Постанова № 67426683, 20.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа № 922/4680/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Кладько А.С.

за участю:

прокурора не зявився,

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1033 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі №922/4680/16

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків

до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі № 922/4680/16 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства Жовтневе лісове господарство на користь держави:

- на р/р 33113331700459, УДКСУ у Харківському району Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331, банк одержувач - ГУ ДКСУ у Харківській області, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 116826,35 грн.;

- на р/р 33114331700436, УДКСУ у Харківському району Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331, банк одержувач - ГУ ДКСУ у Харківській області, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 20981,01 грн.;

- на р/р 33110331700430, УДКСУ у Харківському району Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331, банк одержувач - ГУ ДКСУ у Харківській області, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 85562,20 грн.;

- на р/р 33116331700241, УДКСУ у Зміївському району Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331, банк одержувач - ГУ ДКСУ у Харківській області, шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев у сумі 112739,94 грн.

Стягнуто з Державного підприємства Жовтневе лісове господарство на користь прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 5041,65грн.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі № 922/4680/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не зясовано підстав звернення до суду з даним позовом прокурора для здійснення повноважень щодо представництва в суді, а також неможливість здійснення заходів для забезпечення інтересів держави Державною екологічною інспекцією у Харківській області.

Зазначає, що відповідачем вживались заходи, направлені на охорону лісу та недопущення правопорушень лісового господарства, що залишено поза увагою місцевим господарським судом.

Вважає, що позивачем було порушено порядок проведення перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, оскільки відсутні докази направлення відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства, а до акту обстеження не додано схеми місця вчинення порушень лісового господарства, акти вимірювань, порівняльні відомості переліку намічених дерев до рубки та зрубаних.

Також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та правильності розрахунку шкоди, оскільки не зясовано чи включено раніше виявлені відповідачем місця незаконних рубок дерев до тих, що були зафіксовані посадовими особами Державної екологічної інспекції.

У запереченнях на апеляційну скаргу (вх. № 5162 від 18.05.2017р.) Державна екологічна інспекція, не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі №922/4680/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" без задоволення.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається, зокрема, на те, що обовязки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено на постійних лісокористувачів, які мають нести відповідальність за їх порушення, проте відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не забезпечено охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев.

Зазначає, що питання щодо додержання Державною екологічною інспекцією у Харківській області вимог чинного законодавства під час проведення перевірки належить до компетенції адміністративних судів, проте відповідач не звертався з відповідним позовом щодо оскарження дій або акта Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Також вказує на те, що відомості щодо переліку пнів з матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області та матеріалів Державного підприємства Жовтневе лісове господарство не співпадають, що виключає включання відповідних даних до розрахунку шкоди.

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області у запереченнях на апеляційну скаргу (вх. № 5299 від 22.05.2017р.) також вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, у звязку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі №922/4680/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, посилається, зокрема, на те, що підставою для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області є невжиття позивачем заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевого бюджетів.

Вважає безпідставним посилання відповідача на лист Державного комітету лісового господарства України від 16.03.2006р. №08-011882 для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природо-охоронного господарства, оскільки вказаний лист стосується нормативних актів, що втратили чинність на час заподіяння шкоди.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначено на 23 травня 2017 року.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22 травня 2017 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Лакізи В.В., для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

22 травня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю у іншому судовому засіданні (вх. № 5290 від 22.05.2017р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 20 червня 2017 року.

У додаткових поясненнях (вх. № 5940 від 07.06.2017р.) позивач також посилається на те, що підставою для представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Харківській області є неналежність виконання завдань щодо примусового стягнення шкоди з ДП "Жовтневе лісове господарство" після спливу місячного строку добровільного відшкодування збитків. Крім того, вказує на те, що листом від 02.09.2016р. Держекоінспекція звернулась до прокуратури Харківської області про вжиття заходів прокурорського реагування, за наслідками якого зареєстроване кримінальне провадження та предявлено даний позов.

Також зазначає, що стягнення кошів заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства здійснюється на користь держави (державного та місцевого бюджетів), а отримувач коштів є відповідне районне/міське управління Державної казначейської служби України, відповідальне в подальшому за розподіл платежів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством.

У призначене судове засідання представники сторін не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Натомість, 19 червня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю у іншому судовому засіданні (вх. № 6540 від 19.06.2017р.).

Колегія суддів відхиляє дане клопотання виходячи з того, що сторони та треті особи не позбавлені права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами або особисто брати участь у судовому засіданні. Неможливість такої участі представником заявника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, посилаючись вдруге на неможливість взяти участь у судовому засіданні, представник відповідача не зазначає в чому саме полягає необхідність його участі, а також надання яких доказів може вплинути на встановлення та оцінку обставин уданій справі, у зв'язку з чим не обґрунтував об'єктивної необхідності у відкладенні розгляду даної скарги.

Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У грудні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, керуючись приписами ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 63, 64, 69,86, 89-91, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, посилаючись на те, що відповідачем в порушення приписів чинного законодавства не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, просив стягнути з відповідача ДП Жовтневе лісове господарство шкоду, завдану навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев у розмірі 336109,50 грн.

