Рішення № 67414463, 12.06.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2017 Справа №607/3733/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Зубко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 4102,58 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснює забезпечення тепловою енергією житло, яке займає ОСОБА_1, однак передбачених законодавством обовязків відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2012 року по 01.02.2015 року заборгувала позивачу за надані послуги 4102,58 грн. Добровільно ліквідувати борг остання відмовляється, а тому Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради просить стягнути із відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4102,58 грн. та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, вкладених у письмових запереченнях на позовну заяву, пояснивши, що квартира, у якій вона проживає, відключена від централізованого опалення.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою №2849 від 03 листопада 2014 року, виданою ТзОВ «Коменерго-Тернопіль».

В судовому засіданні встановлено, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення тепловою енергією житла, яке належить відповідачу ОСОБА_1, їй відкрито особовий рахунок для проведення нарахування та оплати послуг за спожиту теплову енергію.

Також зясовано, що 30 вересня 2013 року, 23 жовтня 2014 року, 09 жовтня 2015 року, 10 жовтня 2016 року проведені запуски системи опалення по вул. Тарнавського, 1/144 в м. Тернополі, що стверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальні періоди 2013-2014 р.р., 2014-2015 р.р., 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за опалення, наданої КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради від 13 грудня 2016 року, ОСОБА_1 не проводила оплату за спожиту теплову енергію, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4102,58 грн.

13 жовтня 2014 року КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради надіслало в адресу ОСОБА_1 попередження про необхідність виконання зобовязань по оплаті за надані послуги.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не дотримано порядку відключення квартири від централізованого опалення.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 ч.2 ст.68 ЖК України Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ №572 від 08 жовтня 1992 року, утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників. Власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Таким чином, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 у справі склались відносини, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №86 від 24 січня 2011 року встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Питання оплати житлово-комунальних послуг, у тому числі і щодо належного виконання відповідних зобовязань, житловим законодавством не регулюється.

Натомість, відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

ОСОБА_2 підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заявлено позов про захист свого цивільного права шляхом стягненняіз відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення.

За визначенням, наданим у ст.1 Закону «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.4 зазначеного Закону законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Договір про надання послуг сторонами не укладався, проте відсутність відповідного договору не є підставою для звільнення від оплати наданих послуг з утримання будинку та при будинкової території, оскільки згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялися, однак їх не оплачували у повному обсязі та не подали належних та допустимих доказів того, що вони не користувалися послугами з утримання будинку та прибудинкової території за вказаний період.

Відповідно до вимог ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи встановлені судом обставини й наведені вимоги Закону, суд погоджується з висновком суду про доведеність факту надання позивачем відповідачу ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1, яка є власником житла за адресою: м. Тернопіль, вул. Тарнавського, 1/144,заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в розмірі 4102,58 грн.

Твердження відповідача про відключення її квартири від системи опалення позивачем судом до уваги не береться, оскільки фактом правомірного відключення квартири від опалення є акт про відключення.

Згідно з пунктом 25Правилнадання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня2005року № 630 (зі змінами від 31.10.2011 року), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється упорядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердженняПорядкувідключенняокремих житлових будинківвід мережцентралізованого опаленнята постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, якимпередбачено надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахуваньє акт про відключення, який має бути затверджений відповідною комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним. За таких обставин, коли єдиною підставою для припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною комісією, а проведене власником відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним, то вимоги про ненарахування оплати за спожиту теплову енергію у зв'язку із закінченням строку дії договору є безпідставними. Таким чином, власникповиненсплачувати за послуги опалення, у разі самовільного відключення від мережі централізованого опалення, у тому числі у разі відсутності регістрів опалення в квартирі.

В силу ч.1 ст.88 ЦПК України, із відповідача в користь позивача слід стягнути 1600,0 грн. судового збору.

Керуючись ст.61, 88, 169, 197, 209, 213-215, 217, 218, 223-226, 232-233 ЦПК України, ст.ст.4, 11, 509, 526, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (з наступними змінами і доповненнями), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (з наступними змінами і доповненнями), Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 року, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3) в користь ОСОБА_2 підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Франка, 16, р/р 26031300021713 в ТОВ ВАТ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код 14034534) 4102,58 гривень заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та 1600,00 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_3