Постанова № 67432214, 26.06.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/298/17

Справа №754/2455/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Шевчука О.П.

при секретарі Базік А.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом та просить суд визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії за віком відповідност. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки з дати звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії з 11.01.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України міста Києва та отримував пенсію відповідноЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

11 січня 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про призначення йому пенсії за віком згідноЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно вищезазначеного Закону відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні по економіці за 2007 рік.

Позивач вважає застосування зазначеного показника при призначенні йому пенсії незаконним та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що дії відповідача правомірні, оскільки відбувалося не нове призначення пенсії, а перехід на інший вид пенсії за законом.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними з наступних підстав.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

11 січня 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі заяви позивача та долучених до неї документів позивачу з 14.02.2017 року позивачу призначена пенсія за віком (а.с. 15).

При призначенні позивачу пенсії відповідач провів її розрахунок з застосуванням показника середньої заробтіної плати по Україні за 2007 рік.

31.01.2017 року представник позивача звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо надання роз'яснення по розрахунку призначеної пенсії та застосування при розрахунку її розміру показника середньої заробтіної плати по Україні за 2013 2015 роки, що передують року його звернення за призначенням пенсії (а.с. 18).

На своє звернення представник позивача отримав відповідь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2340/09 від 08.02.2017 року, відповідно якої пенсія позивача була призначена відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку було розраховано враховуючи середній заробіток по економіці за 2007 рік - який врахувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також Управління посилається на норми ч. 3ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"і зазначає про те, що позивач вже перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримував пенсію, а тому вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії.

З зазначеним висновком Лівобережного об'єднаного управління погодитись не можливо з наступних підстав.

Відповідно дост. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст. 9 даного Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правовіднсосин, що регулюютьсяЗаконом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а регулюютьсяЗаконом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно дост. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цьогоЗаконутаЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

У своїй постанові від 09.06.2015 року Верховний Суд України висловлював свою позицію щодо застосування частини третьоїстатті 45 Закону № 1058-IV.

Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, суд дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років заЗаконом № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніжЗакон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком заЗаконом № 1058-ІVтакій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років. Колегія суддів зазначає, що відповідно достатті 1-1 Закону № 2262-ХІІзаконодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується наКонституції Україниі складається з цьогоЗакону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.Статтею 1 Закону № 2262-ХІІвстановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Згідно зістаттею 7 Закону № 2262-XIIвійськовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно доЗакону № 2262-XIIтаЗакону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно доЗакону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно доЗакону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. У частині першійстатті 9 Закону № 1058-ІVпередбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. За правилами частини другоїстатті 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьоюстатті 45 Закону № 1058-IVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другоюстатті 40 цього Законудля призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьоюстатті 45 Закону № 1058-ІVрегламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченоїЗаконом № 1058-ІV.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України і у постанові від 09.06.2015 року (справа № 21-550а14), в якій дійшов висновку щодо права позивача на обрахування заробітної плати для пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки перед зверненням із заявою про призначення пенсії, які до цього отримували пенсію за вислугою років відповідно доЗакону № 2262.

Згідно з приписами ч. 3ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії або попереднього перерахунку. За бажанням пенсіонера при переведені з одного виду пенсії на інший пенсійний орган може врахувати заробітну плату за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Відповідно до вимогст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цьогоЗаконутаЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"призначається одна пенсія за її вибором.

Крім того, суд виходить з того, що в ч. 3ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбаченіст. 9 зазначеного Закону(за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення ч. 3ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню, а показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Такі правові позиції узгоджуються також з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в листі № 1049/11/13-11 від 19 липня 2011року та з постановами Вищого адміністративного суду України від 01.12.2013 року у справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 року у справі № К/800/45035/13, від 16.01.2014 року у справі № К/800/1384/13 та з постановою Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі №21-612а14.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, обставини, на які посилається позивач, як на підстави своїх вимог, доведені, а тому позов в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач просить суд провести перерахунок та виплату пенсії з 11.01.2017 року часу його звернення з заявою про призначення пенсії.

З Атестату № 9 про зняття позивача з обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що 31.01.2017 року позивач отримав пенсію за січень 2017 року (а.с. 8), а тому перерахунок та виплата пенсії відповідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає з 111.02.2017 року.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 8-13, 18,19, 104 106 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо незастосування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 2016 роки.

Зобовязати Лівобережне обєднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 та її виплату із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2014 2016 роки, починаючи з 11 лютого 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови

Суддя