Вирок № 67417017, 23.06.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/336/17

Провадження №1-кп/127/568/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Старинщук О.В.,

при секретарі: Бойко Ю.О.,

за участю прокурора: Совгири І.Д., Ратушняка О.О.,

потерпілих та законних представників потерпілих: ОСОБА_1,

ОСОБА_2

представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисника обвинуваченого: ОСОБА_6

представника цивільного відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12016020000000375 по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в/ч А2614, працюючого водієм філії «Умань-молоко» ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2016 року о 08.50 ОСОБА_5, керуючи технічно-справним вантажним автомобілем «DAF CF 85.430», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у м. Вінниці, ігноруючи вимоги дорожнього знаку 3.2 Правил дорожнього руху України (рух механічних транспортних засобів заборонено), виїхав на вулицю Соборну та рухався у напрямку перехрестя із вул. Театральною, не врахувавши дорожню обстановку, а саме те, що в районі трамвайної зупинки «вул. Театральна», позначеної дорожнім знаком 5.42 Правил дорожнього руху України (місце зупинки трамваю), зупинився трамвай № 307, який рухався по визначеному маршруту у попутному напрямку, для здійснення посадки-висадки пасажирів, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, натомість продовжив рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка вийшла із з казаного трамваю. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 від отриманих травм загинула на місці пригоди. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 966 від 27.12.2016, внаслідок наїзду ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та які перебувають у причинному звязку зі смертю останньої.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 954а від 29.12.2016, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «DAF CF 85.430», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_9 та в його діях вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3 та 18.8 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, ОСОБА_10 порушив вимоги п.п. 12.3, 18.8 та вимоги дорожніх знаків 3.2 та 5.42 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

п. 18.8 «Водій транспортного засобу повинен зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які йдуть з боку відчинених дверей до (або від) трамвая, що стоїть на зупинці, якщо посадка чи висадка проводиться з проїзної частини чи посадкового майданчика, розміщеного на ній. Продовжувати рух дозволяється лише тоді, коли пішоходи залишать проїзну частину і в трамваї зачиняться двері».

3.2 «рух механічних транспортних засобів заборонено».

5.42 «Місце зупинки трамвая».

Порушення водієм ОСОБА_5 зазначених вимог Правил дорожнього руху України знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням смерті ОСОБА_9

