Ухвала суду № 67424806, 12.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2017 року Справа № 905/1631/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 рокуу справі№ 905/1631/15господарського судуДонецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехінвест", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк",простягнення солідарно 36 104 468,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року у справі № 905/1631/15 господарського суду Донецької області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 111 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології" ОСОБА_4 на підставі довіреності, оригінал чи належним чином засвідчена копія якої відсутня в матеріалах справи.

Таким чином, заявником до матеріалів касаційної скарги не надано належних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_4 на підписання касаційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Згідно ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Однак, до касаційної скарги на підтвердження доказів направлення скарги іншим сторонам у справі надано копію фіскального чека від 16.11.2016, який не може вважатися належним та допустимим доказом надсилання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі. Разом з цим зазначений чек не містить інформації про надсилання іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Таким чином, заявником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, а також порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

При зверненні з касаційною скаргою заявником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено в касаційній скарзі клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що ТОВ "Вугледобувні технології" перебуває у скрутного фінансовому становищі та знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами і доповненнями, зазначено, що Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12 листопада 2015 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Проте, ні матеріали справи, ні касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології" не містить жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановлених законом розмірах, а посилання скаржника на знаходження в зоні проведення АТО, де відбуваються бойові дії, не підтверджують обставини майнового стану товариства.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Одночасно скаржник в касаційній скарзі просить відновити пропущений строк на подання касаційної скарги, однак не наводить жодних поважних причин пропуску строку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Однак, скаржником не наведено жодних об'єктивних причин, які б свідчили про те, що останній був позбавлений права та можливості вчасно оскаржити ухвалу апеляційного господарського суду у касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології" про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугледобувні технології" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року у справі № 905/1631/15 господарського суду Донецької області повернути скаржнику.

Головуючий І. Плюшко

Судді О. Євсіков

О. Кролевець