Ухвала суду № 67410250, 27.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/5476/16-ц Номер провадження 22-ц/775/954/2017

Головуючий у 1 інстанції Геря О.Г. Єдиний унікальний номер 225/5476/16-ц

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/954/2017

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.,

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами задоволено. Відповідача ПАТ комерційний банк «ПРИВАТБАНК» зобов»язано усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошовими коштами, що знаходяться на її платіжних картках №5168742349915409, №4731185607419956, №5168742317596025 шляхом розблокування вказаних карткових рахунків, відкритих на її імя в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Із вказаною ухвалою не погодився відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Апеляційного суду Донецької області. Відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції прийняв рішення без повного, всебічного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Судом не було враховано те, що при укладанні договору позивач погодилась з його умовами, зокрема п.1.1.3.2.3, який передбачає можливість обмеження права розпорядження рахунками у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання Банку для проведення незаконних операцій. Банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки на підставі звернення ОСОБА_3 15.02.2016 року із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій, внаслідок чого вона перерахувала на рахунок № 5168742349915409, держателем якого є ОСОБА_1, 8000 грн. Блокуючи картковий рахунок, Банк діяв відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України « Про запобігання та протидію легалізації(відмиванню)доходів,одержаних злочинним шляхом,фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Рішення суду першої інстанції вважає таким, що не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з»явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідач в наданій апеляційному суду заяві вх.ЕП 3771 /17 від 26.07.17 р. просить розглянути справу без участі представника Банку, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

Позивач надала письмові заперечення на апеля скаргу, просить справу розглядати без її участі та без участі її представника вх. ЕП-3802 від 27.08.17.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, зясував доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та користується послугами банку. Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 12.01.2016 року, позивач тим самим уклала з позивачем договір, який є договором-приєднання. Згідно з анкети-заяви, підписаної позивачем 12.01.2016 року позивач погодився на укладення договору з відповідачем та з умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку. ОСОБА_1 було відкрито поточні рахунки в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які обслуговуються картками № 5168 7423 4991 5409 (гривня), № 4731 1856 0741 9956 (гривня), № 5168 7423 1759 6025 (російський рубль).

В лютому 2016 року вказані рахунки були заблоковані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», після чого позивач неодноразово зверталася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як в усній формі, так і письмово, з метою з'ясування причин блокування рахунків та просила відповідача розблокувати рахунки і видати їй кошти, які на них знаходяться.

На звернення позивача, відповідач, посилаючись на окремі положення Умов та Правил надання банківських послуг, жодного разу не вказав на конкретні причини та підстави блокування відкритих на її ім'я карткових рахунків, ці рахунки не розблокував і кошти позивачу не видав.

На теперішній час на заблокованих рахунках знаходяться власні кошти позивача, а саме : на рахунку №5168 7423 4991 5409 2880,00 грн., на рахунку №4731 1856 0741 9956 24200 грн., на рахунку №5168 7423 1759 6025 1283,00 російських рублів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б спростували доводи позивача про неможливість користування банківськими картками, з метою отримання коштів належних позивачу. Вважає доведеним порушення прав позивача, як споживача банківських послуг, що не допускається згідно з вимогами ст.1074 ЦК України. А тому, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобовязання відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні нею своїми грошовими коштами, що знаходяться на її платіжних картках.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Згідно зі ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до вимог ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (в редакції що була чинною на час виникнення між сторонами правовідносин) суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 цього Закону, та зобов'язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Спеціально уповноважений орган. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до частини першої цієї статті на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний невідкладно повідомити суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства. У разі неприйняття Спеціально уповноваженим органом відповідного рішення протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.

Докази та обставини, на які посилається представник відповідача ПАТ КБ «Приватбан» в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст..213 ЦПК України, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: