Постанова № 67424779, 20.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 910/4907/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16 лютого 2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року

у справі № 910/4907/13

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Публічне акціонерне товариство "Омега Банк",

2) Державна іпотечна установа,

3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про стягнення 13 752 195,41 дол. США, що в еквіваленті у національній валюті України станом на 12 березня 2013 року за курсом НБУ складає 109 921 297,91 грн.

за участю представників:

позивача: Васильєва І.В.

відповідача-1: не з'явились

відповідача-2: не з'явились

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: Чалов А.О., Дяченко В.С.

від третьої особи-3: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №837К-Н від 20 серпня 2008 року у сумі 13 752 195,41 дол. США, що в еквіваленті у національній валюті України станом на 12 березня 2013 року за курсом НБУ складає 109 921 297,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18 березня 2013 року порушено провадження у справі №910/4907/13.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06 червня 2013 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2013 року, замінено найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Омега банк" та зупинено провадження у даній справі до вирішення справи №910/9294/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2013 року здійснено заміну позивача у справі № 910/4907/13 - Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

26 січня 2017 року до господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею іншої господарської справи № 910/7084/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. до Державної іпотечної установи, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ", Холдингової компанії "Автокраз" у формі Відкритого акціонерного товариства, товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", про визнання недійсними договору застави майнових прав № Д-2/2015 від 04 лютого 2015 року та договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-2.1/2015 від 04 лютого 2015 року, укладених між АТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 лютого 2017 року (склад колегії суддів: Турчин С.О. - головуючий, Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року (склад колегії суддів: Андрієнко В.В. - головуючий, Руденко М.А., Буравльов С.І.), зупинено провадження у справі №910/4907/13 до вирішення справи №910/7084/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Державної іпотечної установи про визнання недійсним договору застави майнових прав № Д-2/2015 від 04 лютого 2015 року та договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-2.1/2015 від 04 лютого 2015 року.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені справи є пов'язаними, оскільки у справі №910/7084/16 вирішується питання законності правочину, на підставі якого у даній справі № 910/4907/13 подано заяву про заміну позивача у справі і розгляд справи № 910/7084/16 має пріоритет та до вирішення спору у якій неможливо розглянути спір у справі №910/4907/13, оскільки неможливо вирішити питання щодо належного позивача у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 16 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року, а справу передати до господарського суду першої інстанції на розгляд. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є:

- розгляд іншої справи іншим судом;

- взаємозв'язок такої справи зі справою, що розглядається;

- неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею справи іншим судом.

Господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 837К-Н від 20 серпня 2008 року.

03 квітня 2015 року до господарського суду міста Києва надійшла заява Державної іпотечної установи про заміну позивача його правонаступником, в якій позивач просив замінити позивача у справі - ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником - Державною іпотечною установою шляхом залучення останньої до участі у справі, посилаючись на укладений 04 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою договір застави майнових прав № Д-2/2015 та договір відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-2.1/2015.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 1.1. договору застави передбачено, що заставодавець (ПАТ "Дельта Банк") надає в заставу заставодержателю (Державній іпотечній установі) майнові права заставодавця по чотирьом договорами кредитної лінії, в т.ч. і за кредитним договором № 837К-Н від 20 серпня 2008 року, укладеному з ТОВ "Ніко Інвест".

Згідно з п. 1.2. договору відступлення права вимоги № Д-2.1/2015 від 04 лютого 2015 року первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває усі права вимоги за договорами, зазначеними у додатках до цього договору, в т.ч. і за кредитним договором № 837К-Н від 20 серпня 2008 року, укладеним з ТОВ "Ніко Інвест".

Пунктом 2.1. договору відступлення передбачено, що пункт 1.2. цього договору набирає чинності на наступний календарний день після настання сукупності обставин, визначених пунктом 2.1.1. цього договору, та однієї з обставин, визначеної п. 2.1.2. цього договору або п. 2.1.3. цього договору або 2.1.4. цього договору або в день прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних.

З огляду на викладене, Державна іпотечна установа зазначає, що набула право вимоги за кредитним договором № 837 К-Н від 20 серпня 2008 року, а тому має бути позивачем у даній справі.

Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у справі № 910/7084/16 господарського суду міста Києва є вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. до Державної іпотечної установи про визнання недійсними договору застави майнових прав № Д-2/2015 від 04 лютого 2015 року та договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-2.1/2015 від 04 лютого 2015 року, укладених між АТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою.

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у справі №910/7084/16 вирішується питання законності правочину, на підставі якого подано заяву про заміну позивача у справі. У результаті вирішення справи №910/7084/16 про визнання недійсними договору застави майнових прав № Д- 2/2015 від 04 лютого 2015 року та договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) № Д-2.1/2015 від 04 лютого 2015 року буде підтверджено або спростовано їх чинність, а відтак і виникнення за ними зобов'язань, що, як правильно зазначили суди, має істотне значення для вирішення даної справи.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що має місце певна черговість розгляду вимог, оскільки у даному випадку розгляд справи №910/7084/16 має пріоритет та до вирішення спору у зазначеній справі неможливо розглянути спір у справі №910/4907/13, оскільки неможливим є вирішення питання щодо належного позивача у даній справі та розгляд заяви Державної іпотечної установи про заміну позивача у справі.

Врахувавши викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дана справи №910/4907/13 та справа №910/7084/16 є пов'язаними, оскільки у справі №910/7084/16 вирішується питання законності правочину, на підставі якого у даній справі подано заяву про заміну позивача у справі. У даному випадку до вирішення спору у справі №910/7084/16 неможливо розглянути спір у справі №910/4907/13, оскільки неможливо вирішити питання щодо належного позивача у даній справі, у зв'язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, правильно та обґрунтовано зупинив провадження у даній справі до вирішення справи № 910/7084/16.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року у справі № 910/4907/13 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

С.С. Самусенко