Ухвала суду № 67413026, 26.06.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/3643/17

пр.№ 4-с/464/56/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів,

в с т а н о в и в :

Заявник (стягувач) ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - ПАТ «Львівгаз») звернувся до суду зі скаргою на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів (далі Сихівського ВДВС м.Львів). Скаргу мотивовано тим, що постановою державного виконавця від 10.09.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова за заявою ПАТ «Львівгаз» про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ (№464/4672/13-ц). В подальшому, 15.10.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Проте, постанова стягувачу не надходила та про таку стало відомо лише у травні 2017 року з відповіді на відповідний запит. Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є відсутність у виконавчому документі ІПН боржника. Проте, цивільно-процесуальним законодавством не передбачено обовязку стягувача зазначати ідентифікаційний код боржника у заяві про видачу судового наказу. Окрім цього, посилання державного виконавця як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження у звязку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не можна вважати обґрунтованим і є формальним, оскільки судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України. Таким чином, заявник вважає бездіяльність державного виконавця щодо не направлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та дії щодо винесення такої постанови неправомірними, у звязку з чим вказану постанову необхідно скасувати та зобовязати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Представник Сихівського ВДВС м.Львів ОСОБА_3 подав до суду письмове заперечення, відповідно до якого вважає, що 15.10.2013 року державним виконавцем правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на той час, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано ідентифікаційний код боржника. Вважає, що подання скарги спрямоване виключно на поновлення пропущеного стягувачем терміну потворного предявлення виконавчого документа, а про факт зловживання стягувачем своїми правами свідчить також те, що останній протягом більше трьох років жодним чином не цікавився ходом виконання виконавчого провадження. Згідно із актом вилучення виконавчих матеріалів для знищення від 24.02.2017 року, матеріали виконавчого провадження знищено у звязку з закінченням трирічного строку зберігання. До письмових заперечень надав серед іншого витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в якому зазначено усю інформацію щодо цього виконавчого провадження. Просить суд скаргу розглядати за його відсутності та в задоволенні такої відмовити.

Представник стягувача ПАТ «Львівгаз» у судове засідання не зявився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд скарги за його відсутності, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника стягувача, на підставі наявних у справі доказів.

У звязку з неявкою сторін та з врахуванням поданих клопотань фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів скарги та встановлено судом, у провадженні Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів перебувало виконавче провадження №40016675, відкрите 10.10.2013 року, з примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м. Львова №464/4672/13-ц від 22.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівгаз» заборгованості за спожитий природний газ, та 15.10.2013 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (1999р.) (виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано ідентифікаційний код боржника).

Згідно з актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 24.02.2017 року, виконавче провадження №40016675 знищене у звязку з закінченням трьохрічного терміну зберігання.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 цього закону. Так, п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі серед іншого має бути зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб платників податків).

Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби затверджено Наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року. Так, відповідно до цього Порядку, в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних дій, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (п.9.9).

Крім цього, вищевказаним Порядком серед іншого передбачено наступне:

- завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня 2017 року, в якому складений акт; виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою (п.9.10);

- відбір виконавчих проваджень для знищення та їх знищення здійснюються один раз на рік, не пізніше 1 березня поточного року; для проведення знищення виконавчих проваджень в органі державної виконавчої служби створюється комісія, склад якої затверджується на підставі відповідного організаційно-розпорядчого документа керівника органу державної виконавчої служби; до складу комісії повинно входити не менше пяти осіб (п.9.12);

- виконавчі провадження, відібрані для знищення, повинні бути знищені паперорізальними машинами або шляхом спалення, про що зазначається в акті про вилучення виконавчих проваджень для знищення (п.9.13).

Вимоги Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби при знищенні виконавчого провадження дотримано.

Відповідно до п.1.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 року (чинного на час вчинення оскаржуваних дій), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі Єдиний реєстр) це компютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Пунктами 2.3, 3.1 Положення визначено перелік даних, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС.

Як вбачається з наданого суду витягу є Єдиного реєстру, у такому зазначена уся необхідна інформація, передбачена п.2.3, 3.1 Порядку. Серед іншого наявні відомості і щодо підстав відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім цього, відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації даного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження розяснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Європейським Судом з прав людини в справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine, 18986/06, 16.02.2017) не встановлено порушення права доступу до суду, у звязку з тим, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді справи протягом одного року та восьми місяців.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова у відкритті виконавчого провадження відбулася з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження. Знищення виконавчого провадження здійснено з дотриманням відповідних строків та порядку.

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що діями державного виконавця порушено права чи свободи стягувача, у звязку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), ст.ст. 197, 383, 385 - 387 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Д.Ю. Теслюк