Ухвала суду № 67407377, 22.06.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3800/17

Провадження № 2-к/201/3/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання – Пісчанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання Відкритого акціонерного товариства «Газпром трансгаз Білорусь» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року про стягнення суми боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», - В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 березня 2017 року надійшло клопотання Відкритого акціонерного товариства «Газпром трансгаз Білорусь» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Газпром трансгаз Білорусь» основного боргу у сумі 435 275 913 білоруських рублів, 601, 42 доларів США і про повернення арбітражного збору в розмірі 2 034, 31 євро. В обґрунтування поданого клопотання стягувачем зазначено, що рішення суду набрало законної сили з моменту його винесення. Боржник отримав рішення 25 березня 2014 року та йому був наданий 5-денний строк для добровільного виконання рішення. Однак зазначене рішення боржником виконано не було, у зв’язку із чим стягувач вимушений звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Листом від 15 березня 2017 року ТОВ «Інтерпайп Україна» повідомлено про надходження зазначеного клопотання і йому судом запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. У наданий судом строк боржник не надав письмових заперечень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2017 року призначено розгляд вказаного клопотання на 22 червня 2017 року.

Представник стягувача ВАТ «Газпром трансгаз Білорусь» 22 червня 2017 року надала до суду клопотання про розгляду справи без її участі, клопотання підтримала.

Представник боржника ТОВ «Інтерпайп Україна» в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та за правилами ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши наданні документи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року стягнуто з ТОВ «Інтерпайп Україна» на користь ВАТ «Газпром трансгаз Білорусь» основний борг у сумі 435 275 913 (чотириста тридцять п’ять мільйонів двісті сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот тринадцять) білоруських рублів, 601, 42 (шістсот один і сорок дві сотих) доларів США і про повернення арбітражного збору в розмірі 2 034, 31 (дві тисячі тридцять чотири і тридцять одну соту) євро (а.с. 6-32).

Рішення прийнято складом суду, створеним відповідно до вимог Закону Республіки Білорусь від 09 липня 1999 року «Про міжнародний арбітражний (третейський) суд» і Регламенту Міжнародного арбітражного суду при БілТПП. Рішення суду відповідно до ст. 41 Закону Республіки Білорусь «Про міжнародний арбітражний (третейський) суд» є остаточним і набрало законної сили з моменту його винесення. Представник боржника направляв на адресу суду відзив на позовну заяву від 24 січня 2014 року № 370, вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Згідно довідки Міжнародного арбітражного суду при БелТПП від 02 лютого 2017 року № 01-11/88 рішення від 18 березня 2014 року отримано відповідачем 25 березня 2014 року (а.с. 33, 34, 35). Окрім того у вищевказаній довідці вказано, що з урахуванням проведеної з 01 липня 2016 року деномінації офіційної грошової одиниці Республіки Білорусь (Указ Президента Республіки Білорусь від 04 листопада 2015 року № 450 «Про проведення деномінації офіційної грошової одиниці Республіки Білорусь») стягнуті вищевказаним рішенням суми відповідають таким: основний борг у сумі 43 527, 59 (сорок три тисячі п’ятсот двадцять сім рублів 59 копійок) білоруських рублів зразка 2009 року, 601, 42 (шістсот один і сорок дві сотих) доларів США і на повернення арбітражного збору 2 034, 31 (дві тисячі тридцять чотири і тридцять одну соту) євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів.

При їх вирішенні суди повинні виходити з положень ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», статей 35, 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і відповідних міжнародних договорів України, що передбачають порядок визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів, і враховувати, що згідно із ст. 9 Конституції України міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, входять до національного законодавства України та що відповідно до Закону України «Про дію міжнародних договорів на території України» такі договори застосовуються в Україні в порядку, передбаченому для норм цього законодавства.

Судом встановлено, що дійсною угодою, згода на обов’язковість якої надана Верховною Радою України), учасниками якої є Україна та Республіка Білорусь, є Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, укладена у Нью-Йорку 10 червня 1958 року.

У порядку, передбаченому статтями 35, 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і Нью-Йоркською конвенцією, розглядаються клопотання про визнання й виконання рішень комерційного арбітражу, що провадяться за арбітражною угодою сторін (третейського суду), а не органів судової системи держави, до відання яких законодавством останньої віднесено розгляд господарських та інших комерційних спорів (господарських, арбітражних судів тощо).

Зокрема, Нью-Йоркською конвенцією визначено, що вона застосовується щодо визнання й виконання арбітражних рішень, постановлених на території іншої держави, ніж держава, де запитуються їх визнання й виконання, за спорами, сторонами в яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Вона застосовується також щодо арбітражних рішень, які не вважаються внутрішніми рішеннями у тій державі, де запитуються їх визнання й виконання. Йдеться про арбітражні рішення, постановлені як арбітрами, призначеними в кожній конкретній справі, так і постійними арбітражними органами, до яких сторони звернулись (ст. 1) відповідно до їх письмової угоди про зобов'язання передавати в арбітраж усі або які-небудь спори, що виникли або можуть виникати між ними у зв'язку з будь-якими конкретними договірними чи іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду (ст. 2).

Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 липня 1958 року, в якій Україна бере участь з 08 січня 1961 року, основоположним принципом визначено, що держава, що її підписала, зобов'язана визнавати іноземні арбітражні рішення обов'язковими та виконувати їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання подано у відповідності до вимог ст. 391 ЦПК України.

Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, суддею встановлено, що вони відповідають вимогам ст. 394 ЦПК України.

Пункти 10, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року № 12 містять роз'яснення про те, що при розгляді клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів, суди повинні застосовувати відповідні інститути ЦПК України, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання. При цьому, суд розглядає клопотання у визначених законодавством межах і не може входити в обговорення правильності рішень по суті чи вносити до останніх будь-які зміни.

Зважаючи на те, що рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року набрало чинності, а також те, що підстав для відмови у задоволенні цього клопотання не вбачається, суд вважає за можливе зазначене клопотання задовольнити та визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 395 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Згідно із курсу Національного банку України станом на день розгляду клопотання, курс білоруського рубля складає: 1 білоруський рубль – 13, 54056 грн., 1 долар США – 26, 02 грн., 1 євро – 29, 01 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 395 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Газпром трансгаз Білорусь» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року про стягнення суми боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті від 18 березня 2014 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, 1а, код ЄДРПОУ 33668606) на користь Відкритого акціонерного товариства «Газпром трансгаз Білорусь» (Республіка Білорусь, вул. Некрасова, 9) основного боргу у сумі 435 275 913 (чотириста тридцять п’ять мільйонів двісті сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот тринадцять) білоруських рублів, що за курсом Національного банку України станом на 22 червня 2017 року складає 589 387, 94 грн. (п’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч триста вісімдесят сім грн. 94 коп.) грн., 601, 42 (шістсот один і сорок дві сотих) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 22 червня 2017 року складає 15 648, 95 грн., про повернення арбітражного збору в розмірі 2 034, 31 (дві тисячі тридцять чотири і тридцять одну соту) євро, що за курсом Національного банку України станом на 22 червня 2017 року складає 59 015, 33 грн., що вступило в законну силу 18 березня 2014 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.П. Ходаківський