Постанова № 67421994, 29.05.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року (15 год. 00 хв.)Справа № 808/755/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №038583 від 31.01.2017 та №038594 від 07.02.2017,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач або ФОП ОСОБА_3Т.) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач або Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №038583 від 31.01.2017 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №038594 від 07.02.2017 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

В адміністративному позові зазначено, що 06.01.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в м.Севєродонецьк проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №120271 від 06.01.2017. В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3, перевізник ФОП ОСОБА_4 водій ОСОБА_5 Перевіркою встановлено порушення: перевезення вантажу за ТТН №3 від 05.01.2017 за відсутності договору (полісу) обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті та без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу індивідуальна контрольна книжка водія. ОСОБА_6 акт перевірки відповідач направив поштою 20.01.2017. Фактично цей акт перевірки отримано позивачем тільки 17.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти по пошуку відправлення за штрихкодовим ідентифікатором. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №038583 від 31.01.2017 (тобто до отримання ним акту перевірки), якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». ОСОБА_6 постанова фактично отримана позивачем 21.02.2017.

Крім того, 17.01.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на а/д Одеса-Новоазовськ (556 км) проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №018991 від 17.01.2017. В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, водій ОСОБА_7 Перевіркою встановлено порушення: надання послуг перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або індивідуальна контрольна книжка водія. ОСОБА_6 акт перевірки відповідач направив позивачу поштою 27.01.2017. Фактично цей акт перевірки отримано позивачем тільки 21.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №038594 від 07.02.2017 (тобто до отримання позивачем акту перевірки), якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». ОСОБА_6 постанова отримана позивачем 21.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.

ОСОБА_3 зареєстрована в органах державної реєстрації як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру станом на 16.03.2017. Видами діяльності позивача, зокрема, є надання в оренду автомобілів. З цього витягу також вбачається, що її видом діяльності не є вантажні перевезення. У своїй діяльності позивач не використовує найманих працівників, що підтверджується довідкою Мелітопольської ОДПІ №699/ш/08-32-08-00-12 від 13.03.2017, а також довідкою Мелітопольського міського ЦЗ №429/01-12 від 13.03.2017. Позивач є власником автомобілів: марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ СХО 215386; марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ САО 909561. 05.06.2016 між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди-найму транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове володіння та користування вищенаведені автомобілі; підписаний акт приймання-передачі вказаних автомобілів. Згідно даних Єдиного державного реєстру ФОП ОСОБА_4 має право надавати послуги перевезення вантажів вид діяльності код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Позивач посилаючись на приписи ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.6.1 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого 07.06.2010 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340, наполягає на тому, що обовязок саме автомобільного перевізника забезпечити автомобіль, який він використовує, тахографом, а також належну його експлуатацію. Також позивач, посилаючись на приписи п.4 «Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті», затвердженого 14.08.1996 постановою Кабінету Міністрів України №959, зазначає, що відповідальним за страхування водія є перевізник, а не власник транспортного засобу, саме перевізник забезпечує страхування свого водія, тому і відповідальність за відсутність договору (полісу) обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, несе безпосередньо перевізник. Позивач звертає увагу суду, що в акті перевірки від 06.01.2017 №120271 прямо зазначено про здійснення перевезення вантажу безпосередньо перевізником ФОП ОСОБА_4 на підставі його товарно-транспортної накладної №003 від 05.01.2017. У цій товарно-транспортній накладній міститься позначка, що товар прийняв водій/експедитор ОСОБА_5, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки. Згідно з даною до позову товарно-транспортної накладної від 17.01.2017 №ТОТ-005972 автоперевізником вантажу автомобілем марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 зазначений ФОП ОСОБА_4, а отже саме він вважається перевізником. У цій товарно-транспортній накладній також міститься позначка, що товар прийняв водій/експедитор ОСОБА_7, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки. Таким чином, оскаржуваними рішеннями відповідача позивача притягнуто до відповідальності за проступок, вчинений іншою особою перевізником ФОП ОСОБА_4

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (а.с.51-54), в яких зазначено, що 31.01.2017 начальником Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, була винесена постанова №038583 про застосування фінансової санкції у розмірі 1700 грн. до субєкта господарювання ОСОБА_3 за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, за що передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до встановлених законодавством норм та вимог, на адресу субєкта господарювання (за місцем знаходження) направлено запрошення на розгляд матеріалу рекомендованою поштою із повідомленням. На дату розгляду акта ВВ №120271 від 06.01.2017, складеного інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області про виявлені порушення, а саме: відсутність у водія транспортного засобу АР3571СК полісу обовязкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа на транспортному засобі, водій з актом ознайомився підписав, але жодного пояснення про відсутність документу не надав. На призначену дату розгляду акта 31.01.2017 від субєкта господарювання та від його представника до Управління не направлено жодного документу щодо спростування факту виявленого правопорушення, зазначеного у акті, а також будь якого документу, який би вказував на те. що даний транспортний засіб належить іншому субєкту господарювання, який здійснював перевезення вантажу без передбачених транспортним законодавством документів.

Тому 31.01.2017 за наявності підстав (відсутність будь-яких документів, що спростували би виявлене порушення саме цього субєкта господарювання) керівник органу державного контролю ухвалив постанову про застосування адміністративно господарського штрафу до власника транспортного засобу (згідно технічного паспорту на машину) у розмірі 1700 грн. 07.02.2017 відповідачем винесена постанова відносно субєкта господарювання ОСОБА_3, про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн., за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Під час розгляду акту АПД №018991 від 17.01.2017, складеного інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області у якому зазначені порушення: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа на транспортному засобі, або індивідуальної контрольної книги водія, від субєкта господарювання та від його представника до Управління не було направлено жодного документу щодо спростування факту виявленого правопорушення, зазначеного у акті, а також будь-якого документу, який би вказував на те, що даний транспортний засіб належить іншому субєкту господарювання, який здійснював перевезення вантажу без передбачених транспортним законодавством документів. Згідно даних акту АПД №018991 від 17.01.2017, складеного державними інспекторами Управління у Запорізькій області під час здійснення перевірки транспортного засобу д/н НОМЕР_2, який належить субєкту господарювання ОСОБА_3, (відповідно наданим водієм документам: постійний технічний паспорт на транспортний засіб САО №522932) у водія ОСОБА_8Ю, відсутній протокол калібровки та адаптації тахографа, або індивідуальна контрольна книжка водія. Порушення, яке зафіксовано у акті АПД №018991 від 17.01.2017 та відповідальність за це порушення передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких субєктом господарювання (автомобільним перевізником), водієм здійснюються вантажні перевезення на договірних умовах у відповідності з вимогами передбаченими законодавством України. У даному випадку Наказ Міністерства транспорту та звязку України №340 від 07.06.2010 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 29.12.2011 №659 де зазначається, що водій транспортного засобу, який не обладнаний діючим та повіреним тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія, згідно (додатку 3) цього Наказу. За порушення, яке зафіксовано у акті ВВ №120271 від 06.01.2017 передбачена відповідальність у розмірі 1700 грн., оскільки субєкт господарювання не забезпечив водія (найняту особу) полісом обовязкового страхування, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті».

31.01.2017 та 07.02.2017 при розгляді матеріалів (актів) про порушення, субєкта господарювання або його представника не було, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки рішення приймалось у відповідності тих даних, які зазначені у акті перевірки. Жодного доказу про передачу в оренду (або продаж) транспортного засобу або документу, підтверджуючого дану дію, до Управління від субєкта господарювання не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 06.01.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в м.Севєродонецьк проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено Акт ВВ №0120271 від 06.01.2017 (а.с.17).

В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3, перевізник ФОП ОСОБА_4 водій ОСОБА_5 Перевіркою встановлено порушення: перевезення вантажу за ТТН №3 від 05.01.2017 за відсутності договору (полісу) обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті та без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу індивідуальна контрольна книжка водія.

ОСОБА_6 акт перевірки відповідач направив поштою 20.01.2017; позивачем цей акт перевірки отримано тільки 17.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти по пошуку відправлення за штрихкодовим ідентифікатором (а.с.18).

На підставі вказаного ОСОБА_6 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ВВ №0120271 від 06.01.2017 відповідачем прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №038583 від 31.01.2017, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.19).

ОСОБА_6 постанова фактично отримана позивачем 21.02.2017 (а.с.20).

17.01.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на а/д Одеса-Новоазовськ (556 км) проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено ОСОБА_6 АПД №018991 від 17.01.2017 (а.с.21).

В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, водій ОСОБА_7 Перевіркою встановлено порушення: надання послуг перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або індивідуальна контрольна книжка водія.

ОСОБА_6 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АПД №018991 від 17.01.2017 відповідач направив позивачу поштою 27.01.2017; позивачем цей акт перевірки отримано тільки 21.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти (а.с.23).

На підставі вказаного ОСОБА_6 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АПД №018991 від 17.01.2017 відповідачем прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №038594 від 07.02.2017, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.24).

