Рішення № 67424935, 22.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.2017 Справа №905/1252/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії ОСОБА_1 залізниця, м. Дніпро

до відповідача: Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1, м. Вугледар

про стягнення штрафу у сумі 25070,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1, м. Вугледар про стягнення штрафу у сумі 25070,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2016 року зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці відповідач згідно залізничної накладної №52817251 у вагоні №67674069 відправив вантаж вугілля кам'яне, вологість вантажу 6,8% на станцію Красноармійськ Донецької залізниці, але на попутній станції ОСОБА_1 залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 25070,00грн, який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2017 порушено провадження по справі №905/1252/17.

19.06.2017 на електрону адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог на підставі наступного. Залізницею було проведено переважування вантажу не на 150-тонних вагах, як було зроблено вантажовідправником, а на 200-тонних вагах, про що зазначено у комерційному акті РА №018109/364 від 03.12.2016, зазначені дії могли спричинити виникнення розбіжностей між даними вантажовідправника та залізниці В комерційному акті РА №018109/364 від 03.12.2016 відсутні висновки експертизи про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції. У відзиві відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати.

Крім того, відповідач просив суд розглянути справу без участі представника відповідача. Дане клопотання судом задоволене.

Позивач у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.12.2016 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (вантажовідправник) згідно залізничної накладної №52817251 у вагоні №67674069 відправило вантаж вугілля кам'яне (вологість 6,8%) на станцію Красноармійськ Донецької залізниці.

При оформленні залізничної накладної №52817251 у вагоні №67674069 відповідачем вказано масу вантажу - 55300кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обовязків.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

На станції ОСОБА_1 залізниці (попутна станція) під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67674069 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №5223 від 03.12.2016.

На підставі акту загальної форми №5223 від 03.12.2016 на станції ОСОБА_1 залізниці складено комерційний акт РА №018109/364 від 03.12.2016, в якому зазначено, що проведено контрольне зважування вагона №67674069 за груповою накладною на справних 150-т електронних вагонних вагах №89 станції ОСОБА_1 (повірка 18.05.2016). Фактично виявлено брутто 78080кг, тара з документа 24300кг, нетто фактичне 53780кг, нетто з документа 55300кг, що менше перевізного документа на 1520кг. При комерційному огляді даного вагону було виявлено навантаження навалом, шапкою, нижче рівня бортів вагона на 15-25 см, на поверхню вантажу нанесене маркування повздовжньою смугою, по всій довжині вагона, виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. В графі 20 перевізного документу зазначено: вугілля кам'яне, вологість вантажу 6,8%, поверхня вантажу нижче бортів вагона. Вантаж промарковане повздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по всій довжині вагона. Вагон в технічному стані справний люка, двері зачинені.

Комерційний акт попутною станцією складено з дотриманням чинного законодавства.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №89 станції ОСОБА_1 залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.10.2007, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 18.05.2016.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА №018109/364 від 03.12.2016 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1.Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №67674069 складає 5014,00грн.

До стягнення заявлений штраф у розмірі 25070,00грн. - у п'ятикратному розмірі вказаної плати по кожному вагону.

Відповідно до положень п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Так, відповідно до залізничної накладної №52817251 вантаж - вугілля кам'яне, вологість вантажу 6,8% (графа №20), отже вантаж був у вологому стані. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу за накладною №52817251 є арифметично вірним з огляду на наступне.

Сума норми природної втрати для вантажів у вологому стані за залізничною накладною №52817251 у вагоні №67674069 становить -1106кг, згідно комерційного акту РА №018109/364 від 03.12.2016 нестача вантажу за залізничною накладною №52817251 у вагоні №67674069 склала -1520кг (перевищує норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, передбачених для вантажів такого типу).

З огляду на вищевикладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 25070,00грн. за накладною №52817251 (на вагон №67674069) є правомірними.

Щодо наданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Аналогічну позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2015р. по справі №922/3496/14.

За приписами п.6 розяснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Також, судом прийнято до уваги, що відповідач здійснює свою господарську діяльність в м. Вугледар, Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції.

При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у звязку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.

На підставі вищенаведеного, та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, з урахуванням того, що завантаження відправником вагону не перевищувало його вантажопідйомність та не загрожувало безпеці руху на залізниці, враховуючи фінансовий стан відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права, що передбачено ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити розмір штрафу до 50 відсотків, а саме до 12535,00грн.

Посилання відповідача на те, що зважування та завантаження вантажу у вагони здійснювалось на справних та повірених 200-тонних вагонних вагах, тоді як, переваження на станції ОСОБА_1 вчинено на 150-ти тонних вагонних вагах без урахування похибки та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі виведена шляхом простих арифметичних дій, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

За приписами п.3.18 розяснення №04-5/601 від 29.09.2008р. Президії Вищого господарського суду України «Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 150-тонних електронних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

У п.26 «Спосіб визначення маси» накладної №52817251 зазначені вагонні ваги (200 т) заводський №0047. За змістом комерційного акту № РА №018109/364 від 03.12.2016, переважування вантажу на станції ОСОБА_1 залізниці здійснювалось на електронних 150-ти тонних електронних вагонних вагах вказаної станції, що повністю узгоджується з приписами наведених вище норм та розяснень.

Також, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що комерційний акт РА №018109/364 від 03.12.2016 не може бути належним доказом, оскільки в ньому відсутні висновки експерта про стан вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.30 "Правил видачі вантажів" у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи.

Суд вважає, що потреби у встановленні розміру або причини недостачі ні у залізниці, ні у вантажоодержувача не було, а тому і необхідності заповнення відповідного розділу комерційного акту не було.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №67674069 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №52817251 від 01.12.2016. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця", м. Дніпро до відповідача, Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1, м. Вугледар про стягнення штрафу у сумі 25070,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд.4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" (49602, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 12535,00грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 22.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Повний текст рішення буде складено та підписано 27.06.2017.

Повний текст рішення підписано 27.06.2017

Суддя Г.Є. Курило