Рішення № 67426000, 27.06.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 Справа № 917/743/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18 в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 33

до Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради, м. Горішні Плавні, вул. Миру,29, Полтавська область, 39800

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)Управління Державної казначейської служби України у м. Горішні Плавні, Полтавська область, м. Горішні Плавні, пр.-т ОСОБА_1, 67, 39800

2)Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області, вул. Миру, 24, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800

3)Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2

про стягнення 88367 грн. 45 коп.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.11.2014 року № 3621;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 26.06.2017 року №02-3919;

Від третьої особи 1: не з'явився

Від третьої особи 2: ОСОБА_4 довіреність від 26.06.2017 року №03-22/1954/1381

Від третьої особи 3: не з"явився

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 88367 грн. 45 коп. заборгованості за надані послуги звязку у 2016 році на пільгових умовах населенню м. Горішні Плавні.

27.06.2017р. позивачем подана заява про виправлення описки в абзацах 13, 21 та 22 арк.3 позовної заяви, а саме в тексті просить зазначити "м. Горішні Плавні" замість "Решетилівського району".

Крім того, позивачем були подані заперечення на відзив відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається, на те що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів Державного бюджету України (субвенцій) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зазначив, що місцевим бюджетом м. Горішні Плавні коштів на оплату пільгових послуг звязку на 2016 та 2017 роки не передбачено, проте заборгованість за послуги, надані позивачем у жовтні-грудні 2015 року, сплачена повністю в сумі 23,3 тис. грн. Крім того, послуги телефонного звязку надаються з перебоями, в звязку з чим відповідач 02.06.2017 року направив запит до відділення поліції №2 Кременчуцького відділу з обслуговування міста Горішні Плавні з метою встановлення, у яких будинках міста протягом 2016 року був відсутній телефонний звязок.

23.06.2017року від Управління Державної казначейської служби України у м. Горішні Плавні надійшли письмові пояснення (вхід. №8040), в яких зазначено, що у квітні 2017 року були затверджені кошторисні призначення на суму кредиторської заборгованості - 23 264,28грн. та оплачені 27.04.2017року. Інформація щодо заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на суму 88 367,45 грн. в управлінні Казначейства відсутні.

Представник Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Міністерство фінансів України явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, в своїх письмових поясненнях (вхід. №8113 від 27.06.2017р.) зазначає, що в умовах поглиблення процесу децентралізації влади та розширення повноважень органів місцевого самоврядування одним із ключових завдань є наближення фінансування послуг рівня, де вони надаються. Тому відшкодування витрат на надання пільг може бути вирішене на місцевому рівні відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з січня 2016року по грудень 2016 року (включно) Полтавською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м.Горішні Плавні Полтавської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювалась дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 88 367,45 грн.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 204 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на надання пільг з послуг зв"язку.

Згідно роз'яснень Міністерства фінансів України від 31.08.2016року за №31-09010-16-16/24984 надання вказаних пільг в 2016 році здійснюється місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у м. Горішні Плавні Полтавської області є Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, та на підставі вищенаведених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства і положень Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005р. № 20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015р. № 64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій"), відповідач не здійснив в повному обсязі відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, внаслідок чого станом на 01.01.2017р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 88 367,45 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 222 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення м. Горішні Плавні, зобов'язаний був здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.

Посилання на затвердження у квітні 2017 року кошторисних призначень на суму кредиторської заборгованості у розмірі 23 264,28грн. та оплачених 27.04.2016року є безпідставним, оскільки перерахування вказаних коштів здійснювалося на погашення заборгованості по витратах понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за 2015рік.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги форми "3-пільга", затвердженим наказом Мінпраці України від 28.03.2003 № 83 які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств (а.с. 8-11).

Крім того, поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача щодо відправлення вихідних повідомлень (а.с.31-32).

Як свідчать письмові пояснення позивача від 27.06.2017р., абонентам, телефони яких знаходяться на пошкодженні (ремонт, розкрадання кабелю), нарахування абонентської плати не проводилося, до списку абонентів за формою "2-пільга" не включалися, що відповідачем не заперечується.

Порядком №256 чіткого терміну виконання зобовязання по відшкодуванню наданих послуг звязку пільговим категоріям населення не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.03.2017 року відповідачу направлялася рекомендованим листом вимога (вих. №03-114юр, докази відправки в матеріалах справи, а.с.36) в порядку ст. 530 ЦК України про відшкодування коштів в розмірі 88 367,45 грн. на протязі 7 робочих днів, яка задоволена не була.

Таким чином, оскільки вимога про сплату боргу відповідачу направлено, строк оплати за зобовязанням настав, а відповідач є таким, що прострочив зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що Державним бюджетом України на 2016 рік не була передбачена субвенція місцевим бюджетам з державного бюджету на відшкодування витрат по наданню послуг пільговим категоріям населення, відхиляються судом, оскільки п.п. "б" п. 4 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, фінансування зазначених витрат має здійснюватися саме за рахунок видатків місцевих бюджетів. Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями.

Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017року у справі № 3-77гс17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 88 367 грн. 45 коп. основного боргу з покладенням витрат по оплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 29, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 05425371 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 33, код ЄДРПОУ 21560766 88 367грн. 45 коп. основної заборгованості; 1600грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко