Ухвала суду № 67429691, 27.06.2017, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3178/14-ц

УХВАЛА

27 червня 2017 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Керекези Я.І.,

при секретарі Товстій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 національний кредит» на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника звернувся до суду з даною скаргою та просить визнати бездіяльністю невжиття старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 заходів з розшуку майна по виконавчому провадженню №50708450; скасувати постанову старшого державного виконавця Руденка А.В. відносно винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.09.2016 по виконавчому провадженню №50708450; зобов`язати старшого державного виконавця Руденка А.В. винести постанову про відновлення виконавчого провадження №50708450; зобов`язати старшого державного виконавця РуденкаА.В. вжити заходів примусового виконання рішення і в повному обзязі вчинити виконавчі дії необхідні для розшуку майна по виконавчому провадженню №50708450.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 07.11.2016 відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» на бездіяльність державного виконавця.

Апеляційним судом Київської області 17.01.2017 зазначену ухвалу скасовано та направлено на новий розгляд у зв`язку з тим, що судом першої інстанції не з`ясовані фактичні обставини справи. Оскільки, дії по виявленню майна боржника для звернення стягнення по виконавчому листу, здійснені державним виконавцем ще до відкриття виконавчого провадження та законність цих дій не вмотивована.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24.02.2017 відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» на бездіяльність державного виконавця.

Апеляційним судом Київської області 05.05.2017 зазначену ухвалу скасовано та направлено на новий розгляд у зв`язку з тим, що судом першої інстанції не з`ясовані фактичні обставини справи. Зокрема, наявність зведеного виконавчого провадження та не перевірив чи здійснювались виконавчі дії спрямовані на виявлення майна боржника яке може бути зареєстроване на інших осіб.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги викладені у скарзі підтримав.

Головний державний виконавець Переяслав-Хмельницького МР ВДВС ГТУЮ ОСОБА_3 направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні скарги просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом було встановлено наступне.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18.12.2014 з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 30397,54 грн.

01.04.2015 на підставі зазначеного рішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчий лист.

05.04.2016 старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також, 05.04.2016 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

26.09.2016старшим державним виконавцем Переяслав-Хмельницького ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу із якої вбачається, що у боржника не виявлено майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зазначене підтверджується матеріалами виконавчого провадження з яких вбачається, що старшим державним виконавцем Руденком А.В. були вчасно та у повному обсязі проведені всі дії передбачені Законом по виявленню майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково, повертається стягувачу у разі якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилось безрезультатним.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що у разі закінчення провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у звязку із завершенням виконавчого провадження.

Окрім того, вказані вище норми Закону дають право скаржнику повторно звернутись до Переяслав-Хмельницького відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції та порушити питання про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 ст.387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем РуденкомА.В. були дотримані всі вимоги Закону України «Про виконвче провадження» у виконавчому провадженні №50708450, у межах своїх повноважень та на законних підставах.

Апеляційним судом Київської області при скасуванні ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24.02.2017 вказано на те, що суд першої інстанції, оцінюючи ті обставинам, що виконавче провадження у вказаній справі було відкрите лише 05.04.2016, а державним виконавцем при поверненні виконавчого документа здійснено посилання на вчинені дії задовго до часу відкриття провадження за виконавчим листом №2-1263/14 від 01.04.2015, виданим Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 коштів на користь ПАТ "ОСОБА_1 кредит" у розмірі 30397, 54 грн. та при цьому не мотивовано законність здійснення цих дій до відкриття виконавчого провадження посилався на те, що оскаржувана постанова ДВС винесена у межах зведеного виконавчого провадження, до якого приєднано виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1263/14 від 01.04.2015. Проте, суд дійшов такого висновку лише на підставі письмових пояснень державного виконавця, не витребувавши та не оглянувши виконавче провадження.

Крім того, судом не перевірено чи здійснювались виконавчі дії спрямовані на виявлення майна боржника яке може бути зареєстровано на інших осіб, але на яке в силу Закону боржник може мати право, зокрема у відповідності до норм ст.60-62 СК України, оскільки, згідно з наявної в матеріалах справи копії паспорту боржника він перебував у зареєстрованому шлюбі на момент отримання кредитних коштів. Та обставина, що на даний час шлюб між боржником та його дружиною розірвано не може бути підставою для не можливості вчинення дій спрямованих на виявлення майна боржника яке може бути зареєстровано на іншу особу.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена в межах зведеного виконавчого провадження, до якого приєднано виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1263/14 від 01.04.2015.

Зазначене підтверджується копією постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 05.04.2016, яка досліджена в судовому засіданні ( а.с.147).

В межах цього зведеного виконавчого провадження державним виконавцем здійснювались дії щодо розшуку майна боржника, у тому числі до об`єднання виконавчих проваджень, що суд розцінює як належне дотримання державним виконавцем у своїх діях вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також, ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачає, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Положення зазначеної статті передбачає право а не обов`язок державного виконавця на вчинення певних дій.

При цьому суд враховує, що стягувач не звертався із заявами щодо розшуку майна колишньої дружини боржника, яке може бути визнано їх спільною сумісною власністю, тому державний виконавець не ініціював процес по виявленню такого майна.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законом заходів для розшуку майна боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 національний кредит» на бездіяльність державного виконавця.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Я. І. Керекеза