ОСОБА_6 постанова отримана позивачем 21.02.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти (а.с.25).

Як зясовано судом і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 зареєстрована в органах державної реєстрації як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру станом на 16.03.2017 (а.с.9). Видами діяльності позивача, зокрема, є надання в оренду автомобілів; відсутній вид діяльності вантажні перевезення.

Позивач наполягає і документально підтверджується, що ФОП ОСОБА_3 у своїй діяльності не використовує найманих працівників (довідка Мелітопольської ОДПІ №699/ш/08-32-08-00-12 від 13.03.2017, довідка Мелітопольського міського ЦЗ №429/01-12 від 13.03.2017), що свідчить про неможливість використання позивачем праці водіїв, зазначених в ОСОБА_6 (а.с.26-27).

Позивач є власником автомобілів: марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 215386; марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 909561 (а.с.10).

05.06.2016 між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладений Договір оренди-найму транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове володіння та користування вищенаведені автомобілі; підписаний акт приймання-передачі вказаних автомобілів (а.с.11-12).

У наданій до суду Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 має право надавати послуги перевезення вантажів вид діяльності код КВЕД 49.41 (а.с.16).

Дослідженням наданої до суду Товарно-транспортної накладної №003 від 05.01.2017 зясовано, що в ній міститься запис про прийняття товару водієм/експедитором ОСОБА_5, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки (а.с.14).

У наданій до суду Товарно-транспортної накладної від 17.01.2017 №ТОТ-005972 автоперевізником вантажу автомобілем марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 зазначений ФОП ОСОБА_4, а також зазначено, що товар прийняв водій/експедитор ОСОБА_7, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки (а.с.15).

Вирішуючи спір по суті суд, з урахуванням викладених вище фактів, виходить з наступного.

В абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зясовуючи вірність калькуляції застосованого до позивача штрафу суд бере до уваги, що відповідно п.5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого 08.11.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (ч.1 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У п.1 «Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті», затвердженому 14.08.1996 постановою Кабінету Міністрів України №959 (надалі «Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті»), зазначено наступне: «… Цим Положенням визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування): […] працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів); …».

Відповідно до абз.1 п.4 «Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

За матеріалами справи ФОП ОСОБА_4 здійснював перевезення транспортними засобами Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2; марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_1.

Як зазначено у п.1 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженому 25.02.2009 постановою Кабінету Міністрів України №207 (надалі «Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні»), для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідними документами для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до п.2 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Приписи «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» не звільняють ФОП ОСОБА_4 від здійснення обовязкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті його водіїв відповідно до вимог «Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті».

Як, зокрема, зазначено у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; пасажирські перевезення перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно приписів п.1.4 Розділу І «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженої 24.06.2010 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241) у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: перевізники суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

У п.3.3. Розділу ІІІ «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Як зазначено у п.3.5. Розділу ІІІ «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Суд погоджується з думкою позивача про те, що ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Таким чином, відповідачем не доведено здійснення саме ФОП ОСОБА_3 перевезень вантажу з порушенням вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», як то зазначено у Постановах про застосування адміністративно-господарського штрафу №038594 від 07.02.2017, №038583 від 31.01.2017.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №038594 від 07.02.2017, №038583 від 31.01.2017 прийняті Управлінням Укртрансінспекції у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобовязані здійснювати інспектування та перевірки діяльності субєктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Суд дійшов висновку про неупередженість та необ'єктивність Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області при прийнятті постанов щодо ФОП ОСОБА_3

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Як, зокрема, зазначено у ч.3 ст.87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

ФОП ОСОБА_3 подано до суду клопотання про стягнення 1700 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу; додано в обґрунтування клопотання: ОСОБА_6 про виплату адвокату гонорару, Розрахунок суми винагороди за надану правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордеру №35 від 29.05.2017 (а.с.71-74).

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом (ч.1 ст.90 КАС України).

Отже витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, понесені ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справ в порядку адміністративного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, не є шкодою в розумінні ст.1166 ЦК України і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди.

Звідси, всі витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, який надавав правову допомогу ФОП ОСОБА_3, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки субєктом владних повноважень у справі та розпорядником коштів відповідача є територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1280 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області №038583 від 31.01.2017 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області №038594 від 07.02.2017 про накладення на ФОП ОСОБА_3 адміністративно господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 20.02.1950 р.н.) витрати по наданню правової допомоги у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 20.02.1950 р.н.) судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.05.2017.

Суддя Л.О. Нестеренко