Ухвала суду № 67428332, 29.06.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3729/17

2/357/2023/17

У Х В А Л А

29 червня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Б. І.

при секретарі Антко О. С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Білій Церкві позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 21097,71 грн. та судові витрати: 1600 грн. витрат повязаних з проведенням оцінки завданих збитків, 4000 грн. витрат з оплати правової допомоги та 640 грн. сплаченого судового збору.

Звертаючись до Білоцерківського міськрайонного суду позивач посилався, як на підставу територіальної підсудності даного спору, на ч.6 ст. 110 ЦПК України.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду за місцем знаходження відповідача, на підставі ч. 2 ст. 109 ЦПК України.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, при цьому послався на те, що ч.6 ст. 110 ЦПК України не надає вичерпного переліку підстав для її застосування, при цьому загально вказує на можливість подання позову про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, за місцем завдання шкоди.

Суд, дослідивши матеріали позову та заявленого представником відповідача клопотання вважає за необхідне його задоволити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичних осіб, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній звязок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з п. 6 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4 особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4 позови, що виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК. При цьому суд має враховувати право позивача на пред'явлення позову про відшкодування шкоди також за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування, або за місцем завдання шкоди (частини третя, шоста статті 110 ЦПК), чи виконання договору у разі виникнення спору із договору страхування (частина восьма статті 110 ЦПК).

Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, зокрема, страхової компанії, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК), проте відповідачем у справі є страхова компанія як юридична особа. У разі пред'явлення позову до філії чи представництва юридичної особи суд відповідно до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК та відповідно до порядку, визначеного статтею 33 ЦПК, вирішує питання про заміну неналежного відповідача або залучає юридичну особу як співвідповідача.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4990483 від 14.09.2016 року, укладеним між відповідачем та третьою особою, у звязку із настанням страхового випадку.

Отже, в даному випадку між сторонами по справі відсутній спір що виник з деліктних правовідносин, оскільки зобовязання відповідача сплатити страхове відшкодування, про що просить позивач, виникло з вказаного договору страхування, і не може вважатись відшкодуванням шкоди в розумінні ч. 6 ст. 110 ЦПК України, а тому не можливо застосувати в даному випадку положення ч.6 ст. 110 ЦПК України.

Слід зазначити, що положення ч. 7 та ч. 8 ст. 110 ЦПК України, також не можуть бути застосовані при вирішенні питання підсудності даної справи, оскільки в межах територіальної підсудності даного суду відсутні філії чи представництва відповідача, в зазначеному вище договорі страхування не вказано місце його виконання або ж особливості, через які виконувати його можна тільки в певному місці.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що дану позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Відповідно до положень п.2 ч.1, ч.3 ст.116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Офіційним місцезнаходженням відповідача є : м. Київ, вул. Електриків 29-А.

Отже, відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України даний спір підсудній Подільському районному суду м. Києва.

Згідно зі ст.117 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

А тому керуючись ст. ст. 109, 110, 116, 117 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «КРАЇНА», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_3