Ухвала суду № 67421831, 29.06.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення позовної заяви)

29 червня 2017 рокуЖитомирСправа № 806/1241/17

Категорія 12.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши позовну заяву Військової частини А 0339 до ОСОБА_1 про стягнення 14737,94 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 14737,94 грн .

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: доказу сплати судового збору в розмірі 1600 грн.

22 травня 2017 року позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору звязку з відсутністю коштів в частині асигнувань на сплату судового збору.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про судовий збір" (надалі - Закон), платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу - платника судового збору.

Позивачем у обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору належних та допустимих доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище, зокрема, відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судового збору, до позову додано не було.

Суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема від 25, 28 та 29 березня 2016 року по справах №К/800/54528/15, №К/800/5525/16, №К/800/8709/16 відповідно, та узгоджується із позицією Верховного Суду України, наведеною в ухвалі від 28.09.2015 (справа № 21-5496а15).

Також суд ураховує, що пунктом 2 розділу 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (у редакції, яка діє з 01.09.2015) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відтак, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі позивача не може бути підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Беручи до уваги зазначене, суд підстав для звільнення сплати судового збору не вбачає та, відповідно, відмовляє військовій частині А0339 у задоволенні клопотання.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Разом з тим суд розяснює, що відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки в повному обсязі, а тому адміністративний позов з усіма доданими до нього документами підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 87, 88, 106, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Військової частини А 0339 до ОСОБА_1 про стягнення 14737,94 грн. - повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяІ.Е.Черняхович