Ухвала суду № 67419929, 29.06.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/2934/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1139/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

29 червня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «ОСОБА_4» про стягнення вартості частки в майні товариства в розмірі 3562818 грн. 43 коп.,

В С Т А Н О В И Л А :

12 червня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «ОСОБА_4» (далі ТОВ) 3562818 грн. 43 коп., що становить 1/2 частини вартості частки померлої ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ.

12 червня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до цього ж суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на наступне майно ТОВ: вбудоване нежитлове приміщення по вул. Харківська, 4 в м. Суми.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановивши нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому посилається на те, що нею заявлено позовні вимоги на суму 3562818,43 грн., а отже єдиним майном, вартість якого є достатньою щоб забезпечити виконання можливого рішення суду, є вбудовані нежитлові приміщення по вул. Харківська, 4 в м. Суми. Таким чином, у разі відчуження відповідачем належних йому нежитлових приміщень, виконання можливого рішення суду у цій справі буде неможливим. Крім того, обраний нею спосіб забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, бо не обмежує його у використанні вказаного майна самостійно чи передачі його у користування третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення директора ТОВ - ОСОБА_6 та представника ТОВ ОСОБА_7 проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суддя виходила з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком з урахуванням наступного.

Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується :

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як розяснено у п. 5 постанови, суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, 17 березня 2017 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилася спадщина, яка, в тому числі, складається із частки у статутному фонді ТОВ в розмірі 74,24 %, розмір внеску до статутного фонду становив 121460 грн. Спадкоємцями після її смерті є дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с. 12-14).

Позивачем заявлено позов про стягнення 3562818,43 грн. вартості 1/2 частини від частки померлої ОСОБА_5 у статутному капіталі Товариства.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалене тільки відповідно до заявлених вимог. А відтак, конкретний вид забезпечення позову повинен застосовуватися у разі необхідності та бути співмірним із заявленими вимогами.

ОСОБА_3 необхідність вживання заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вбудоване нежитлове приміщення по вул. Харківська, 4 в м. Суми обґрунтовує тим, що ТОВ має намір здійснити продаж належного йому майна. Реалізація вказаного майна, в подальшому, може утруднити виконання рішення, в разі задоволення її позовних вимог.

Вартість нежитлового приміщення, на яке позивач просить накласти арешт, складає 9177400 грн., а отже є єдиним майном, вартість якого є достатньою щоб забезпечити виконання можливого рішення суду у справі і є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, у разі відчуження відповідачем належних йому нежитлових приміщень, виконання можливого рішення суду буде неможливим.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 квітня 2017 року, основним видом діяльності відповідача є здавання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача, бо не обмежує його у використанні вказаного майна самостійно чи передачі його в користування третіх осіб.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може вважатись такою, що постановлена з додержанням норм процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Задовольнити заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Накласти арешт на вбудоване нежитлове приміщення по вул. Харківська, 4 в м. Суми, площею 1213,3 кв.м, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «ОСОБА_4», код ЄДРПОУ 14008264.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -