Рішення № 67410274, 22.06.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/413/17

Провадження № 2/304/200/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

при секретарі - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 08 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_1 за договором № б/н отримав кредит в розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підписом у заяві підтвердив свою згоду на те, що така разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконував, у такого станом на 29 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 12 697,77 грн., з яких 2 419,84 грн. – заборгованість за кредитом; 4 875,90 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 321,18 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 580,85 грн. – штраф (процентна складова), тому просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, однак подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 08 лютого 2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, згідно якого банк надав позичальнику 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з подальшим його збільшенням на підставі п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. до 8 000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 %, з 01 вересня 2014 року – 2,9 %, а з 01 квітня 2015 року – 3,6 % на місяць на залишок заборгованості з розрахунку 360 календарних днів у році, та обов’язкових щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості), а з 01 квітня 2014 року – у розмірі 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості). Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а. с. 12-48).

Також встановлено, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання, а саме не проводив щомісячні платежі для погашення заборгованості, у зв’язку з чим у такого станом на 29 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 12 697,77 грн., з яких 2 419,84 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4 875,90 грн. – заборгованість за відсотками; 4 321,18 грн. – заборгованість за пенею та 1 080,85 грн. – заборгованість по судовим штрафам (а. с. 6-9, 10-11).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно анкети-заяви від 08 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_1 погодився з тим, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Так, згідно п. 2.1.1.5.6. вказаного договору у разі невиконання зобов’язань за договором, клієнт зобов’язаний на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах та овердрафту), оплату винагороди банку (а. с. 12-48).

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов’язання за договором про надання банківських послуг від 08 лютого 2012 року, суд вважає, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками є обґрунтованою.

Що стосується стягнення пені та штрафів, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору про надання банківських послуг від 08 лютого 2012 року, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено, що у разі виникнення прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості+50 грн., а від 100 грн. другий місяць поспіль і більше – 0,24% від суми загальної заборгованості +100 грн. Пеня нараховується в день прострочення процентів по кредиту, списується у день списання процентів.

У той же час, згідно з пунктом 2.1.7.6. вказаного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а. с. 12-48).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість по штрафах у сумі 1 080,85 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, і у разі часткового задоволення позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 1 600 грн. судового збору. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (65,97 % від ціни позову), з відповідача слід стягнути на користь позивача 1 055,52 грн. (1 600 грн. х 65,97 %) судового збору.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 549, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 08 лютого 2012 року в розмірі 8 376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 59 коп., з яких 2 419 (дві тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 84 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 4 875 (чотири тисячі вісімсот сімдесят п’ять) грн. 90 коп. – заборгованість за відсотками та 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 85 коп. – заборгованість по судовим штрафам.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) судовий збір у сумі 1 055 (одну тисячу п’ятдесят п’ять) грн. 52 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.