Рішення № 67411873, 26.06.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1782/17

Провадження № 2/336/1312/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 червня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марко Я.Р., при секретарі Палубінській К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення по обслуговуванню побутових споживачів до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення по обслуговуванню побутових споживачів звернулось до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу за спожиту електричну енергію у сумі 3512, 35 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» на підставі договору № 532006214 про користування електричною енергією (далі за текстом - Договір) зобовязується постачати електричну енергію відповідачу ОСОБА_1, що мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щорса, буд. 10А, а відповідач, зобовязується оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами у терміни, передбачені Правилами користування електричною енергією для населення.

Відповідно до знятих показань приладу обліку за період з 18.06.2015 року по 27.08.2016 року відповідачем було спожито 4687 кВт.год. У звязку з несплатою виставлених рахунків за вказаний період виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 3 512 грн. 35 коп., яка відповідачем не сплачена.

В судове засідання представник позивача не зявилась, надіслала на адресу суду заяву за змістом якої просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не зявилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без її участі до суду не надходило, а тому на підставі статей 224 226 Цивільного процесуального кодексу Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою представника позивача.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його невизнання, або порушення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що відповідач, яка мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щорса, буд. 10А, користується електроенергією і є її споживачем на підставі договору № 532006214 про користування електричною енергією від 10.01.2014 року (а.с.4-5).

Згідно з пунктом 9.1 Договору споживач електричної енергії зобов'язується дотримуватись вимог нормативно-технічних документів, цього Договору та Правил користування електричною енергією для населення.

Відповідно до пунктів 9.4 та 9.5 Договору споживач електричної енергії зобов'язується своєчасно оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до пункту 14 цього Договору. Вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Енергопостачальника в уповноваженому банку.

Згідно з пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (надалі по тексту - Правила) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до пункту 20 вказаних Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до пункту 42 Правил побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Свої обовязки по оплаті за спожиту електричну енергію, передбачені Договором та Правилами, відповідач не виконує, у звязку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем у сумі 3 512 грн. 35 коп. за період з 18.06.2015 року по 27.08.2016 року.

Відповідач не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченимстаттею 128 Цивільного процесуального кодексу України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надала.

Частинами 1, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.Правила користування електричною і тепловою енергією для населеннязатверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 57 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтями 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення по обслуговуванню побутових споживачів є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зістаттею 88 Цивільного процесуального кодексу Українистороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення по обслуговуванню побутових споживачів до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Східного відділення по обслуговуванню побутових споживачів (поточний рахунок 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 313957, ОКПО 00130926, код оплати 3) борг за спожиту електричну енергію у сумі 3 512 грн. 35 коп., а також понесені документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1600 грн. 00 коп. (поточний рахунок 2600010766801, МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в ПАТ «Метабанк»).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Я.Р.Марко