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті та пояснив, що він працював водієм філії «Умань-молоко» В ніч з 16.11.2016 на 17.11.2016 він їхав з м. Умань до м. Вінниці щоб розвезти молочну продукцію. 17.11.2016 близько 09 год. рухаючись у м. Вінниці виїхав на вулицю Соборну та рухався у напрямку перехрестя із вул. Театральною та не побачивши знак «зупинка трамваю», не знаючи, що по вул. Театральній є трамвайна зупинка, оскільки в м. Вінниці їхав вперше по навігатору, здійснив наїзд на пішохода яка вийшла із трамваю. Після ДТП він одразу вибіг з машини та намагався надати потерпілій першу медичну допомогу. Також зазначив, що він вперше сів за кермо даного автомобіля та вперше був у м. Вінниця. Знак «зупинка трамваю» він не помітив та не знав, що там є зупинка трамваю, а коли побачив людей на проїзній частині дороги, почав гальмувати, однак це не допомогло, оскільки дорога була мокрою та автомобіль не зупинявся. На його думку, він зробив все, щоб уникнути наїзду, однак цього було не достатньо. В скоєному дуже розкаюється. Цивільні позови, заявлені потерпілими, визнає. Просив суворо не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_1, яка є також законним представником малолітньої ОСОБА_11, суду пояснила, що постраждала була її донькою, після її смерті залишилось двоє малолітніх дітей. Поданий нею цивільний позов підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що моральна шкода, завдана їй смертю доньки є непоправною і полягає в тому, що ОСОБА_5 в одну мить перекреслив всі її надії на майбутнє та забрав частину її життя, спокій та здоровя, чим погіршив її життя та життя всієї родини. Також у загиблої залишилось двоє малолітніх дітей, вона визнана опікуном старшої доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 Дитина дуже важко переживає смерть матері, оскільки втратила найголовніше і найріднішу людину. Вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди, завданої їй та малолітній внучці ОСОБА_11 не може бути меншим за 500 000 грн. кожній. Ці кошти вона просить стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» в частинах по 100 тисяч гривень та 400 тисяч грн. відповідно, а також судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. оскільки цивільно-правова відповідальність водія була застрахована, то відповідно до закону при настанні страхового випадку страховик відшкодовує оцінену шкоду, ліміт якої складає 200000 грн. Згідно закону в даному випадку також існує страхове відшкодування в розмірі 36 мінімальних заробітних плат на день настання страхового випадку та 12 мінімальних заробітних плат щодо відшкодування моральної шкоди, що разом складає 269000 грн. і які підлягають стягненню з ПАТ Українська Пожежно-Страхова компанія». Просила суд суворо покарати обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2, який є законним представником ОСОБА_12, суду пояснив, що він є чоловіком загиблої, на його утриманні залишилась їх спільна донька ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 злочином йому та доньці ОСОБА_12 заподіяна моральна та матеріальна шкода. В ході судового розгляду ОСОБА_5 відшкодував завдану матеріальну шкоду в повному обсязі в сумі 39375 грн., а оскільки він, як водій, на час вчинення злочину перебував у трудових відносинах з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод», моральну шкоду він просить стягнути саме з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод». Моральна шкода полягає в самому факті смерті його дружини, нервових переживаннях, стривоженості, а також переживаннях дитини, яка сумує за мамою, що створює нестерпний біль та душевне занепокоєння, тому розмір моральної шкоди він оцінює в 600000 грн. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Щодо міри покарання, покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що він був напарником ОСОБА_5, вони разом їхали в автомобілі, розвозили молоко. В м. Вінниці пересувались за допомогою навігатора, оскільки міста не знали. Він сидів на сидінні поряд з водієм та дрімав, прокинувся від того, що ОСОБА_5 почав гальмувати та кричав, що автомобіль не зупиняється, а йде юзом. Це було приблизно за 30 метрів від потерпілої. Дівчина побачила їх автомобіль і зупинилася на місці. Зазначив, що потерпіла коли йшла розмовляла по телефону. Після наїзду ОСОБА_5 вискочив з автомобіля та почав надавати першу медичну допомогу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що вона 17.11.2016 була водієм трамваю № 6 та в той день їхала по маршруту. На зупинці «Театральна» вона зупинила трамвай для здійснення посадки-висадки пасажирів. Коли зупинилась, вона подивилась в дзеркала, автомобілів не було та вона відкрила перші двері, а інші двері відчиняються автоматично. З перших дверей вийшла загибла, та майже перейшла проїзжу частину, але ближче до бордюру її збила вантажна машина, з якої вибіг водій та підбіг до загиблої. Все сталося дуже швидко. Водій вантажівки почав сигналити в районі других дверей трамвая, але жінка була в шапці.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він є водієм тролейбусу, 17.11.2016 він як і інші учасники дорожнього руху зупинився в зоні дії зупинки трамваю «вул. Театральна» з метою перечекати посадку-висадку пасажирів. З лівої сторони від нього стояв трамвай, двері якого були відкриті. Коли двері трамваю зачинилися він побачив, що стоїть молоковоз, а водій вибіг з машини та намагався надати потерпілій першу медичну допомогу. Самого наїзду він не бачив.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 17.11.2016 вранці він їхав на автомобілі і зупинився перед трамвайною зупинкою «вул. Театральна», оскільки відбувалась посадка-висадка пасажирів трамваю. Він бачив, як потерпіла виходила з трамваю, всі автомобілі стояли до закінчення посадки людей, однак з правого боку проїхав вантажний автомобіль. Даний автомобіль гальмував та сигналив, однак водій зупинити авто не зміг і здійснив наїзд на дівчину, яка не встигла відскочити.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 «Українська пожежно-страхова компанія» до суду не зявився, від ОСОБА_8 «УПСК» надійшли заперечення на цивільний позов ОСОБА_1 в яких просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та розглядати кримінальне провадження без участі їх представника.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_8 «Тернопільській молокозавод» не визнав, подав письмовий відзив на позов в якому просить відмовити в їх задоволенні, оскільки цивільна-правова відповідальність ОСОБА_8 «Тернопільській молокозавод», на момент настання події, є страховим випадком та була застрахована.

