Постанова № 67424019, 22.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. м.ОдесаСправа № 653/927/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Берлімова Ю.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Генічеської міської ради на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Адміністративної комісії при виконкомі Генічеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконкомі Генічеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №07/13 від 1.03.2017 року, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають фактичним обставинам. Справу про адміністративне правопорушення розглянуто з порушенням встановленого законом порядку.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Суд визнав незаконною та скасував оскаржувану постанову, закрив провадження у справі та стягнув на користь позивача з відповідача понесені судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Генічеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині стягнення з відповідача судового збору у сумі 640 грн.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що сторони у справах з приводу оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення звільнені від сплати судового збору, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, отже стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, які відповідно до закону сплаті не підлягають, є безпідставним.

Відповідно до ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у звязку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 14.02.2017 року інспектором благоустрою КП «Азовкомунсервіс» був зафіксований факт розміщення на опорі електропередач оголошення з текстом «Кредит на 5 місяців 33 кв.м», що є порушенням п. 12.18 Правил благоустрою м. Генічеська.

Встановивши власника оголошення, інспектор склав відносно ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення -ХН №0000145 за ст.152 КУпАП від 14.02.2017 року.

01 березня 2017 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією при виконкомі Генічеської міської ради прийнято постанову №07/13, якою ОСОБА_4 за порушення правил благоустрою визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Вважаючи дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови незаконними, ОСОБА_4 подала до суду відповідний позов.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а позивача не повідомлено належним чином про час і місце розгляду адміністративної справи, постанова Адміністративної комісії при виконкомі Генічеської міської ради у справі про адміністративне правопорушення №07/13 від 1.03.2017 року є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Також суд в порядку ч.1 ст.94 КАС України стягнув за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області на користь позивача сплачений останньою судовий збір в сумі 640 грн.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про закриття провадження по справі та стягнення на користь позивача понесених судових витрат помилковим та таким, що зроблений внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права, при цьому зазначає наступне.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2017 року на підставі ст. 106 КАС України позовну заяву ОСОБА_4 було залишено без руху через не сплату судового збору.

На виконання зазначеної ухвали позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 грн., який в подальшому постановою суду було стягнуто з відповідача на користь позивачки.

Водночас, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Норма ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. При цьому слід вказати, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір».

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний суд України у постанові від 13.12.2016 року у справі №306/17/16-а.

Вищезазначене свідчить про те, що суд першої інстанції безпідставно визначив ОСОБА_4 до сплати судовий збір, а тому зайво сплачені кошти підлягають обовязковому та безумовному поверненню позивачу, але не за рахунок відповідача, а шляхом винесення ухвали про повернення надмірно або помилково сплачених коштів.

При цьому колегія суддів зазначає, що помилкова сплата судового збору фізичною особою, яка відповідно до закону звільнена від сплати судових витрат, в будь-якому випадку не може бути відшкодована останньому за рахунок відповідача.

Щодо висновку суду першої інстанції про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає, що він є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Зазначений у наведеній нормі перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Матеріали справи не містять жодного доказу, який би давав суду першої інстанції законні підстави для закриття провадження у справі, що розглядається.

Якщо ж припустити, що суд першої інстанції закрив провадження у справі про адміністративні правопорушення, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України у справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності і приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

Аналіз наведених нормативних актів дає судовій колегії підстави для висновку, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, адже вирішення такого питання, за змістом ст. 247 КУпАП, належить до виключно дискреційних повноважень відповідного суб'єкта влади.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті щодо незаконності оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, але ним помилково закрито провадження у справі та невірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат, судова колегія дійшла висновку, що постанова Генічеського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини обґрунтування закриття провадження по справі та розподілу судових витрат та виключення з резолютивної частини абзаців 3-4.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст.201, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Генічеської міської ради -задовольнити частково.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року - змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови обґрунтування закриття провадження по справі та розподілу судових витрат.

Виключити з резолютивної частини постанови абзаци 3-4.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_3