Постанова № 67422375, 22.06.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року № 813/3165/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третіх осіб ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» в особі Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк ФОРУМ» ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач), за участю третьої особи ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» в особі Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Свої позовні вимоги в даній справі позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «Банк ФОРУМ» було прийнято рішення про анулювання заборгованості у розмірі 50193 доларів США 17 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату 07.08.2012 року становить 401 194,01 грн.) та штрафу і пені в розмірі 336273,69 грн. за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv. Зазначає, що ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області при проведенні перевірки не перевірялось та не досліджувалось питання щодо списання (анулювання) ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» заборгованості за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, за рахунок створеного страхового резерву визначеного Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №172. Вказує на те, що у податкового органу відсутні підстави вважати, що позивачем отримані додаткові блага, оскільки списанням заборгованості банком за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, відбувалось за рахунок створеного страхового резерву, а отже, згідно з Пунктом 7 Порядку № 172 є підставою для припинення зобов'язань за кредитним договором. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та вказав на законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення. На переконання відповідача, під час проведення перевірки встановлено, що позивач у даній справі в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи. Зазначено, що згідно з умовами кредитного договору, укладеного між ПАТ «Банк ФОРУМ» (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_3 (позичальник) відбулось анулювання (прощення) заборгованості за кредитними договорами. Вказує на те, що ОСОБА_3 не подав податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік та не задекларував суму анулювання (прощення) заборгованості в розмірі 737467,70 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року, адміністративний позов ОСОБА_3, задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 року, було скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково. Указаною ухвалою суду касаційної інстанції скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року й постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 19.12.2016 року дану справу було прийнято суддею Сакалошем В.М. до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2017 року протокольною ухвалою суду було здійснено заміну відповідача на належного – Галицьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі – Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідач).

14.03.2017 року протокольною ухвалою суду залучено до справи в якості третьої особи Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Банк ФОРУМ» ОСОБА_4.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додаткових поясненнях. Загалом, позивач просив суд позов задовольнити повністю й визнати протиправними дії посадових осіб Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо винесення повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2014 року №0000261720 та визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекцієї у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.03.2014 року №0000261720.

Представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, письмових поясненнях, додаткових запереченнях, вважає, що позивачем було допущено порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Треті особи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Жодних пояснень чи будь-яких інших клопотань на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2008 року між позивачем (позичальником) та ЗАТ «Банк ФОРУМ», правонаступником якого є ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено кредитний договір від №0036/08/6/10-СLNv. За умовами договору, Банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 103000,00 доларів США. строком до 23.07.2013 року, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки за користування у розмірі 13,5% річних.

В забезпечення виконання зобов'язання 24.07.2008 року укладено договір іпотеки на будинок та земельну ділянку у с. Сокільники, Львівської області.

За згодою позичальника здійснено реалізацію заставного майна за укладеним договором іпотеки 24.07.2008 року на будинок та земельну ділянку у с.Сокільники, Львівської області. Кошти від реалізації майна скеровано на часткове погашення боргу у загальному розмірі.

07.08.2012 року між позивачем та ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено договір про припинення зобов'язання прощенням боргу.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області надіслано позивачу податкове повідомлення рішення форми «Р» від 28.03.2014 року №0000261720 винесене на підставі акту перевірки 233/17-20/НОМЕР_1 від 17.03.2014 року про необхідність сплатити мною податок на доходи фізичних осіб в сумі 125 154, 91 грн. та штрафні санкції в розмірі 31458,73 грн.

Не погоджуючись із рішеннями суб’єкта владних повноважень, позивачем було заявлено означений позов, у якому ОСОБА_3 стверджує про відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000261720 від 28.03.2014 року, а відтак, про його протиправність.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України, платником податку є податковий агент. В даному випадку податковим агентом є ПАТ «Банк ФОРУМ».

Статтею 159 України, визначено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.

Відповідно до п.п159.4.1 п.159.4 ст.159 ПК Україниза рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №172 було затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (надалі - Порядок №172).

Відповідно до п.2 Порядку №172, банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.01.2012 року №23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2012 року за №231/20544

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.

Відповідно до п.п.3,5,7 Порядку №172 відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку). Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Пунктом 4 Порядку №172 передбачено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов'язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України.

ПАТ «Банк ФОРУМ» було прийнято рішення про анулювання заборгованості за пенею у розмірі 50193 доларів США 17 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату 07.08.2012 року становить 401 194,01 грн.) та штрафу і пені в розмірі 336273,69 грн. (триста тридцять шість тисяч двісті сімдесят три гривень, 69 коп.) за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, про що було повідомлено позивача листом від 07.08.2012 року.

Однак, суд зазначає, що прощена позивачу пеня у розмірі 50193 доларів США 17 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату 07.08.2012 року становить 401 194,01 грн.) та штрафу і пені в розмірі 336273,69 грн. за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv не є його доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. ОСОБА_1 ж правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 16.09.2015 року в справі №822/4487/14.

Згідно з положеннями ПК України та нормативних актів НБУ, банківські установи відшкодовують безнадійну заборгованість фізичних осіб за рахунок створеного страхового резерву. При цьому зазначене відшкодування відповідно до Цивільного кодексу України та методик НБУ не є підставою для припинення вимог банку та зобов’язань фізичної особи. Банки продовжують роботу щодо повернення відшкодованої за рахунок резервів заборгованості.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області при проведенні перевірки не перевіралось та досліджувалось питання щодо списання (анулювання) ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» заборогованості за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, за рахунок створеного страхового резерву визначеного Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №172.

