Ухвала суду № 67407380, 20.06.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8726/17

Провадження № 1-кс/201/5591/2017

УХВАЛА

20 червня 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем Джамаловою С.Г.

за участю:

прокурора Резніченка Р.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016040010000140 від 15 липня 2016 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця військової служби за контрактом, солдата військової частини польова пошта В0440, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням до суду, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання прокурор вказав на те, що наказом командира військової частини В0440 № 37 (по стройовій частині) від 19 лютого 2016 року військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду номера обслуги 4 відділення зенітного артилерійського взводу 2 парашутно-десантного батальйону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 5 березня 2015 року в Україні діє особливий період.

У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 04.03.2015 № 39, зазначено, що до ст. 407 КК України внесено зміни та її доповнено ч.4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05.03.15 року.

За наведених обставин, солдат ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобовязаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обовязку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

15 червня 2016 року солдат ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі № 66 (м. Покровськ, Донецької області) та за порушення режиму 18 червня 2016 року був виписаний та направлений для подальшого проходження служби у військову частину польова пошта В0440, смт. Гвардійське, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

Однак, 19 червня 2016 року солдат ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині польова пошта В0440, не зявився вчасно до військової частини без поважних причин, свої службові обовязки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини польова пошта В0440 не приймав та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

17 червня 2017 року солдат ОСОБА_2 був затриманий та доставлений до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону внаслідок чого злочин було припинено.

Таким чином, у період з 19 червня 2016 року солдат ОСОБА_2 не зявився вчасно до військової частини польова пошта В0440 без поважних причин та незаконно перебував поза межами військової частини до 17 червня 2017 року.

Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав для підозри солдата ОСОБА_2 у не зявленні вчасно до військової частини без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України.

17 червня 2017 року ОСОБА_2 по даному факту повідомлено про підозру.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у звязку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42016040010000140, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінуючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі сорока розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 17 серпня 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 64 000 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк