Постанова № 67424988, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 910/7500/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Іванової Л.Б., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 01.09.2016 Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016у справі№ 910/7500/16господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"до1. Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк", 2. Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Веб", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Веб", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія "Некстджен фінанс", 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо"провизнання договору недійсним,за участю представників: від позивача: Фрідман Д.А., від третьої особи-1: Яцько Р.М.Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" прийнято до провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Іванової Л.Б. у відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2017.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.06.2017 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/7500/16 у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Іванова Л.Б., Шевчук С.Р. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Міський комерційний банк" та ПАТ "Банк професійного фінансування" про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який укладено 12.09.2014 між ПАТ "Міський комерційний банк" та ПАТ "Банк професійного фінансування".

Позивачем подано до суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої останній просив суд визнати відсутнім у ПАТ "Міський комерційний банк" право іпотеки за договором іпотеки №886/980-ЮО/1 від 03.10.2012; визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки №886/980-ЮО/1 від 03.10.2012, укладеного між ПАТ "Міський комерційний банк" та ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" припиненою з 27.08.2014; визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення прав за договором іпотеки, який укладено 12.09.2014 між ПАТ "Міський комерційний банк" та ПАТ "Банк професійного фінансування" та посвідчено приватним нотаріусом КМНО Зима Н.Ф., зареєстрований за №1834.

Заяву позивача про зміну предмету позову прийнято судом до розгляду в частині вимог про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення прав за договором іпотеки, який укладено 12.09.2014 між ПАТ "Міський комерційний банк" та ПАТ "Банк професійного фінансування" та посвідчено приватним нотаріусом КМНО Зима Н.Ф., зареєстрований за №1834. В іншій частині вказана заява не прийнята судом до розгляду.

Позов обґрунтовано тим, що договір про відступлення прав за договором іпотеки від 12.09.2014 слід визнати недійсним, оскільки при укладанні договору про відступлення прав за договором іпотеки сторони, в порушення вимог ст.24 Закону України "Про іпотеку", здійснили заміну іпотекодержателя без одночасної заміни відступлення прав за основним зобов`язанням, чим порушили врегульований законом порядок заміни іпотекодержателя.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2016 у справі №910/7500/16 (суддя: Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 (судді: Алданова С.О. - головуючий, Мартюк А.І., Зубець Л.П.), в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано недоведеністю підстав недійсності спірного правочину.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скаржник вказує, що у зв`язку з тим, що ПАТ "Міський комерційний банк" відступлено право вимоги за основним зобов`язанням 26.08.2014, то з 27.08.2014 банк вже не був кредитором позивача, а отже іпотека за договором, укладеним між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" та ПАТ "Міський комерційний банк", припинилася.

Таким чином, 12.09.2014 ПАТ "Міський комерційний банк" не міг укладати договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Укладаючи 12.09.2014 спірний договір ПАТ "Міський комерційний банк" та ПАТ "Банк професійного фінансування" фактично відновили іпотеку, яка припинилася 27.08.2014.

ПАТ "Міський комерційний банк" передав за договором ПАТ "Банк професійного фінансування" право іпотекодержателя в неіснуючому на той момент зобов`язанні, що надало ПАТ "Банк професійного фінансування" можливість відступити це право далі та в кінці цього надало право перереєструвати предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Укладення спірного договору порушує права та інтереси позивача, про що свідчить Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав, яка міститься в матеріалах справи та підтверджує втрату права власності ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" на предмет іпотеки на підставі спірного договору.

09.03.2016 приватним нотаріусом перереєстровано право власності на нежиле приміщення за ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" та припинено право власності ПрАТ "Лізинг ІТ" на підставі спірного правочину.

Скаржник посилається на ст.ст. 1, 17, 24 Закону України "Про іпотеку".

Суд відмовив у прийнятті до розгляду заяву про зміни предмету позову в частині визнання відсутнім права іпотеки ПАТ "Міський комерційний банк" за договором іпотеки від 03.10.2012, визнання іпотеки припиненою з 27.08.2014. Суд вказав, що така зміна є одночасною зміною підстав і предмету позову. Проте, скаржник зазначає, що при зміні предмета позову підстави позову не змінювались, а відтак вказану заяву слід було прийняти до розгляду.

Крім того, посилаючись на повідомлення про порушення основного зобов`язання, суди не звернули увагу, що воно адресовано лише позичальнику - ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ", а не ПрАТ "Лізинг ІТ". Докази відправлення рекомендованих відправлень не є доказами відправлення та отримання конкретних документів, оскільки не містять опису вкладення.

4. Доводи, викладені у запереченнях на касаційну скаргу

ТОВ "Експо Веб" у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що судами правильно встановлено, що спірний договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки не суперечить Цивільному кодексу та іншим актам цивільного законодавства, в т.ч. і Закону України "Про іпотеку". Третя особа-1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

03.10.2012 між ПАТ "Міський комерційний банк" та ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" як позичальником укладено кредитний договір №886/980-ЮО, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням і погашати заборгованість зі сплати прострочених процентів за користування кредитом, комісій, простроченої заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, строкової заборгованості по кредиту, штрафних санкцій, інших платежів перед банком відповідно до умов цього договору.

03.10.2012 між ПАТ "Міський комерційний банк" як іпотекодержателем та ПАТ "Лізинг інформаційних технологій" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки №886/980-ЮО/І, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Між сторонами договору іпотеки укладено договори про внесення змін №1 від 16.09.2013 та №2 від 18.09.2013.

За договором іпотеки №886/980-ЮО/І забезпечується належне виконання позичальником вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору №886/980-ЮО від 03.10.2012, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в т.ч. щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору іпотекодавець передає в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно: нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №319) (в літ. А), загальною площею 289,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок №28, реєстраційний номер майна: 37049723.

За п.2.1.7 договору іпотеки з відступленням (уступкою) права вимоги за кредитним договором іпотекодержатель вправі одночасно відступити права вимоги за цим договором без згоди іпотекодавця.

26.08.2014 між ПАТ "Міський комерційний банк" як первісним кредитором та ПАТ "Банк професійного фінансування" як новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги №1/2014, згідно умов якого первісним кредитором передано новому права вимоги за кредитними договорами з позичальниками згідно Додатка №1 до договору, в тому числі за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012, укладеним між ПАТ "Міський комерційний банк" та ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ".

За п.1.2 договору про відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.

Відповідно до п.1.4 договору про відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014 передача права вимоги підтверджується підписанням цього договору. Право власності на право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладання цього договору.

За п.1.5 договору первісний кредитор у строк не пізніше 15 робочих днів з моменту укладання цього договору зобов`язаний відступити всі права за договорами застави, поруки та іпотеки, укладеними між первісним кредитором та заставодавцями, іпотекодавцями та поручителями для забезпечення належного виконання зобов`язань за основним договором, включаючи додаткові права, які пов`язані з правом застави. Передача таких прав має бути оформлена відповідним договором про передачу прав за договорами забезпечення. Договори про передачу прав за договорами забезпечення щодо нерухомого майна та транспортних засобів повинна бути нотаріально посвідчені.

Суди встановили, що на підставі договору про відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014 право вимоги за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012, укладеним між ПАТ "Міський комерційний банк" та ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ", перейшло до ПАТ "Банк професійного фінансування".

12.09.2014 між ПАТ "Міський комерційний банк" як цедентом та ПАТ "Банк професійного фінансування" як цесіонарієм укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, який укладено у зв`язку з укладенням договору відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014 за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012.

За договором відступлення прав за договором іпотеки цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за договором іпотеки, що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ" за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

Згідно п.1.2 договору про відступлення прав за договором іпотеки від 12.09.2014 відступлення прав за договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент передачі права вимоги, в тому числі: всі права вимагати належного та своєчасного дотримання, здійснення та виконання іпотекодавцем всіх його зобов`язань за договором іпотеки, стороною якого він виступає; право одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов договору іпотеки; всі права на грошові суми, які підлягають одержанню за договором іпотеки від іпотекодавця як компенсація або відшкодування збитків; будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору іпотеки.

Відповідно до п.2.1 оспорюваного договору права іпотекодержателя за договором іпотеки переходять до цесіонарія одночасно з набуттям чинності цим договором.

За п. 8.1 договору про відступлення прав за договором іпотеки від 12.09.2014, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та нотаріального посвідчення.

Судами встановлено, що матеріали справи містять повідомленням №36/1100 від 10.11.2014 та №36/1101 від 10.11.2014 про порушення основного зобов`язання, що адресовані новим кредитором ПАТ "Банк професійного фінансування" як позичальнику так і іпотекодавцю.

У вказаних повідомленнях ПАТ "Банк професійного фінансування" повідомляв про укладення договору відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014 та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 12.09.2014, відповідно до яких права та обов`язки кредитора за кредитним договором, іпотекодержателя за договором іпотеки передано ПАТ "Банк професійного фінансування". Згідно цих повідомлень новий кредитор вимагав погашення наявної заборгованості протягом тридцятиденного строку з моменту отримання повідомлення.

Вказане повідомлення про порушення основного зобов`язання №36/1101 від 10.11.2014 направлено 12.11.2014 та отримано позичальником 17.11.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повідомлення про порушення основного зобов`язання за №971 від 04.06.2015. надіслано новим кредитором ПАТ "Лізинг інформаційних технологій", в якому ПАТ "Банк професійного фінансування" повідомляв іпотекодавця про укладення договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки та вимагав погашення заборгованості за кредитом.

Вказане повідомлення отримано іпотекодавцем 11.06.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з наведених норм, законодавство передбачає можливість відступлення прав за іпотечним договором за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

При цьому, не визначено, протягом якого часу після укладення договору відступлення права вимоги за основним зобов`язанням може бути укладено договір про уступку права вимоги за договором іпотеки.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця.

За п.2.1.7 договору іпотеки з відступленням (уступкою) права вимоги за кредитним договором іпотекодержатель вправі одночасно відступити права вимоги за цим договором без згоди іпотекодавця.

Відступаючи право вимоги за основним договором, первісний кредитор в п.1.5 договору відступлення зобов`язався у строк не пізніше 15 робочих днів з моменту укладання цього договору відступити всі права, зокрема, за договором іпотеки, укладеним між первісним кредитором та іпотекодавцями для забезпечення належного виконання зобов`язань за основним договором.

Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нотаріально посвідчено 12.09.2014 та зареєстровано в реєстрі за №1834.

Таким чином, спірний договір укладено відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1/2014 від 26.08.2014, відповідає приписам ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України та не порушує норми Закону України "Про іпотеку".

Підстав, які б свідчили про недійсність спірного договору, позивачем не наведено, а господарськими судами попередніх інстанцій у цій справі не встановлено.

Суди вказали, що позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено порушення прав та законних інтересів позивача укладенням спірного договору з урахування зобов`язань за договором іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені обставини справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договору про відступлення прав від 12.09.2014 недійсним.

Встановивши, що заява позивача про зміну предмету позову містила в собі нові вимоги, які не було заявлено при подачі позову, та ґрунтувалась на доводах щодо договору іпотеки №886/980-ЮО/1 від 03.10.2012, тоді як предметом позову є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12.09.2014, судами правильно не прийнято вказані вимоги до розгляду з підстав одночасної зміни підстав і предмету позову.

При цьому, посилання скаржника на припинення іпотеки як на підставу для визнання спірного договору недійсним, не знайшло свого підтвердження, оскільки ним не доведено існування встановлених ст.17 Закону України "Про іпотеку" підстав припинення іпотеки, в тому числі припинення основного зобов`язання.

Посилання скаржника на недоведеність надіслання повідомлення іпотекодавцем про відступлення права вимоги не є підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки невиконання обов`язку з повідомлення згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" є дією, яка слідує після укладення зазначеного договору, у той час як підставою для визнання договору недійсним є недодержання стороною чи сторонами вимог закону в момент укладення договору (див. постанову ВСУ від 07.04.2010 у справі №6-4322св10).

Інші доводи касаційної скарги спростовано встановленими судами обставинами.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийнято із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 у справі № 910/7500/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Л. Іванова

С. Шевчук