Рішення № 67425742, 22.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017Справа №910/7206/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 68 057,11 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Матяш Н.В. (за дов.);

від відповідача не з'явились.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в судовому засіданні 22.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення 68057,11 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7206/17, розгляд останньої призначено на 01.06.2017.

19.05.2017 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

Ухвалою суду від 01.06.2017 розгляд справи відкладено на 22.06.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду від позивача 18.06.2017 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а 22.06.2017 клопотання про стягнення судових витрат позивача на відрядження представника.

В судове засідання 22.06.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав суду усні пояснення по суті справи, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання з боку відповідача його зобов'язань за договором щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, в частині перерахування страхового відшкодування, яке було виплачено потерпілим позивачем за рахунок власних коштів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс", як агентом та Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське", як страховиком було укладено договір-доручення №ДСА-49 від 22.07.2013 (далі за текстом - договір доручення), відповідно до якого ПрАТ СК "Грандвіс" прийняв на себе зобов'язання представляти інтереси страховика під час укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, між сторонами (позивачем, як виконавцем, відповідачем, як страховиком) 10.11.2010 було укладено договір щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків, предметом якого є надання виконавцем послуг страховику щодо здійснення функції з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) на підставі Закону України №1961-IV від 01.07.04 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) укладених в рамках договору доручення № 433 від 10 листопада 2010 року.

Дія Договору доручення №433 від 10.11.2010 припинилась у зв'язку із укладенням 22.07.2013 договору доручення № ДСА-49, оскільки 22.07.2013 до Договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 було внесено зміни та доповнення у формі Договору про внесення змін та доповнень до Договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, згідно з яким сторони дійшли згоди внести відповідні зміни, зокрема: в усіх пунктах Договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 замість "Договір доручення № 433 від 10.11.2010" зазначити "Договір доручення № ДСА-49 від 22.07.2013".

За умовами п. 1.2. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 за окремим дорученням страховика виконавець може проводити також врегулювання страхового випадку, визначати належне до сплати потерпілим страхове відшкодування та здійснювати його виплату.

За письмовим погодженням із страховиком проводити експертизи для з'ясування причин настання страхового випадку і розміру заподіяної шкоди. Якщо з моменту отримання страховиком повідомлення про страховий випадок минуло більше двох діб проводити такі експертизи без погодження зі страховиком (п. 2.2.2. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010).

В п. 2.3.3. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 сторони погодили, що страховик зобов'язаний після розгляду наданих йому виконавцем визначених додатком № 9 до договору документів про дорожньо - транспортну пригоду, протягом п'яти робочих днів прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 2.3.4. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 передбачено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття страховиком відповідного рішення, він зобов'язаний направити потерпілому та виконавцю (агенту) письмове повідомлення про прийняте рішення. В іншому випадку вважається, що страховик прийняв позитивне рішення.

Страховик зобов'язаний згідно п. 2.3.7. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 вчасно, здійснювати розрахунки з виконавцем.

Відповідно до п. 2.3.6. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, у випадку, якщо протягом одного місяця з дня підписання постраждалою третьою особою заяви на виплату страхового відшкодування виконавець не отримав від страховика письмового повідомлення про виплату страховою відшкодування або відмов) у виплаті страхового відшкодування по укладених договорах страхування, в рамках договору доручення № ДСА-49 від 22.07.2013, вважається, що страховик прийняв позитивне рішення, а виконавець має право здійснити виплату страхового відшкодування за рахунок отриманих платежів по договорах страхування укладених в рамках договору доручення №ДСА-49 від 22.07.2013 або власними коштами, за рішенням виконавця.

Відповідно до п. 3.2., п. 3.3 договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, виконавець по кожній страховій події виставляє страховику рахунок на оплачу вартості послуг сторонніх організацій по врегулюванню збитку, а саме:

- проведення автотехнічної, автотоварознавчої, медичної або іншої експертизи;

- інші витрати, то стосуються з'ясування обставин страхового випадку та розміру шкоди, які страховик сплачує на власний розсуд.

Страховик протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги (рахунку) відповідно до пункту 3.2. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця вартість оплачених ним послуг сторонніх організацій по врегулюванню збитку.

За умовами п. 3.5. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 виконавець сплачує страхове відшкодування його одержувачу лише за умови надходження суми відшкодування на свій розрахунковий рахунок, за виключенням випадків передбачених пунктом 2.3.6. договору.

При цьому п. 4.3. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 передбачено, що якщо страховик впродовж 30 діб з дня отримання від ПрАТ СК "Грандвіс" останнього документу, необхідного для врегулювання страхового випадку, не перерахував страхове відшкодування ПрАТ СК "Грандвіс" (виконавцю) або потерпілій особі, він сплачує виконавцю штраф: 5% від суми більше 10 000,00 грн.

В рамках договору доручення позивачем, як агентом були укладені зокрема, такі договори страхування: поліс обов'язкового страхування ЦПВВНТЗ № АІ/9674738 від 16.06.2017 та № АІ/9410998 від 11.04.2016 строком дії на 1 рік, страховиком за якими виступав відповідач. І в період дії зазначених полісів відбулися страхові випадки - дорожньо - транспортні пригоди (ДТП).

