Постанова № 67423000, 15.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - ПАТ «ЗАлК») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі – СДПІ з ОВПП у м. Запоріжжі), правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби , в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене податковим органом 16.05.2011 року податкове повідомлення-рішення №0000400808, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року за основним платежем в розмірі 627 520 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суд у від 16.02.2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПАТ «ЗАлК» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 11.04.2011 року по 22.04.2011 року СДПІ з ОВПП у м. Запоріжжі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування від’ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення суми податку на додану вартість, що декларувалась у грудні 2010 року, за результатами якої складено акт №94/08-08/00194122 від 26.04.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п. 200.1, п. 200.3, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2011 року на загальну суму 627 520 грн.

На підставі акту перевірки 16.05.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0000400808, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року за основним платежем в розмірі 627 520 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн., яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача, податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, в зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.4, 200.6 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги одержувачем товарів, послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 ст.200 цього Кодексу. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств розуміють витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, тобто період, на підставі якого позивачем сформовано суму від’ємного значення з податку на додану вартість, яку включено до складу бюджетного відшкодування за січень 2011 року, дійсно вбачається збитковість його діяльності. Разом з тим податковим органом не заперечується реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформований податковий кредит, також не заперечується факт сплати ним податку на додану вартість у складі вартості сировини та матеріалів,які використовувалися підприємством у господарській діяльності під час виготовлення продукції.

Норми ПК України не містять обмежень по формуванню собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг в залежності від розміру доходу від їх реалізації, також відсутні вимоги щодо коригування витрат при реалізації товарів за цінами, нижче собівартості. Собівартість товарів (робіт, послуг) включають у витрати для визначення об'єкта оподаткування в повному обсязі, а вказують лише на те, що придбання товарів повинно здійснюватися з метою використання у господарській діяльності, яка у свою чергу повинна бути спрямована на отримання доходу. Наявність ж прибутку не є абсолютним показником, а залежить від багатьох чинників, серед яких зокрема і об'єктивні фактори формування ринкових цін на певний вид продукції.

Всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України податковим органом не доведено у встановленому чинним законодавством порядку ,що рівень цін,за якими позивач реалізовував свою продукцію в звітному періоді, не відповідав рівню звичайних цін, які склалися на той час на ринку відповідних товарів.

Оскільки податковим законодавством не встановлено умов прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за господарськими операціями,внаслідок яких платник податків отримав дохід,в діях позивача порушення вимог податкового законодавства при формуванні податкової звітності за спірний період відсутні.

При таких обставинах винесене СДПІ з ОВПП у м. Запоріжжі оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000400808 від 16.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року за основним платежем в розмірі 627 520 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. - є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

У відповідності до приписів ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 7,14 грн.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року – скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене ОСОБА_1 державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби податкове повідомлення – рішення №0000400808 від 16 травня 2011 року.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби сплачену суму судового збору в розмірі 7,14 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: С.В. Чабаненко