Постанова № 67421784, 20.06.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Житомир справа № 806/1532/17

категорія 3.7.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шуляк Л.А., суддів: Нагірняка М.Ф., Попової О.Г.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування припису від 16.05.2017 р. №012704 та постанови від 16.05.2017 р. АМ №0070431,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати припис щодо усунення порушення про автомобільний транспорт від 16.0.2017 № 012704 та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.0.2017 АМ №0070431.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що припис щодо усунення порушення про автомобільний транспорт та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягають скасуванню внаслідок неправомірних дій відповідача та численних порушень при проведенні перевірки транспортного засобу. Зокрема, в розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №365 від 30.03.2017 загальна маса автомобіля зазначена 44100 кг, проте зважаючи на те, що вага пустого автомобіля з пальним складає 17000 кг, вантаж автомобіля відповідно до товарно-транспортної накладної від 29.03.2017 №1 становить 26440 кг, а разом - 43440 кг, то відповідачем у вищевказаний розрахунок внесено неправдиві відомості. Окрім того, всупереч п.21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, акт перевірки не складено у відповідності до його Додатку №3, оскільки не заповнено всі графи. Акт перевірки містить посилання лише щодо перевищень на осьові навантаження, не зазначено яке саме перевищення маси вантажу мало місце.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав до суду письмові заперечення, де зазначив, що за результатами перевірки було встановлено факт перевезення позивачем вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого службою автодоріг, та без документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, у зв'язку з чим було складено розрахунок плати за проїзд в розмірі 330,30 євро. За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено припис щодо усунення порушення про автомобільний транспорт від 16.05.2017 № 012704 та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.05.2017 АМ №0070431. Вважає, що припис та постанова винесені в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак є законними, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30 березня 2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області у пункті габаритно-вагового контролю на а/д Київ - ОСОБА_3 км. 210+450 м, проведено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію належить ТОВ "Авант" із напівпричепом SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За результатами проведення зважування складено ОСОБА_1 СА№ 0220707 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.03.2017, в якому зафіксовано надання послуг з перевезення вантажу на договірних умовах, із перевищенням осьових навантажень, без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України, протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 та ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Даний акт складено в присутності водія ОСОБА_4 та підписано останнім (а.с.6).

На підставі вказаного акту проведено розрахунок № 365 від 30.03.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 330, 30 євро (а.с.7).

16 травня 2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області винесено припис №012704 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.8).

Того ж дня, за результатами розгляду справи про порушення винесено постанову АМ № 0070431 про застосування до ТОВ "Авант" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 гривень.

Не погоджуючись із вказаними приписом та постановою, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

В статті 6 зазначеного Закону України, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

При цьому, згідно статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Порядком №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 15, 16, 19 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримана процедура проведення перевірок, яка визначена зазначеним Порядком №1567 та встановлено, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів СА №0220249 від 30.03.2017 містить всі необхідні реквізити та відповідає додатку №3 Порядку № 1567 (а.с.6)

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Пунктом 4 Порядку № 879 передбачено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктами 15, 16, 18 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Як вбачається з акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів СА №0220249 від 30.03.2017 та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.03.2017, транспортний засіб МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію належить ТОВ "Авант" із напівпричепом SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 при перевезені вантажу мав перевищення осьових навантажень (навантаження на одиничну вісь складає 19,60 т при нормативно допустимому 18,00 т). Дана обставина також підтверджується чеком (роздруківкою) від 30.03.2017 року 11:09 №28730 (а.с.10), який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. З даного чеку слідує, що фактичне осьове навантаження становить: перша 11,80 т, друга 7,80 т, разом 19,60 т при нормативно допустимому 18,00 т.

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження. Тобто для віднесення транспортного засобу до великовагового достатньо перевищення одного з вагових параметрів - допустимої максимальної маси чи осьового навантаження, що спростовує твердження позивача на відсутність в акті посилання на перевищення загальної маси автомобіля.

Представником відповідача в судовому засіданні надано копію свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2416 від 25.05.2016, повірка підтверджується підписом і відтиском повірочного клейма державного повірителя по експлуатації ваг, тому станом на 30.03.2017 метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Також, 21.11.2007 Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано сертифікат серії А №004666, яким встановлено міжповірочний інтервал для вимірювальної техніки "Ваги пересувні" не більше 1 року, а також засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджено тип засобів вимірювальної техніки "Ваги пересувні" зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки під номером У 2570-07.

За таких обставин, у суду не виникає будь-яких сумнівів щодо правильності встановлення ваги транспортного засобу позивача при здійсненні габаритно-вагового контролю із застосуванням вищевказаного вимірювального обладнання .

Враховуючи те, що за результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що вагові параметри транспортного засобу (осьові навантаження) перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 відсотки, тому цей транспортний засіб є великоваговим, а отже відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ обов'язковим документом для руху такого транспортного засобу автомобільними дорогами є відповідний дозвіл, виданий компетентними уповноваженими органами.

Проте, перевезення вантажу позивач здійснював без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автодорогами України, чим порушив вимоги статті 48 Закону №2344-ІІІ, що зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом СА № від 30.03.2017 року (а.с.45).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (з наступними змінами та доповненнями), за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю. Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Таким чином, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт (у виді надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 № 2344-ІІІ, тобто, перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами), відтак, на думку суду, відповідач правомірно на підставі матеріалів рейдової перевірки застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. згідно з оскаржуваною постановою АМ № 0070431 від 16.05.2017 та правомірно виніс припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт №012704 від 16.05.2017.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача щодо порушення працівниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області при проведені перевірки вимог законодавства, що регулюють процедуру габаритно-вагового контролю, з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики. При цьому, пункт 12 Порядку № 879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Пунктом 13 Порядку №879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За приписами пунктів 1-3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій.

Як вбачається з пояснень водія автотранспортного засобу ОСОБА_4 від 07.04.2017, при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу із напівпричепом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області не було проведено повторне зважування, не надано документів на вагове обладнання (а.с.13).

Водночас, суд враховує, що відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на пересувних пунктах включає лише документальний та точний контроль, що спростовує посилання позивача на необхідність проведення повторного зважування на вимогу водія.

Також слід зазначити, що водієм в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом СА №0220707 від 30.03.2017 не надано пояснень та заперечень щодо проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу (а.с.6).

Суд критично оцінює посилання позивача на результати повторного зважування транспортного засобу, оскільки між зважуванням в пункті габаритно-вагового контролю та пункті Херсон облавтодор пройшло більше дев'яти годин руху автомобіля, тобто його вага могла дійсно суттєво змінитись і це не може спростовувати результати первинного зважування.

Посилання позивача на видаткову накладну від 29.03.2017 та товарно-транспортну накладну №1 від 29.03.2017 в обґрунтування загальної маси автомобіля 43440 кг не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу водієм позивача була надана товарно-транспортна накладна №162028 від 29.03.2017 згідно якої маса брутто 43980 т.

Суд також звертає увагу, що рейдову перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю відповідач (Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області) не проводив, а тому з його боку відсутні будь-які порушення при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Позивач не оскаржував дії Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області щодо проведення зазначеної перевірки та складений за результатами перевірки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Тоді як у даній справі предметом оскарження є рішення, прийняті за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідачем доведена правомірність прийнятих рішень за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Л.А.Шуляк

Суддя М.Ф. Нагірняк

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 27 червня 2017 р.