Як убачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі приписів ст. 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України Про основні задачі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та згідно з наказом від 28.07.2016р. № 440/01-04 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП Жовтневе лісове господарство.

Під час проведення вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено порушення вимог статтей 19, 64, 89, 90 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2008р. №761, а саме виявлено:

- незаконне знесення дерев у кількості 2 шт. у кварталі 52 виділ 5 та у кількості 30 шт. у кварталі 53 виділи 1,3 Васищівського лісництва, що розташовані на території Яковлівської сільської ради Харківського району;

- незаконне знесення дерев у кількості 18 шт. у кварталі 88 виділ 14 Васищівського району, що розташовано на території Васищівської селищної ради Харківського району;

- незаконне знесення дерев у кількості 11 шт. у кварталі 64 виділ 6 та пошкодження 1 дерева до ступеня припинення росту у кварталі 78 виділ 1 Мерефянського лісництва, що розташовано на території Мерефянської міської ради Харківського району;

- незаконне знесення дерев у кількості 12 шт. у кварталі 115 виділ 8 Мерефянського лісництва, що розташовано на території Тимченківської сільської ради Зміївського району.

За наслідками виявлених порушень складено відомості переліку пнів самовільно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість та діаметри пнів (а.с.50-56).

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів № 440/01-04/04-09 від 19.08.2016р., відповідно до якого ДП "Жовтневе лісове господарство" має незадовільний стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів, оскільки було виявлено незаконне знесення дерев у кварталах лісу, де не проводились будь-які лісогосподарські заходи (а.с. 22-39).

Згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування квартали 64,78,115 Мерефянського та 52,53,88 Васищівського лісництв перебувають у постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство" (а.с. 140-149,155-157).

16.08.2016р. щодо посадових осіб ДП "Жовтневе лісове господарство" ОСОБА_1, ОСОБА_2, Воронько І,А., ОСОБА_3, ОСОБА_4, які відповідальні за охорону та збереження лісових масивів, складено протоколи №000701-000703, №000705, №000706 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.65 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.40-49).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області виконані розрахунки шкоди, заподіяної внаслідок незаконного видалення дерев.

Так, у кварталі 53 виділі 1 Васищівського лісництва заподіяна шкода складає 65447,88 грн., у кварталі 64 виділі 6 Мерефянського лісництва - 84462,70 грн., у кварталі 53 виділі 3 Васищівського лісництва - 46066,96 грн., у кварталі 52 виділ 5 Васищівського лісництва - 5311,51 грн., у кварталі 115 виділ 8 Мерефянського лісництва - 112739,94 грн., у кварталі 88 виділ 14 Васищівського лісництва - 20981,01 грн., а також внаслідок пошкодження дерева до ступеня припинення росту у кварталі 78 виділ 1 Мерефянського лісництва - 1099,50 грн (а.с.57-64).

Загальна сума шкоди, заподіяної внаслідок незаконного видалення дерев, становить 336109,50 грн.

Розрахунок виконано згідно додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. №665 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" " (з урахуванням індексації такс).

У зв'язку з викладеним, Державною екологічною інспекцією у Харківській області направлено відповідачу претензії від 01.09.2016р. №141, 144, 145, 147, 142, 143, 146 щодо відшкодування заподіяної державі шкоду на загальну суму 336109,50 грн. (а.с. 64-70).

02.09.2016р. Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідні матеріали направлені до прокуратури Харківської області для вжиття заходів реагування.

Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" за результатами розгляду відповідних претензій щодо відшкодування шкоди, посилаючись на те, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області не доведено, що виявлені порушення ст. 19, ст. 64 Лісового кодексу України були скоєні безпосередньо працівниками Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", повідомило позивача, що вважає такі претензії від 01.09.2016р. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 72-77).

Враховуючи, що Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" в добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконного видалення дерев на загальну суму 336109,50 грн., керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з відповідним позовом з вимогою про стягнення шкоди, заподіяної порушенням відповідачем законодавства про охорону природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

При прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 16, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", посилаючись на порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що призвело до незаконної порубки дерев на підвідомчій йому території, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до статті 16 та частини першої статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Частинами 3, 4 статті 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України).

Постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку (п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Статтею 64 Лісового кодексу України передбачені основні вимоги щодо ведення лісового господарства, та у частині 5 вказаної статті зазначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно Статуту Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (в редакції 2011 року), затвердженого головою Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991р. № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ст. 1 Статуту).

Відповідно до пункту 3.1 ст. 3 Статуту підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності є, зокрема, охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень (пункт 3.2 ст. 3 Статуту).

Згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування квартали 64, 78, 115 Мерефянського та 52, 53, 88 Васищівського лісництв перебувають у постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство" (а.с. 140-149, 155-157).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач є постійним лісокористувачем, в обовязки якого входить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Згідно зі статтею 69 названого Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Як вже було зазначено у цій постанові, під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено порушення вимог статтей 19, 64, 89, 90 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2008р. №761, а саме виявлено незаконне знесення дерев у Васищівському лісництві, що розташоване на території Яковлівської сільської ради Харківського району та на території Васищівської селищної ради Харківського району; у Мерефянському лісництві, що розташовано на території Мерефянської міської ради Харківського району та на території Тимченківської сільської ради Зміївського району.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, з врахуванням системного аналізу змісту положень вищенаведених правових норм, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судова колегія виходить з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду внаслідок цивільного правопорушення визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи за завдану майнову шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що факт незаконної порубки, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеними за наслідками перевірки актами, за участю та узгодженими відповідальними працівниками відповідача. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо порушення позивачем порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, виходяи з наступного.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів врегульовано наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р. «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».

Відповідно до п.1.4. цього Порядку, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до п. п. 4.13, 4.14 розділу 4 Порядку, за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Також, про необхідність проведення уповноваженими органами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства та складання за їх результатами актів та встановлення факту порушення, що відповідно може бути підставою для притягнення суб'єктів господарювання - лісокористувачів до відповідальності у випадках вчинення порушення невстановленими особами, вказано також у п. 6.1.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року №02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», п. 2.4. Узагальнення Вищого господарського суду України «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища».

Проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення вимог природоохоронного законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів, до яких ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» віднесено Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи, а належним та допустимим доказом в підтвердження вчинення порушення лісового законодавства, зокрема, факт вирубки дерев, їх реальної кількості, місця вчинення та інших обставин правопорушення є акт перевірки, складений у порядку визначеному чинним законодавством, уповноваженим контролюючим органом в межах його компетенції, та який може бути підставою для притягнення особи до відповідальності в сфері природоохоронного законодавства.

Як уже було зазначено у цій постанові, Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлені порушення лісового законодавства, зокрема, факт вирубки дерев, їх реальної кількості, місця вчинення та інших обставин правопорушення та зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів № 440/01-04/04-09 (а.с. 22-39).

При цьому, з вказаного акта вбачається, що стан здійснення контролю ДП "Жовтневе лісове господарство" за охороною та захистом лісів незадовільний, оскільки виявлено незаконне знесення дерев у кварталах лісу, де не проводились будь-які лісогосподарські заходи (а.с. 36).

Також, за наслідками виявлених порушень складено відомості переліку пнів самовільно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість та діаметри (а.с.50-56).

Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів відповідачем не спростовані, відтак, відсутні підстави відхилення зазначених документів в якості доказів по справі.

Матеріали за фактом заподіяння державі збитків внаслідок самовільної вирубки дерев Державною екологічною інспекцією у Харківській області направлені до органів прокуратури; 28.01.2016 р. прокуратурою Харківської області зареєстроване кримінальне провадження № 42016220000000893 за ч.2 ст. 367 КК України.

Зважаючи на виявлені порушення норм природоохоронного законодавства, наслідково-причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, позивачем, як контролюючим органом правомірно, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" розраховані збитки, спричинені незаконною порубкою дерев, в сумі 336109,50, та за наявністю достатніх правових підстав заявлено їх до стягнення із постійного лісокористувача (відповідача).

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» визначає порядок обчислення шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування чи пошкодження дерев, незалежно від того чи мали такі події місце внаслідок протиправних дій чи протиправної бездіяльності, не звільняючи при цьому лісопорушників від відповідальності при наявності факту пошкодження природного стану дерев.

Шкода, заподіяна лісу внаслідок незаконного вирубування та пошкодження дерев, розрахована відповідно до додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», згідно з якими за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення, встановлено фіксований розмір шкоди з урахуванням індексації.

Посилання апелянта щодо можливості включення раніше виявлених відповідачем місць незаконних рубок дерев до тих, що були зафіксовані посадовими особами Державної екологічної інспекції, спростовуються тим фактом, що відомості щодо переліку пнів з матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області та матеріалів Державного підприємства Жовтневе лісове господарство не співпадають, що виключає включення відповідних даних до розрахунку шкоди.

Слід зазначити, що при стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, судом першої інстанції враховано приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%.

Доводи скаржника стосовно відсутності підстав звернення до суду з даним позовом прокурора для здійснення повноважень щодо представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором самостійно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме позивачем у даній справі зазначено Державну екологічну інспекцією у Харківській області, яка уповноважена здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, що є обєктом права власності Українського народу.

Оскільки предметом позову є вимога про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства України Державним підприємством «Жовтневе лісове господарство», що спричиняє ненадходження коштів до місцевого та державного бюджетів, а також неналежне виконання Державною екологічною інспекцією у Харківській області своїх повноважень в частині примусового стягнення шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, то наявними є підстави для здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у звязку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі №922/4680/16 підлягає залишенню без змін.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 березня 2017 року у справі №922/4680/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повна постанова складена 26 червня 2017 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.