитинеобхідних заходів для вирішення цієї проблеми, зокрема, запровадити ефективні засоби юридичного захисту або поєднання таких засобів, здатні забезпечити адекватне та достатнє відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів відповідно до принципів Конвенції, які закріплені в практиці Суду (рішення у справі "ОСОБА_7 проти України", згадане вище, п. 94 та п. 5 резолютивної частини).

У п. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" зазначено, що "Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції", а ст.ст. 13 і 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права" та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Таким чином, забезпечення адекватного та достатнього відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів є прямим обов'язковим держави. При цьому, держава, запровадивши компенсаторний засіб юридичного захисту, має подбати про те, щоб такий засіб не вважався неефективним.

Зважаючи на означене, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню розмірі у 5000,00 грн. за рахунок Держави Україна в особі Головного територіального управління юстиції України у м. Києві на користь ОСОБА_1

Щодо вимог про стягнення із Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 96045,60 грн. та стягнення із ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 107177,40 грн. на виконання Постанови Київського Апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як було зазначено судом, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 року змінено спосіб виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі №2А/2604/597/12 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 96 045 грн. 60 коп., які нараховані ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. (а.с. 175-180). Дана ухвала суду набрала законної сили.

Таким чином, вже існує судове рішення, яким стягнуто з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 96 045 грн. 60 коп. на виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року і підстав для стягнення заборгованості по нарахованим ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації виплатам, які стягуються за судовим рішенням, не має. Законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, в межах своїх повноважень на підставі Положення про ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, здійснює лише призначення соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених Законодавством України. Тобто нарахування (перерахунок) виплат.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 3ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита Законами України.

Вимоги про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а/2604/9608/12 та поновлення строків для їх предявлення до виконання відносяться до процесуальних питань повязаних із виконанням судових рішень в адміністративних справах, а тому підлягають розгляду шляхом звернення із відповідною заявою у справі № 2а/2604/9608/12.

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 94 КАС Україниоскільки сторони звільнені від оплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, Конституції України,ст.ст.9,11,69-71,86,94,,158-163,186, 256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень від 28.11.2016 року № 40883927, № 40947644 та № 40948233.

Скасувати постанови ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про закінчення виконавчих проваджень від 28.11.2016 року № 40883927, № 40947644 та № 40948233.

Стягнути з Державного бюджету України через ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 5000,00грн.

В іншій частині відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя