Постанова № 67422052, 26.06.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2017 року справа № 813/1574/17

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивачаОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.04.2017 року №1405 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ».

Посилається на те, що згідно оскаржуваного наказу від 20.04.2017 року №1405 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (код ЄДРПОУ - 32789941) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «КРТ» (код ЄДРПОУ - 37786903) за період січень-травень 2015 року. Позивач вважає зазначений наказ неправомірним, мотивуючи тим, що ні в запиті відповідача, ні в спірному наказі, не міститься інформація щодо виявлення фактів відображення позивачем недостовірних даних у податкових деклараціях та в чому полягає порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, хоча це є обовязковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Таким чином, контролюючим органом не дотримано порядку прийняття спірного рішення. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та наданих суду поясненнях, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що у врученому 28.03.2017 року позивачу запиті Головного управління ДФС у Львівській області чітко зазначено норми права, на підставі яких такий запит скеровувався, норми права, які порушуються діями позивача, а також факти відображення недостовірних даних у податкових деклараціях ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ». Про вказане свідчив аналіз показників, що містяться у декларації з ПДВ, поданій платником податків за відповідний період, та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст.72-74 Податкового кодексу України. Зазначеним аналізом зясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення з придбання/продажу. Описані дії свідчать про порушення ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, підп.«а» п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України. В звязку із чим, відповідач витребував ряд документів щодо підтвердження господарських операцій між ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «КРТ». Водночас у строк, визначений Податковим кодексом України, позивач не надав жодної належної відповіді з відповідними документами. А тому, покликаючись на правомірність оскаржуваного наказу, наявність підстав для його видання та проведення перевірки, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (код ЄДРПОУ - 32789941) зареєстроване, як юридична особа, 17.12.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

28.03.2017 року на адресу позивача надійшов запит за вих. №2995/10/13-01-14-08-13 від 27.03.2017 року «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому, із посиланням на підп.16.1.5, підп.16.1.7 п.16.1 ст.16, підп.20.1.2 п.20.1 ст.20, підп.1 і підп.3 абз.3 п.73.3 ст.73, підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, містилася вимога щодо надання інформації та її документального підтвердження, а саме засвідчених підписом посадової особи ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та скріплених печаткою (за наявності) копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ «КРТ» (код ЄДРПОУ: 37786903) за січень-травень 2015 року.

10.04.2017 року позивач надав відповідь на такий запит (вих. №10/04-17/03), в якій зазначив, що у запиті не вказано в рамках яких саме заходів та на підставі якої податкової інформації ДФС України встановлено факти, що свідчать про недостовірність визначення підприємством даних податкових зобовязань/кредиту по взаєморозрахунках з контрагентами, на підставі яких відомостей або документів були встановлені такі факти як відсутність реального придбання/продажу із зазначеними контрагентами тощо. У звязку з цим, вказав, що відповідно до положень абз.7 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України платник податків звільняється від обовязку надавати відповідь на запит.

20.04.2017 року начальник Головного управління ДФС у Львівський області ОСОБА_3, у відповідності до вимог підп.16.1.5 і підп.16.1.7 п.16.1 ст.16, підп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку начальника управління аудиту Головного управління ДФС у Львівський області ОСОБА_4 від 20.04.2017 року №125/13-01-14-08-15, видав оспорюваний наказ №1405 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «КРТ» (код ЄДРПОУ: 37786903) за період січень-травень 2015 року.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного наказу, а тому звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Положеннями ст.21 Податкового кодексу України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т. ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підп.20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Наведений законодавчий припис кореспондується з положеннями п.73.3 ст.73 цього ж Кодексу, в силу якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до абз.абз.5, 7 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд встановив, що відповідач просив позивача надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу господарських відносин з ТОВ «КРТ» за період січень-травень 2015 року. При цьому, в якості правових підстав для надіслання запиту контролюючий орган визначив такі підстави як: результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданій платником податків за відповідний період; результати аналізу податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст.72-74 Податкового кодексу України. На підставі вказаного відповідач дійшов висновку про здійснення документального оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення з придбання/продажу із постачальником ТОВ «КРТ», що свідчить про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Водночас конкретної інформації, яка це підтверджує, контролюючий орган не зазначив.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не посилання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підп.1 та підп.3 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Доводи відповідача про те, що у запиті зазначено про виявлення недостовірних даних у поданих ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» деклараціях суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті податкового органу не міститься жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової звітності з ПДВ з використанням результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних ЄРПН, які свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За таких обставин, суд приходить висновку, що запит відповідача «Про надання інформації та її документального підтвердження» за вих. №2995/10/13-01-14-08-13 від 27.03.2017 року був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач, з огляду на положення абз.7 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит.

Вказана правова позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.02.2017 року у справі №К/800/25008/16.

В той же час, ненадання платником пояснень та їх документальних підтверджень у визначеному законом порядку є обставиною, з якою підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України пов'язує здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, за змістом підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для видання оспорюваного наказу №1405 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями у визначений законом строк. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Однак, у випадку, якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

В той же час, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14 та від 16 лютого 2016 року по справі №21-2749а15, де вказано, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналізуючи зміст спірного наказу, суд враховує, що такий також не містить зазначення будь-якої податкової інформації, що свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства. Натомість контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права.

Отже, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової виїзної документальної перевірки дає підстави суду для висновку про необґрунтованість прийнятого наказу від 20.04.2017 року №1405 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного наказу, з огляду на положення підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, суд приходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Водночас суд зауважує, що контролюючий орган не позбавлений права провести нову перевірку будь-якого виду (в тому числі документальну позапланову виїзну), але вже з дотриманням вимог наявності підстав та умов проведення такої.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 20.04.2017 року №1405 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту постанови складено в одному примірнику 27.06.2017 року.