Так, по полісу №АІ/9674738 ДТП відбулася 09.10.2016: зіткнулися автомобілі "БАЗ А079.23", державний номер НОМЕР_1 (забезпечений) - водій ОСОБА_2, та "Mitsubishi Galant 1.6" державний номер НОМЕР_2 - водій ОСОБА_3 (потерпіла особа). Винним у ДТП визнано водія ОСОБА_2 автомобіля (далі - ТЗ) забезпеченого за полісом №АЕ/9674738, що підтверджено матеріалами справи, довідкою про ДТП №3016283779653008, повідомленням ОСОБА_4 ПрАТ «СТ Іллічівське» про ДТП від 11.10.2016, та повідомленням ОСОБА_3 на ім.»я ПрАТ «СТ Іллічівське» від 10.10.2016, заявою потерпілого про виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 від 17.11.2016, Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.11.2016 по справі №750/9754/16-П, та Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.11.2016 по справі №750/9754/16-П від 06.02.2017 про виправлення описки, звітом суб»єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ФК-015/16 автомобіля НОМЕР_3 від 03.12.2016, калькуляцією №ФК-015/16, звітом №ФК-015-1/16 від 14.12.2016. Оплата за автотоварознавче дослідження на підставі рахунку-фактури №ФК-015/16 від 03.12.2016, акту виконаних робіт від 03.12.2016, рахунку -фактури від 14.12.2016 №ФК-015-1/16, акту виконаних робіт від 14.12.2016 здійснена за платіжним дорученням №978 від 14.12.2016 та №1000 від 27.12.2016.

Відповідно до Звітів про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику "Mitsubishi Galant 1.6" державний номер НОМЕР_2 від 03.12.2016 та від 14.12.2016 № ФК-015/16 вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ складає 47 780, 05 грн. (43 780,05 + 4 000,00 = 47 780, 05). За виготовлення вказаних звітів позивачем було сплачено 650, 00 грн. (450, 00 + 200, 00 = 650, 00), що підтверджується платіжними дорученнями № 978 від 14.12.2016 та № 1000 від 27.12.2016, копії яких наявні в матеріалах справи.

Повний пакет необхідних для виплати потерпілому страхового відшкодування документів зібраний ПрАТ СК "Грандвіс" був направлений страховику - відповідачу 27.12.2016 листом вих. №543 від 27.12.2016, який був отриманий ПрАТ СТ "Іллічівське" 29.12.2016, докази чого наявні в матеріалах справи.

В подальшому, позивачем було виплачено потерпілій особі (ОСОБА_3М.) страхове відшкодування за полісом №АІ/9674738 в сумі 39 780, 05 грн. (за вирахуванням ПДВ), на підставі заяви потерпілого на виплату страхового відшкодування від 17.11.2016 та складеного позивачем страхового акту № 05- 03/17 від 21.03.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 23.03.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

По полісу №АІ/9410998 ДТП відбулася 09.12.2016: зіткнулися автомобілі "I - VAN", державний номер НОМЕР_4 (забезпечений) - водій ОСОБА_6 (страхувальник - ПП "Комфорттранс"), та "Renault Trafic" державний номер НОМЕР_5 - водій ОСОБА_7

Винним у ДТП визнано водія ОСОБА_6 автомобіля забезпеченого за полісом №АІ/9410998, що підтверджується матеріалами справи: повідомлення про ДТП 09.12.2016.

Відповідно до Висновку № 381 експертного автотоварознавчого дослідження колісного ТЗ від 02.02.2017 вартість відновлювального ремонту "Renault Trafic" державний номер НОМЕР_5 з врахуванням зносу складає 27 529,21 грн. За виготовлення вказаного звіту позивачем було сплачено 450, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №140 від 14.02.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Повний пакет необхідних для виплати страхового відшкодування документів зібраний ПрАТ СК "Грандвіс" та направлений був направлений страховику - відповідачу 20.02.2017 листом вих. №51 від 20.02.2017, який був отриманий ПрАТ СТ "Іллічівське" 22.02.2017, докази чого наявні в матеріалах справи.

В подальшому позивачем було виплачено потерпілій особі ОСОБА_7 страхове відшкодування за полісом № АІ/9410998 в сумі 22 941, 01 грн. (за вирахуванням ПДВ), на підставі заяви потерпілого на виплату страхового відшкодування від 07.02.2017 та складеного позивачем страхового акту № 04- 03/17 від 21.03.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 261 від 22.03.2017, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про страхування", ст. 6 Цивільного кодексу України, ст. 295 Господарського кодексу України, п. 3.1.4 договору-доручення №ДСА-49 від 22.07.2013, страховик зобов'язаний здійснити виплату страхових відшкодувань по реалізованих полісах агентом у порядку, строки та на умовах визначених договором щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, укладеного між сторонами.

Позивач зазначає, що ПрАТ СТ "Іллічівське" не виконало своїх зобов'язань визначених договором щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, страхове відшкодування особам потерпілим у ДТП за означеними страховими випадками та оплату вартості послуг сторонніх організацій (вартість оцінки шкоди) позивачу не здійснило. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату 87 867, 34 грн. (вих. № 123 від 12.04.2017), в якій просив у 7 - ми денний термін з дня пред'явлення вимоги перерахувати йому страхове відшкодування виплачене потерпілим позивачем, зокрема по полісах № АІ/9674738 та № АІ/9410998. Вказана вимога була направлена позивачем відповідачу цінним листом з описом 16.04.2017, що підтверджується матеріалів справи. Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, страхове відшкодування не сплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 62 721, 06 грн. виплаченого позивачем потерпілим страхового відшкодування, 1 100, 00 грн. вартості послуг сторонніх організацій та 3 136, 05 грн. 5 % штрафу за не перерахування страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, визначених п. 2.3.4, 3.3., щодо оплати вартості авто товарознавчих досліджень по полісах № АІ/9674738 та № АІ/9410998 та щодо направлення виконавцю рішення про виплату страхового відшкодування по вказаним полісам у визначені договором строки не здійснив. І доказів іншого матеріали справи не містять.

За умовами п. 2.3.4. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 у разі не отримання виконавцем від страховика письмового повідомлення щодо прийнятого рішення, вважається, що страховик прийняв позитивне рішення.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем позивачу та отримання останнім письмового повідомлення щодо прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998, відповідно суд дійшов висновку, з огляду на положення п. 2.3.4. укладеного між сторонами договору, про прийняття відповідачем позитивних рішень про виплату відшкодування потерпілим за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998 у розмірах визначених позивачем в складених ним страхових актах.

В свою чергу, враховуючи, що протягом одного місяця з дня підписання потерпілими за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998 заяв на виплату страхового відшкодування відповідач не направив позивачу та відповідно позивач не отримав від відповідача письмового повідомлення щодо прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування по полісах № АІ/9674738 та № АІ/9410998, у відповідності до п. 2.3.6. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 позивач набув право здійснити виплату страхового відшкодування по вказаним полісам власними коштами.

Як встановлено судом, позивачем було здійснено виплату потерпілим особам страхового відшкодування за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998 в загальному розмірі 62 721, 06 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 528 Цивільного кодексу України внормовано, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм матеріального права зобов'язання боржника за його волею може бути покладено ним на іншу особу та у випадку виконання зобов'язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні.

Враховуючи вказане на підставі п. 2.3.6. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, з огляду на виконання позивачем зобов'язань відповідача перед потерпілими по виплаті страхового відшкодування за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998 до позивача перейшли права кредитора за вказаними полісами, і відповідно у позивача наявне право вимагати виконання відповідних зобов'язань, а відповідач зобов'язаний виконати відповідні зобов'язання на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про перерахування страхового відшкодування за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998 на його користь була направлена позивачем відповідачу 16.04.2017, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору строк виконання зобов'язань відповідача перед позивачем по сплаті 62 721, 06 грн. страхового відшкодування настав, проте відповідні зобов'язання виконані не були і доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи вищевикладене у відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення є невиконані зобов'язання по сплаті 1 100, 00 грн. вартості автотоварознавчих досліджень по полісах № АІ/9674738 та № АІ/9410998 та по сплаті 62 721, 06 грн. страхового відшкодування по вказаних полісах строк виконання яких настав. Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем становить 63 821, 06 грн. (1 100, 00 + 62 721, 06 = 63 821, 06).

Доказів здійснення оплати відповідачем даної суми заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості в розмірі 63 821, 06 грн. суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача відповідної заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010 передбачено, що якщо страховик впродовж 30 діб з дня отримання від ПрАТ СК "Грандвіс" останнього документу, необхідного для врегулювання страхового випадку, не перерахував страхове відшкодування ПрАТ СК "Грандвіс" (виконавцю) або потерпілій особі, він сплачує виконавцю штраф: 5% від суми більше 10 000,00грн.

Позивач нарахував відповідачу штраф у відповідності до п. 4.2. договору в загальному розмірі 3 136, 05 грн. (1 989, 00 + 1 147, 05 = 3 136, 05) за не перерахування страхового відшкодування за полісами № АІ/9674738 та № АІ/9410998, що відповідає умовам договору. Відповідно вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 136, 05 грн. визнаються судом доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем не було надано до матеріалів справи доказів, що відповідають вимогам ст. 33, 34 ГПК України та спростовували б докази надані позивачем на підтвердження обставин справи.

Підсумовуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду.

В ході розгляду справи позивач клопотав про відшкодування йому витрат на відрядження представника до суду для участі в судових засіданнях 01.06. 2017 та 22.06.2017 за рахунок відповідача в загальному розмірі 540, 00 грн. На підтвердження понесення позивачем витрат у вказаній сумі до матеріалів справи були залучені відповідні докази.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, і суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі та що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати (судовий збір та витрати на відрядження) в загальному розмірі 2 140, 00 грн., то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б; ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" (14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 22821660) 62 721 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одна) грн. 06 коп. суми виплаченого страхового відшкодування, 1 100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. вартості автотоварознавчих досліджень, 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 05 коп. штрафу та 2 140 (дві тисячі сто сорок) грн. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2017

Суддя І. В. Усатенко