Пунктом 7 Порядку №172 встановлено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно абз. «г» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 року прийнято рішення №14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Банк ФОРУМ» (код за ЄДРПОУ 21574573; МФО 322948; місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд.7) (далі - ПАТ «Банк ФОРУМ»).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк ФОРУМ» призначено начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк ФОРУМ» запроваджено строком на 3 місяці з 14.03.2014 року по 13.06.2014 року.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 року №355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк ФОРУМ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 16.06.2014 року №49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк ФОРУМ» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" - начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду ОСОБА_5 строком на 1 рік з 16.06.2014 року по 16.06.2015 року включно.

На підставі частини п’ятої статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 28.05.2015 року №106 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк ФОРУМ» на 1 рік до 16.06.2016 р. включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк ФОРУМ» ОСОБА_4 до 16.06.2016 року включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) прийняла рішення від 26 травня 2016 року №840 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк ФОРУМ» на два роки до 15 червня 2018 року включно.

Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк ФОРУМ» ОСОБА_4 на два роки до 15 червня 2018 року.

Відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в рамках договірних правовідносин.

З огляду на вищенаведене, відсутні підстави вважати, що позивачем отримані додаткові блага, оскільки списанням заборгованості банком за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, відбувалось зарахунок створеного страхового резерву, а отже, згідно з Пунктом 7 Порядку № 172 є підставою для припинення зобов’язань за кредитним договором.

Окрім цього, суд бере до аги, що 23.06.2011 року рішенням Сихівського районного суду м.Львова у справі № 2-1126/11 стягнуто з позивача на користь ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» суму заборгованості 96955,27 доларів США тіло кредиту, 27219, 00 доларів США проценти, штрафні санкції 336273,69 грн. та судові витрати 1820,00 грн.

За згодою позичальника здійснено реалізацію заставного майна за укладеним договором іпотеки 24.07.2008 року на будинок та земельну ділянку у с.Сокільники, Львівської області. Кошти від реалізації майна скеровано на часткове погашення боргу. 07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено договір про припинення зобов'язання прощенням боргу

Шевченківський районний суд м. Львова беручи до уваги, те що, сума боргу платника, анульованого за самостійним рішенням кредитора є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п.167.1 ст.167 ПК України, окрім випадків ведення кредитором претензійно-позовної роботи та стягненню заборгованості за кредитними договорами у судовому порядку. (Така ж правова позиція у рішенні Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 р. в справі К/800/7119/15).

Заборгованість за кредитом фізичної особи - Позивача стягнута за рішенням суду на користь ПАТ «Банк ФОРУМ». При цьому ПАТ «Банк ФОРУМ» не втратив права на стягнення суми такої заборгованості у добровільному чи примусовому порядку.

З урахуванням наведеного Шевченківським районний суд м. Львова рішенням від 12.08.2014 року у справі № 466/3756/14-ц позовні вимоги задовольнив, та ухвалив рішення згідно з яким, п.7 та п.8 Договору про припинення зобов'язання прощенням боргу, укладеного 07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ «Банк Форум» визнані недійсними. Вказане судове рішення, набрало законної сили - 26.08.2014 року.

Суд, вирішуючи спір у дані справі й беручи до уваги її попередній розгляд судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, відзначає наступне.

Так, відповідно до приписів ст.ст.223, 227, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення. При цьому, нове рішення ухвалюється судом касаційної інстанції, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. На новий розгляд же справа скеровується в разі порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, при новому розгляді справи слід встановити ті дійсні обставини спірних правовідносин, які не були встановлені при попередніх розглядах, що в свою чергу вимагає належного доказування таких фактичних обставин, в порядку й спосіб, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Так, згідно зі ст.69 КАС України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

При цьому, суд відзначає, що хоча ч.2 ст.71 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (а саме таким є предмет даного спору) обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного, проте, це не звільняє й інші сторони адміністративного процесу від обов'язку доказування в інших аспектах, а зокрема, позивач, стверджуючи про реальність своєї господарської діяльності, також повинен довести такі обставини належними й допустимими доказами, - що в результаті надасть суду можливість ухвалити законне рішення, яке базуватиметься на повно й достовірно встановлених обставинах справи.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд вважає, що суб’єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не вповні мірі дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Окрім цього, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в акті перевірки №233/17-20/НОМЕР_1 від 17.03.2014 року не досліджено питання та документально не підтверджено, чи відбувалось списання (анулювання) ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» заборогованості за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, за рахунок створеного страхового резерву тобто висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Безпідставними є висновки ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про порушення мною п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України за не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки анулювання ПАТ «Банк ФОРУМ»» заборгованості у розмірі 50193 доларів США 17 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату 07.08.2012 року становить 401 194,01 грн.) та штрафу і пені в розмірі 336273,69 грн. (триста тридцять шість тисяч двісті сімдесят три гривень, 69 коп.) за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, не є тотожним отриманому додатковому благу, яке за положенням Податкового кодексу України має бути оподатковано..

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії та висновки працівників ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, що викладені в акті перевірки №233/17-20/НОМЕР_1 від 17.03.2014 року, є необґрунтованими, неправомірними, упередженими і такими що не відповідають дійсним фактичним обставинам справи, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 24, 69-72, 86, 87, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії посадових осіб Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо винесення повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2014 року №0000261720.

Визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекцієї у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.03.2014 року №0000261720.

Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 313 (триста тринадцять) грн. 24 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 червня 2017 року.