Крім показань самого обвинуваченого, потерпілих та свідків винуватість ОСОБА_5 доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме:

-протоколом огляду місця ДТП від 17.11.2016, відповідно до якого оглянуто та зафіксовано місце ДТП, дорожнє покриття, а саме: дорога була в мокрому стані, погодні умови: похмуро, але без опадів, розташування транспортних засобів та їх пошкодження, яким також зафіксовано вилучення автомобіля НОМЕР_2 та поміщена на спец майданчик;

-планом-схемою, яка графічно підтверджує розташування місце ДТП;

-фото таблицею до протоколу огляду місця пригоди;

-протокол огляду трупа від 17.11.2016, відповідно до якого на місці ДТП було оглянуто труп ОСОБА_9, зафіксовано тілесні ушкодження;

-полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9223187 від 16.03.2016, яким ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» застрахував автомобіль «DAF CF 85340» д.н.з. ВО 3418АР, строк дії з 22.03.2016 по 21.03.2017;

-протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00332-01109-16 від 20.04.2016, відповідно до якого транспортний засіб «DAF CF 85340» д.н.з. ВО 3418АР визнано технічно справним;

-наказом (розпорядженням) К-5 від 12.10.2016, відповідно до якого ОСОБА_5 прийнятий на роботу у транспортний відділ Умань водієм автотранспортних засобів у Філію «Умань-молоко» ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод»;

-посвідченням водія, виданим на імя ОСОБА_5, серії ВВТ 499655 04.12.2013;

-свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу «DAF CF 85340» д.н.з. ВО 3418АР, серії САО 561285, який з 25.12.2012 належить ЗАТ «Тернопільський молокозавод»;

-висновком експерта № 927 а від 12.12.2016, відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля DAF CF 85340 держ. номер ВО 3418АР знаходиться у працездатному стані. У деталях та вузлах робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля НОМЕР_3 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено;

-висновком експерта № 2970 від 17.11.2016, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові громадянина ОСОБА_5 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також про пилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. В звязку з малою кількістю доставленого обєкту провести дослідження на наявність наркотичних речовин не виявляється можливим;

-висновком експерта № 966 від 17.11.2016, відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено сполучну травму тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (крововилив в мяких тканинах голови в правій скронево-потиличній ділянці, переломи кісток склепіння та основи черепа, субарахноідальний крововилив); закритої травми грудей та живота (синець та садна на тулубі, поширені крововиливи в мяких тканинах тулуба, переломовивих правого грудино-ключичного зєднання, перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва з пошкодженням пристінкової плеври, двобічний гемоторакс, відрив серця з розривом стінки його з права, відриви правої та лівої легені з множинними розривами легеневої тканини, розмічення та розрив печінки, розмічення селезінки та лівого наднирника, відрив лівої нирки); відкритого переломовивиху кісток лівого ліктьового суглобу, переломів остистих відростків 7-12 грудних хребців, саден, синців та поверхневої ранки на кінцівках. Виявлена у ОСОБА_9 сполучна травма тіла утворилася від дії тупих твердих предметів, можливо за обставин ДТП, яка мала місце 17.11.2016, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному звязку зі смертю. Смерть ОСОБА_9 настала від сполучної травми тіла. Враховуючи морфологічні особливості, вираженість та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при експертизі трупа ОСОБА_9, можливо зробити висновок, що мав місце переїзд тулуба її колесами транспортного засобу. Висловитись про первинний контакт тіла ОСОБА_9 з травмуючим транспортним засобом по наявним судово-медичним даним, не представляється можливим. При судово-токсилогічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_9 етилового та інших спиртів не виявлено, що свідчить про тверезий стан її у момент настання смерті;

