Рішення № 67425521, 26.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017р. Справа № 914/1014/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма», м. Львів

про стягнення 640 559 грн. 24 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність б/н від 25.05.2017 р.);

від відповідача: не зявився

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма», м. Львів про стягнення 640 559 грн. 24 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.05.2017 р. призначив розгляд справи на 12.06..2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 10 180 доларів США. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. В подальшому між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк» 08.12.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив своє право вимоги позивачу за кредитним договором, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем. Однак, відповідач свої зобовязання перед новим кредитором по кредитному договору не виконав суму кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у визначений в договорі строк не сплатив, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача з урахуванням рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2010 р. у справі №26/253 становила 166 763 грн. 64 коп. по кредиту, 461 192 грн. 76 коп. по сплаті процентів, 7 602 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 000 грн. 00 коп. штрафу. У звязку з цим, просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 640 559 грн. 24 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвал суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

2 червня 2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСибанк» (банк) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма» (позичальник) було укладено кредитний договір №11355022000 та додатки до нього.

За цим договором банк зобовязувався надати позичальнику (відповідачу), а позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 10 180 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору, ПАТ «УкрСибанк» надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №13854 від 02.06.2008 р. та зведеним валютним меморіальним ордером №1385466 від 02.06.2008 р.

Згідно п. 1.2.2. договору, позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору.

Відповідно до п. 1.3.1. договору, за користування кредитними коштами з 02.06.2008 р. по 02.09.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5% річних.

За користування кредитними коштами після 02.09.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29,0% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору позичальник зобовязаний самостійно надавати банку протягом дії цього договору щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом баланс позичальника з розшифровкою статей балансу, частка яких за сумою складає більше 10% валюти балансу, звіт про прибутки та збитки позичальника, банківську про рух грошових коштів за поточними рахунками позичальника в інших банках за звітний період.

Факт надання позичальником до банку бухгалтерської та податкової звітності підтверджується відміткою відповідної посадової особи банку на супровідному листі або копіях наданих документів, із зазначенням дати їх надання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2010 р. у справі №26/253 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма» про стягнення 78 498,67 грн. позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 72 144 грн. 54 коп. заборгованості по кредиту, 5 176 грн. 89 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 912 грн. 71 коп. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, 264 грн. 53 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 784 грн. 98 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8 грудня 2011 р. мiж Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (продавець) та Публічним акціонерним банком «Дельта Банк» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

За даним договором продавець зобовязувався продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджувався придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Відповідно до п. 2.3. договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та, з урахуванням інших зобовязань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобовязання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та продавцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами

Згідно акту прийому-передачі, ПАТ «УкрСиббанк» передав позивачу права вимоги за кредитним договором №11355022000 від 02.06.2008 р.

З огляду на те, що згідно кредитного договору №11355022000 від 02.06.2008 р. кредит було надано у валюті, однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2010 р. у справі №26/253 суму заборгованості стягнуто в національній валюті України без визначення еквіваленту, а також з урахуванням того, що в подальшому відповідачем рішення суду не було виконано, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка є різницею між заборгованістю, стягнутою за рішенням суду від 20.01.2010 р. у справі №26/253 і несплаченої відповідачем та заборгованістю в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент заявлення позову у даній справі, а саме: 166 763 грн. 64 коп. заборгованості по кредиту, 461 192 грн. 76 коп. по заборгованості сплаті процентів, 7 602 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 000 грн. 00 коп. штрафу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобовязань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини та/або термінів сплати процентів та/або комісій), банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; пеня нараховується за кожен день прострочення включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно п. 7.6. кредитного договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобовязань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобовязань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. цього договору.

Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5 000 грн. 00 коп.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 7 602 грн. 84 коп., штраф в розмірі 5 000 грн. 00 коп. за порушення п. 4.3. кредитного договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 166 763 грн. 64 коп. заборгованості по кредиту, 461 192 грн. 76 коп. по заборгованості сплаті процентів, 7 602 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 000 грн. 00 коп. штрафу обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231ГК України» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Дерма», АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 30387175) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ, бул. Дружби Народів, 38 (ідентифікаційний код 34047020) борг в розмірі 640 559 грн. 24 коп., в тому числі: 166 763 грн. 64 коп. заборгованості по кредиту, 461 192 грн. 76 коп. по заборгованості сплаті процентів, 7 602 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 000 грн. 00 коп. штрафу, 9 608 грн. 39 коп. судового збору.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 26.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.06.2017 р.

Суддя Мазовіта А.Б.