Постанова № 67421535, 23.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р. Справа № 804/4729/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1» до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00040615025 від 17.04.2015 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Місія-1» про виявлення помилок (порушень), за результатами якої, складено акт №117 від 20.03.2015 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми П №00040615025 від 17.04.2015 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8340085 грн. за грудень 2014 року. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В подальшому замінено відповідача на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Місія-1» щодо виявлення помилок (порушень) за податковий період 2014 рік.

Перевіркою встановлено, що платником по результатах діяльності за 2014 рік завищено суму отриманих збитків на 8340085 грн.

За результатами перевірки складено акт №117 від 20.03.2015 року, на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення форми П №00040615025 від 17.04.2015 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8340085 грн. за грудень 2014 року.

Також, не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки №117 від 20.03.2015 року, ТОВ «Місія-1» було подано до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення від 09.04.2015 року (вих. № 42), за розглядом яких, останнім листом від 17.04.2015 року № 3794/10/04-66-15-02-20 повідомлено, що висновок камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2014 рік №117 від 20.03.2015 року, є правомірним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що ТОВ «Місія-1» 06.02.2015 року подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Рядком 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» задекларовано 32485308 грн., при цьому, рядком 06.5 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного року (відємне значення рядка 07 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний рік)» відображено 28716082 грн.

10.02.2014 року ТОВ «Місія-1» подано до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, рядком 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» відображено 20376489 грн.

З акту перевірки №117 від 20.03.2015 року вбачається, що відповідно до наданої декларації ТОВ «Місія-1» з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року, рядок 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» прокреслено.

Разом з тим, до матеріалів справи ТОВ «Місія-1» надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року, згідно якої, у рядку 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» відображено 33360340 грн., у рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду» відображено 32426186 грн.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 року, судом встановлено, що згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2012 рік показники рядка 06.5 (834 085 гри.) складається з наступного:

33360340 грі:. - рядок 07 податкової деклінації з податку на прибуток підприємства за 2-4 кв. 2011 р.

8340085 гри. - як 25 % від 33360340 грн. - суми від'ємного значення, відображеної за наслідками 2011 року (з урахуванням положень пункту 150.1. статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік показники рядка 06.5 (17697101 грн.) складається з наступного:

9357 0116 грн. - рядок 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік.

8340085 грн. - як 25 % від 33360340 грн. - суми відємного значення, відображеної за наслідками 2011 року (з урахуванням положень пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В силу вимог пункту 76.1 статті 76 ПК камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Аналізовані законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

За змістом підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Отже, об'єктивний стан розрахунків з бюджетом платника, який не подав податкову декларацію, з'ясовується контролюючим органом у ході податкової перевірки.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині третій статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

А відтак з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана Інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Судом, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 року, були всебічно і повно зясовані усі фактичні обставини справи, дослідженні докази та вирішені поставлені питання.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 року за №0004061502, видане Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 травня 2017 року

Суддя ОСОБА_1