-висновком експерта № 954а від 29.12.2016, відповідно до якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.3, 18.8 ПДР України. Швидкість руху автомобіля НОМЕР_4 перед даною ДТП, що відповідає зафіксованим на даній ділянці слідам гальмування становила Va=27.2…31.9. У дорожній ситуації, що склалася, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода. Удорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.3,18.8 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з виникненням події даної ДТП;

-розпискою потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якої він зазначає, що отримав від обвинуваченого ОСОБА_5 кошти в сумі 39375грн. в рахунок матеріальної шкоди, завданої ДТП, внаслідок якої загинула його дружина ОСОБА_9

Суд вважає, що вказані докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання свідків та потерпілих, які підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних свідків по кримінальному провадженню немає. Суд не бере до уваги незначні розбіжності у показаннях свідків по не істотних питаннях, оскільки як показали свідки у зв'язку зі спливом часу деякі обставини події погано памятають.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, конкретні обставини злочину, а саме тверезість водія ОСОБА_5, невелика швидкість транспортного засобу під керуванням останнього, яка згідно висновку експерта становила приблизно 31.9 км/год., погодні умови, а саме те, що згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події дорожнє покриття перебувало в мокрому стані, пост кримінальна поведінка обвинуваченого, добровільне відшкодування шкоди, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, навчання, згідно довідок на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, приймає до уваги його вік, а саме те, що ОСОБА_5 являється особою досить молодого віку, стан здоровя, сімейні обставини, а саме те, що він проживає разом з батьками, мати є інвалідом ІІ гр., перебуває на обліку в КЗ Черкаському обласному онкологічному диспансері ЧОР, батько учасник АТО, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При вирішенні питання щодо цивільного позову законного представника потерпілої Гур`євої О.Є. в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_11 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод», ОСОБА_5, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином, (т. 1 а.с. 21-34; 105; 149), в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на її користь моральну шкоду в сумі 400000 грн.; на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 400000 грн. та 3000 грн. витрати на правову допомогу. З ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.; на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 100000 грн. З ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» шкоду, заподіяну життю та здоровю потерпілого на її користь та на користь ОСОБА_11 в рівних частках 198650 грн., суд приходить до наступного висновку.

В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.; на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 100000 грн., суд приходить до наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що представник потерпілої зазначила, що після загибелі доньки в неї значно погіршився стан здоровя, у ОСОБА_11 порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі ста тисяч гривень на користь Гур`євої О.Є. та ста тисяч грн. на користь ОСОБА_11; при цьому судом враховано стан здоровя потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоровя, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями обвинуваченого та станом здоровя потерпілих доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом зясовано факт заподіяння потерпілим моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні. Враховуючи те, що обвинувачений цивільний позов в частині моральної шкоди визнав, аналізуючи матеріали кримінального провадження, пояснення учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов Гур`євої О.Є. в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_11 до ОСОБА_5 і стягнути як відшкодування моральної шкоди на її користь та на користь ОСОБА_11 зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Щодо стягнення з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на її користь моральної шкоди в сумі 400000 грн.; на користь ОСОБА_11 моральної шкоди в сумі 400000 грн. та 3000 грн. витрати на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Обов?язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є «особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку». Тобто вказується на дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки -- юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визнається тільки та особа, яка володіє певним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно з матеріальною ознакою володільцем визнається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно фактично його використовує, зберігає або утримує.

Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов?язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ІІК. питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.,

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно матеріалів кримінального провадження, між ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» та ОСОБА_8 «Українська пожежно-страхова компанія» було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АІ/9223187 (надалі-Поліс) яким передбачено, що страхова сума відшкодування на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоровю становить двісті тисяч гривень, а за шкоду заподіяну майну - сто тисяч грн. (п. 4 Полісу). (т. 1 а.с. 161-163). Крім цього 16.03.2016 укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту «Додатковий захист» № ДЗ/723-048/023/16 0000049 (надалі-Договір), згідно якого (п. 2.2. п. 2.3.) страхова компанія додатково виплачує страхову суму за шкоду, заподіяну життю і здоровю у розмірі сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну сто тисяч гривень (т. 2 а.с. 7), а загальна забезпечена Полісом та Договором майнова відповідальність ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» за шкоду заподіяну майну у розмірі 200 000 гривень, а за шкоду заподіяну життю і здоровю - 300 000 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов Гур`євої О.Є. в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_11 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» частково і стягнути як відшкодування моральної шкоди на її користь 200000 грн., на користь ОСОБА_11 250000 грн., враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Вимоги Гур`євої О.Є. про стягнення з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» 3000 грн. витрат на правову допомогу, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» шкоди, заподіяної життю та здоровю потерпілого на її користь та на користь ОСОБА_11 в рівних частках 198650 грн., суд приходить до висновку, що позов в даній частині підлягає залишенню без розгляду і він підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до розяснень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31..03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із предявленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен розяснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обовязок про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке предявлене обвинуваченому, а з договірних зобовязань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним законом, зокрема - Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон) від 01 липня 2004 року, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування.

В даному випадку, правовідносини між Позивачем і ОСОБА_8 «УПСК» є цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Питання правовідносин, які випливають з договірних відносин із страховими компаніями потребують таких досліджень, що не притаманні кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та строків судового розгляду.

Крім того, заслуговують на увагу і доводи заперечень представника ОСОБА_8 «УПСК» щодо можливості зясування наявності умов та підстав для виплати страхового відшкодування потерпілому після надання ним визначених у ст. 35 Закону документів про ДТП, які до цього часу ним не подавалися.

При вирішенні питання щодо цивільного позову законного представника потерпілої ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_12 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» про відшкодування шкоди заподіяної злочином, (т. 1 а.с. 88-101), в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на його користь матеріальну шкоду в сумі 39361,81 грн. та на його користь та користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 600000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Проаналізувавши вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що представник потерпілої зазначив, що після загибелі дружини в нього та ОСОБА_12 порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя, у співставленні з наведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне стягнути грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 тисяч гривень на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_12; при цьому судом враховано стан здоровя потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках; час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоровя, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями обвинуваченого та станом здоровя потерпілих доведений; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом зясовано факт заподіяння потерпілим моральних страждань та втрати немайнового характеру, обставини, дії, внаслідок яких вони заподіяні. Враховуючи те, що представник цивільного позивача цивільний позов в частині моральної шкоди не визнав, аналізуючи матеріали кримінального провадження, пояснення учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне і достатнє задовольнити позов ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_12 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» частково і стягнути як відшкодування моральної шкоди на їх користь зазначені кошти, враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Щодо стягнення з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» матеріальної шкоди в сумі 39361,81 грн., в даній частині позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки в судовому засіданні потерпілий-законний представник потерпілої ОСОБА_2 суду повідомив, що обвинуваченим дана суму йому була відшкодована.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення експертиз - покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_5, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання перебування в установі попереднього ув'язнення з 17.11.2016 по 21.06.2017.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, а саме з 17.11.2016.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою.

Цивільний позов законного представника потерпілої Гур`євої ОСОБА_17 в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_11 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод», ОСОБА_5, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Гур`євої ОСОБА_17 моральну шкоду в сумі 100000 (сто) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 100000 (сто) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на користь Гур`євої ОСОБА_17 моральну шкоду в сумі 200000 (двісті) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 250000 (двісті пятдесят) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на користь Гур`євої ОСОБА_17 витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три) тисячі грн.

Цивільний позов законного представника потерпілої Гур`євої ОСОБА_17 в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_11 в частині позовних вимог до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди заподіяної злочином залишити без розгляду.

Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_2 в інтересах малолітньої особи позивача ОСОБА_12 до ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» про відшкодування шкоди заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 «Тернопільський молокозавод» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 450000 (чотириста пятдесят) тисяч грн.

Решту позовних вимог залишити без розгляду.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 1407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 36 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя :