Постанова № 67421556, 06.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р. Справа № 804/2823/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Букіної Л.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма «Торгсервісбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Фірма «Торгсервісбуд» (код ЄДРПОУ 23934998), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути податковий борг у розмірі 105 998,83 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на час звернення позивачем до суду за ПП «Фірма «Торгсервісбуд» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в т.ч. новостворений податковий борг у розмірі 105 998,83 грн.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у звязку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.

Дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Фірма «Торгсервісбуд» перебуває на податковому обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 04.03.2016 року № 36/15-01/23934998.

Перевіркою встановлені порушення п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України «Строки сплати податкового зобовязання» платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено суму податкового зобовязання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню, уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у додатках, на підставі чого податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 04.03.2016 року № НОМЕР_1, яким відповідачу визначено сума штрафу у розмірі 20% в сумі 102 456,13 грн.;

-від 04.03.2016 року № НОМЕР_2, яким відповідачу визначено сума штрафу у розмірі 10% в сумі 3542,70 грн.

Таким чином, сума податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.03.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 складає 105 998,83 грн.

Відповідно до пп.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, 20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 01.10.2015 року № 1828-23 на суму 105 998,83 грн. Вимога направлена на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

При досліджені матеріалів справи на день розгляду справи судом, відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 105 998,83 грн., оскільки доказів добровільного погашення сум заборгованості відповідачем не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства Фірма «Торгсервісбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма «Торгсервіс» (код ЄДРПОУ 35164096) з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємстве Фірма «Торгсервіс» (код ЄДРПОУ 35164096) податковий борг у розмірі 105 998 (сто пять тисяч девятсот девяносто вісім) грн. 83 коп.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуючий суддя ОСОБА_1