Постанова № 67422233, 27.06.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року Справа № П/811/568/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Етал" (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.32-33), скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2017 року №0000881301.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що товариство вчасно сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб за вересень 2016 року та в повному розмірі. Щодо розміру сплаченого податку, то представник вказав, що Податковим кодексом України не передбачено застосування 18 % до виплати заробітної плати за першу половину місяця (авансу) та не встановлено розміру податку, який необхідно сплатити під час виплати авансу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд подальший розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження (а.с.63).

Заперечуючи проти задоволення позову (а.с.46-47) представник відповідача посилався на те, що під час виплати заробітної плати найманим працівникам за першу половину місяця (авансу) у вересні 2016 р. позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 87 115,77 грн., в т.ч. 16.09.2016 р. - 35 252,64 грн., 22.09.2016 р. - 51 863,13 грн., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають (а.с.46-47).

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, всебічно й повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Встановлено, що в період з 23.01.2017 р. по 03.02.2017 р. посадовими особами відповідача була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2016 р., дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2016 р..

За результатами перевірки було складено акт №6/11-28-13-02/40060636 від 10.02.2017 р. (а.с.11-18), згідно висновків якого на порушення пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.169.1 ст.169, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України позивачем у вересні 2016 р. не було перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 87 115,77 грн..

Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що товариство згідно відомості № 518 від 16.09.2016 р. на виплату грошей виплатило заробітну плату (аванс) найманим працівникам за першу половину вересня 2016 р. у розмір 168 950,00 грн. та, при цьому, сплатило податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1 060,46 грн., а згідно до відомості № 524 від 22.09.2016 р. на виплату грошей виплатило заробітну плату (аванс) найманим працівникам за першу половину вересня 2016 р. у розмірі 274 400,00 грн. та сплатило податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 700,64 грн.. Водночас, товариством під час виплати заробітної плати найманим працівникам за першу половину місяця (авансу) у вересні 2016 р. не було утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 87 115,77 грн., в т.ч. 16.09.2016 р. - 35 252,64 грн. (36313,10 грн. - 1060,46 грн.) та 22.09.2016 р. - 51 863,13 грн. (54563,77 грн. - 2700,64грн.).

На підставі вказаних висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2017 р. №0000881301, згідно якого товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 34 744,73 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34 744,73 грн. (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків, врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 р. (в редакції, станом на день виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог п.163.1 ст. 163 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 цього Кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Так, пунктом 164.6 ст.164 Податкового кодексу України встановлений порядок (алгоритм) оподаткування заробітної плати податком на доходи фізичних осіб, згідно з яким під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При цьому, згідно до ст.163 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування як у резидента, так і у нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Тобто, окремі суми, нараховані (виплачені) протягом звітного податкового місяця, не є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб у порядку встановленому п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України .

Разом з тим, згідно до пп.168.1.2. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок має сплачуватися (перераховуватися) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, а Банки можуть приймати платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету, то податкові агенти при отриманні в банку будь-якого доходу для виплата фізичним особам, у тому числі і заробітної плати за першу половину місяця (авансу), повинні перераховувати до бюджету податок, розрахований не за алгоритмом, визначеним у п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України, а в умовно розрахованому відсотку до суми, що підлягає виплаті.

Водночас, повне оподаткування згідно з цим пунктом (з наданням податкової соціальної пільги) має застосовуватися до загального місячного оподатковуваного доходу - сумі всіх доходів, нарахованих (виплачених) протягом звітного податкового місяця.

Тобто, в Податковому кодексі України відсутнє регулювання сплати ПДФО з першої половини з заробітної плати (авансу), що приводить до конфлікту інтересів.

Однак, враховуючи п. 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з наведеного, позивач не порушив вимоги пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.169.1 ст.169, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 КАС України правомірність винесеного спірного рішення належним чином в суді не доведено, у зв'язку з чим останнє не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 24.02.2017 року № НОМЕР_1.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Етал" (код 40060636) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1